Маркіян Шашкевич «… І віднайшовся той,
markіyan_shashkevich.pptx
- Размер: 715.6 Кб
- Автор:
- Количество слайдов: 12
Описание презентации Маркіян Шашкевич «… І віднайшовся той, по слайдам
Маркіян Шашкевич «… І віднайшовся той, хто допоміг нести хреста, хто дав спраглим напитися. Першою краплею для них стало слово Шашкевича. А крапля та перетвориться у струмок, ріку Дністер, а першу книжку назвали «Русалка Дністрова…»
Підлисся – колиска Маркіяна. Зірка майбутнього просвітителя Галицької України – Маркіяна Шашкевича – засвітилася у мальовничому селі Підлисся , що на Золочівщині.
Підлисся. Сьогодні у родинній садибі Шашкевичів діє музей. Тут зібрані речі поета, літературні твори, надруковані за його життя, деякі рукописи та літературознавчі розвідки. У рідному Підлиссі Маркіян прожив недовго, оскільки був найстаршим у сім’ї, то рано віддали в науку.
Бережани. Львів. Далі нас стежка веде до Бережан. Тут Маркіян навчався у трикласній гімназії. А згодом продовжив навчання у духовній семінарії і паралельно навчався Львівському університеті. У цей час у житті майбутнього священика сталася справжня драма – за порушення внутрішнього розпорядку молодого семінариста виключають із семінарії та університету. Це було важким ударом для сім’ї. Батько зрікається сина…
Символічними є велетенський столітній дуб та криниця із смачною водою. Вони наче символізують постать самого Маркіяна Шашкевича та його слово, з якого ми можемо і сьогодні черпати мудрість і любов.
Львів. Маркіян не встигає попрощатися з ним і вимолити прощення. Ця внутрішня трагедія мучитиме його все життя. Довгих чотири роки Маркіян намагався поновитися в семінарії, щоб закінчити студії. Та, коли нарешті домігся свого, – помирає батько.
“ Русалка Дністровая” (1836 р. , Будапешт) Твір вийшов загальним тиражем 1000 примірників. 100 з них видавець (Георгій Петрович) переслав з Угорщини до Відня, а решту – до Львова. Через цензуру лише 200 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було конфісковано. Це твір був новаторським за формою і змістом: написаний живою народною мовою, фонетичним правописом, «гражданським» шрифтом. Все це виділяло збірку з тогочасного літературного потоку, робило її близькою і зрозумілою простим людям.
Село Деревня. Саме тут, у місцевій церкві, брали шлюб Юлія Крушинська та Маркіян Шашкевич. Знайомство молодої пари відбулось на одному з священичих весіль і переросло в романтичне кохання, що завершилося шлюбом. Юлія Крушинська виявилася не тільки зразковою дружиною священика, люблячою матір’ю, а й відданою товаришкою у громадській роботі свого чоловіка. Молоде подружжя багато років проживало у Деревні.
Новосілки. Після Нестанич Маркіян Шашкевич був переведений парохом у село Новосілки, де служив недовго. Ще на попередньому місці він захворів, хвороба швидко прогресувала, тож в останні роки діяльності отця часто мусив підміняти парох із сусіднього села Ліски. Невдовзі Маркіян Шашкевич помирає від сухот. Церква та парафіяльний будинок з часів Маркіяна Шашкевича не збереглися за іронією долі: коли мешканці села довідалися, що прах їхнього священика перепоховають у Львові, то вони відпродали стару дерев’яну церкву у сусіднє село, а натомість збудували нову. Таким чином, автентичні сліди Маркіяна Шашкевича загубилися.
Поетична спадщина Маркіяна Шашкевича Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» явився у 1835 році. Крім кількох зз інтимно-ліричних поезій ( «До милої» , «Туга за минулим» , «Думка» ), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру ( «Руська мова» , «Дайте руки» , «Слово до чтителей руського язика» , «Побратим» , «Лиха доля» ), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова» , «О Наливайку» , «Болеслав Кривоустий» . Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та іншими дослідниками.
На Білій Горі Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава про будителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова. У 1911 році, у століття народження письменника, відбулося величаве Шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам’ятника.
Над проектом працювала Кузнецова Карина