Макаренко Анатолій Вікторович ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА ІІІ КУРСУ ГРУПИ

Макаренко Анатолій Вікторович ВИКОНАЛА: СТУДЕНТКА ІІІ КУРСУ ГРУПИ Б-31 КОБЗЕВА АЛІНА

Зміст: 1 - Ранні роки та служба в Росії 2 - Служба в Україні 3 - Арешт генерала Макаренко 4 - Підтримка генерала Макаренко з боку української та російської громадськості 5 - Закінчення слідства 6 - Вирок 7 -Висновок

1 - Ранні роки та служба в Росії Анатолій Макаренко — народився в 1964 році в Запорізькій області в Україні. У 1986 році закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. «Десять років служив на підводних ракетоносцях» — на атомному підводному флоті СРСР та Росії в Заполяр'ї (капітан II рангу); потім, кілька років служив — в «Федеральній прикордонній службі Росії» .

2 - Служба в Україні З січня 1999 року прийнятий на роботу в митну службу України в званні «лейтенант митної служби» . У 2000 -му закінчив «Харківську національну академію міського господарства» за спеціальністю «економіст» . Був заступником, виконуючим обов'язки начальника «Київської регіональної митниці» . У жовтні 2005 року призначений начальником «Київської регіональної митниці» . У 2007 йому присвоєно звання «Заслужений економіст України» . 28 січня 2009 А. Макаренко призначений Головою «Державної митної служби України» (змінив на посту В. Хорошковського), маючи звання генерал-майора митної служби. Звільнений з посади 22 березня 2010 — його посаду зайняв перший заступник І. Калетнік.

3 - Арешт генерала Макаренко Заарештований 23 червня 2010 року (частина 2 стаття 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість)) «Макаренко інкримінується» злочинна халатність «за розмитнення 11 мільярдів кубів газу, які, на думку швейцарської компанії „Рос. Укр. Енерго“, належали їй, і які на підставі договору між урядом України і РАТ „Газпром“, перейшли у власність НАК „Нафтогаз“» , у січні 2009 року. «Макаренко був затриманий в якості підозрюваного в рамках розслідування кримінальної справи про нанесення збитків державі Україна (за результатами розгляду позову Ros. Ukr. Energo в Стокгольмському арбітражі)» .

Макаренко заарештували за виконання ним умов російсько-українського договору від 20 січня 2009 року, в якому передбачалося «подолання газової кризи січня-2009, і усунення посередника — швейцарської компанії „Рос. Укр. Енерго“» . Арешт Макаренко був здійснений «Службою безпеки України» (СБУ), яку очолював колишній керівник Макаренко по митниці — Валерій Хорошковський. Сумніви громадськості щодо арешту генерала Макаренко — викликав, зокрема, той факт, що мультимільйонер В. Хорошковський є бізнес-партнером мільярдера Д. Фірташа (головний приватний співвласник швейцарської фірми Рос. Укр. Енерго).

4 - Підтримка генерала Макаренко з боку української та російської громадськості Після арешту Макаренко — його підтримали важливі політики : починаючи від Ю. Тимошенко до адміралів російського флоту, на прохання «адміралів і офіцерів російського флоту» за звільнення Макаренка з-під варти до суду висловився навіть В. Путін: «На наступний день після затримання Макаренка (тобто 24. 6. 2010), екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко скликала екстрену прес-конференцію і повідомила, що вона особисто давала вказівки чиновникам оформляти куплений у „Газпрома“ газ. А тому, за її словами, всі питання правоохоронні органи, і перш за все, СБУ, повинні направляти саме їй, а не шукати стрілочників. У цей же день Тимошенко на своєму сайті розмістила всі документи, що стосуються історії газу „Рос. Укр. Енерго“. Але у керівника СБУ не було ніякого бажання чіпати Юлію Тимошенко… СБУ сконцентрувалася на відлові чиновників, які самостійних рішень не приймали» . 29 червня 2010 року — проти арешту Макаренко виступив союз українських офіцерів «Честь» ; від імені цього «союзу офіцерів» Валерій Бондик (член «Вищої ради юстиції України» , депутат парламенту від Партії регіонів) заявив : «Вважаю, що такий запобіжний захід (арешт) — є жорстоким, не обгрунтованим юридично і не мотивованим процесуально» .

30 червня 2010 були висунуті офіційні звинувачення у службовій недбалості Макаренка (частина 2 статті 367 КК «службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки» ) при розмитненні 11 млрд кубометрів газу, що завдало державі Україна збитки «за результатами розгляду позову „Рос. Укр. Енерго“ у Стокгольмському арбітражі» . 2 липня 2010 Макаренку був змінений процесуальний статус — він із підозрюваного став обвинуваченим. 27 серпня 2010 «група адміралів і офіцерів російського флоту» — звернулася до президента Януковича з проханням звільнити Макаренко з-під варти до суду — «Звернення підписали : Герой Російської Федерації, віце-адмірал запасу М. В. Моцак; Герой Російської Федерації, контр-адмірала запасу В. Ф. Макєєв; віце-адмірал запасу А. В. Баглай; контр -адмірал запасу І. У. Донськой та інші. Також лист за дорученням 23 -х членів екіпажу, де проходив службу Макаренко, підписав його колишній командир, капітан I рангу запасу Уткін» . 27 серпня 2010 командувачі російськими флотами, які раніше служили разом з Макаренком, звернулися до прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна з проханням сприяти в припиненні незаконного переслідування Анатолія Макаренка. «Путін навіть підняв цю тему в своєму зверненні до Президента України Віктора Януковича під час святкування Дня військово-морського флоту Росії» .

5 - Закінчення слідства 30 вересня 2010 справу Макаренко (за звинуваченням у «службовій недбалості» ) було закрито «через відсутність доказової бази» , але порушили справу про зловживання службовим становищем (стаття 364 Кримінального кодексу України). 12 жовтня 2010 (через 12 днів після відкриття кримінальної справи) СБУ заявила про закінчення слідства; й передала матеріали справи адвокатам Макаренка для ознайомлення (усього 46 томів). З тих пір (до червня 2011) «справа Макаренко» так й не була передана до суду, хоча в жовтні-2010 адвокат Макаренка прогнозував, що справа опиниться в суді приблизно в грудні-2010.

6 - Вирок 19 липня 2012 року Макаренко був засуджений до 4 років позбавлення волі умовно.

7 -Висновок Анато лій Ві кторович Мака ренко (1964) — генералмайор митної служби України, капітан II рангу флоту Росії; голова Державної митної служби України в уряді Юлії Тимошенко (28. 1. 2009 — 11. 3. 2010) й в уряді Миколи Азарова (11. 3. 2010 — 22. 3. 2010). На виконання «російсько-українського міжурядового договору від 20. 1. 2009» — здійснив розмитнення 11 млрд м³ природного газу на користь української державної компанії НАК «Нафтогаз» , за що 2010 року був заарештований (частина 2 стаття 367 Кримінального кодексу України — «службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки» ), а 2012 — засуджений до 4 років позбавлення волі умовно.

Дякую за увагу!!!!