МАХНОВСЬКИЙ РУХ Презентацію підготувала учениця 10 класу Вовченко

МАХНОВСЬКИЙ РУХ Презентацію підготувала учениця 10 класу Вовченко Вікторія

Махновський рух (в радянській та російській пропаганді відоме як «махновщина» , «махновці» ) — збройна боротьба українських повстанських селянськоанархістських формувань у 1918– 1921 роках під час Громадянської війни під керівництвом Нестора Махна.

Прапор Махновців

Район операцій загонів Махна простягався від Дністра до західних меж Області Війська Донського. Столицею махновщини було село Гуляйполе (тепер місто, центр Гуляйпільського району Запорізької області) Катеринославської губернії. Своє основне завдання загони Махно та інші селянські отамани бачили в захисті інтересів дрібних землевласників під гаслами анархізму.

Бойові дії 27 вересня 1919 року махновцями розбито біля с. Перегонівка Уманського повіту Київської губернії білогвардійські 1 -й Сімферопольський, 2 -го Феодосійський, Керч-Єнікальський, 51 -го Литовський полки та інші частини. Повстанська армія прорвалася у тили Денікіна.

28 вересня — 14 жовтня провадився рейд махновської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлисаветград 2 жовтня, Олександрівськ 5 жовтня, Гуляйполе 7 жовтня, Бердянськ 8 жовтня, Маріуполь 14 жовтня, і практично зруйновано тили денікінської армії .

27 вересня 1920 з Біловодська штаб отамана Махна по телеграфу запропонував уряду УСРР почати переговори про перемир'я та спільні дії про білогвардійців. По прийнятті пропозиції повстанська армія Махна припинила збройні дії проти радянської влади.

Велику роль у падінні «білого Криму» відіграла армія Махно. Протягом усього вересня тривали переговори між ним та більшовиками. Під час цих переговорів більшовики вели діяльну агітацію серед махновців для того, щоб залучити їх до активного виступу проти Врангеля.

25 листопада 1920 року центральне управління надзвичайних комісій України направило всім губчека телеграму з вимогою арешту махновців. 26 листопада видано наказ арміям Південного фронту від командуючого збройними силами України і Криму Фрунзе — вважати Махно і махновців «ворогами радянської республіки і революції» ; війська Червоної армії отримали задачу обеззброїти махновські загони та очистити УСРР від «залишків бандитських зграй» . 5 грудня надійшла директива арміям Південного фронту ліквідувати «махновщину» в найкоротший термін. 6 грудня поступив наказ командуючим арміями Південного фронту про визнання Реввійськрадою Республіки «ліквідацію махновщини і бандитизму задачею державної ваги» .

Організація та озброєння Липень 1918. З дружини Махно формує бойовий загін та починає повстання проти австро-німецької окупації і уряду гетьмана П. Скоропадського. Партизанський загін діяв як мобільна ударна група.

Січень 1919. Переформування загонів Махно у п'ять полків загальною чисельністю 6200 чоловік. При чому половина із них була озброєна лише обрізами і мисливськими рушницями, саморобними піками, вилами і ключками.

15 травня 1919 на зборах польових командирів Махно затвердив рішення про розгортання Першої Української Повстанської дивізії імені Батька Махно. 25 травня 1919 Рада оборони України за командою Леніна і Троцького прийняла рішення "Ліквідувати махновщину у стислі терміни".

Лютий 1920. Повстанська армія Махно перестала існувати. Травень 1920. Відчуваючи загрозу з боку генерала Врангеля Махно починає відроджувати повстанську армію. Його сили росли в основному за рахунок переходу на його бік червоноармійців. 8 липня 1920. Армія Махно налічувала 2 тис. шабель, 8 тис. багнетів, 300 кулеметів і 12 гармат. Вересень 1920. Початок переговорів щодо спільних дій Червоної Армії та Махно проти Врангеля в Криму. Листопад 1920. Почалися широкомасштабні бойові дії частин Червоної армії проти загонів Махна. 1921. Махно приймає рішення про завершення своєї боротьби.

Боротьба з рухом в кінці визвольних змагань В Павлоградському повіті Катеринославської губернії літом 1922 були організовані махновські підпільні осередки, в листопаді під час з'їзду махновців в Харківській губернії ватажків було заарештовано.

Махновщина в українській та світовій культурі Махно та махновщина є одним з символів світового анархістського руху. Також написано багато пісень, які оспівують Батька та махновський рух.