Літерат ра п ршої уу еу полов

Літерат ра п ршої уу еу полов ни 19 стол ття иу і у — періодв історіїлітератури відкінця 18 століття до 1860 -х років. З соціально-історичного поглядуйогомежамиє Великафранцузькареволюц ія ( 1789 — 1794 )зодногобоку танаціонально-визвольні рухисередини 19 століття з іншого.

Науковадумка загалом розвиваєтьсяунапрямку, що визначивсянаприкінці 18 століття. Урізнихобластях математики та природознавства робляться основоположнівідкриття. Численні географічні експедиції нелише допомагаютькращепізнати земнукулю , айсприяють змінамусвітогляді людей. Звіти географів , натуралістів , записки мандрівниківуперші десятиліття 19 століття стають помітноючастиноюдуховного життя, впливаютьна виробленняестетичних уявлень.

Напочаткуперіодуу філософії панували ідеалістичні системи, щовиниклиуруслі німецькоїкласичноїфілософії , вершиноюякоїсталовчення Гегеля тарозробленийним діалектичнийметод. У наступнідесятиліття посилюєтьсявплив матеріалізму. Щеодиннапрям філософськоїдумки— позитивізм , щосклавсяу 1830 -ті роки. Вінвважавза достовірнелишетезнання, що отриманеспеціальними науками. Наприкінцідоби виникає марксизм.

Періодпозначенийвеликою різнорідністюлітературноїкарти світу. Навсіхконтинентахйдуть зовсімрізнілітературніпроцеси. Виникаєбагатоновихлітератур. Відроджуютьсялітератури, чий розвитокбувперерваний іноземнимпануванням. У вирішальнустадіюформування вступають літератури. ЛатинськоїАмерики , США та Канади. На Ближньому. Сході розвиваються місцевілітератури. Найрозвинутіші «старі» літератури. ЗахідноїЄвропи — французька , німецька , англійська , італійська —досягаютьзначних вершин. Зокрема, формуютьсянові літературнінапрями романтизму та реалізму.

Самевцейперіодз’являється поняття» всесвітнялітература «, що відображаєтувзаємнупотребу культур упізнаннітаобміні. Уцей періодщенеможнаговоритипро всесвітнюлітературуякєдиний процес, алевцейчасвідбувся значнийпоступнашляхудоцього. Зближеннялітературбагатовчому сталовизначатисяусвідомленою, цілеспрямованоюволею письменників. Посилилисьістали частішимиконтактилітератур, зросларольперекладівіпереробок усвітовомухудожньомупроцесі. Виниклаіможливістьзасвоєння художніхцінностей, накопичениху різнихкуточкахземлізапопередні епохи.

Романтизм уцюдобу широкопоширивсяу літературах Європи , Північної та Південної Америк, Закавказзя. У країнах, дехарактер молодогосуспільстваще недостатньоясний, і особливоународів, що звільняютьсявідіноземного поневоленняабо страждаютьвідтяжкого феодальноголаду , романтиківзначнобільшою міроюцікавитьспільна доля, аніжіндивідуальна.

Заперечення раціоналізму ; Відмовавідсувороїнормативностівхудожній творчості; Культпочуттівлюдини. Йогоідеологіяспираєтьсянакультіндивідуалізму, на загостренуувагулюдськоїособистості, допсихологічних проблемїївнутрішнього»Я». Уцентрізображенняромантиківвинятковийхарактеру винятковихобставинах.

Розвиток реалізму упершій половині 19 століття було естетичноюподією всесвітньогозначення. Він увібравіпереробив реалістичнідосягнення попередніхепох, атакож романтизму, який розвивавсяпаралельно. Реалізмозначавновийетап укритичномуосмисленні дійсності.

правдиве, всебічнезображеннятиповихподійі характерівутиповихобставинахприправдивості деталей; принципточноївідповідностіреальнійдійсності усвідомлюєтьсяяккритерійхудожності; характерівчинкигерояпояснюютьсяйогосоціальним походженнямтастановищем; драматизаціяяксюжетно-композиційнийспосіб формуванняхудожньоїправди; вільнапобудоватворів; перевагаепічних, прозовихжанрівулітературі; розв’язанняпроблемнаосновізагальнолюдських цінностей.

Вобразотворчому мистецтвіXIXст. наперше місцевисувається живопис. Уньомузнайшли відображенняі класицизм , і романтизм з реалізмом , і декаданс. Провідною країноювхудожньому життіЄвропи, яків літературі, залишалася Франція.

Наймасштабнішоюфігурою уживописінарубежі XVIII–XIXст. був іспанськийхудожникі гравер Ф. Гойя , який повернувживописусвоєї країниїїминулувелич. Першівеликіроботийого просякнутілюбов’юдо життя, внихпереважають світлі, веселіфарби. Алев 1792 р. Гойяважкозахворів (віноглухімайжеосліп), щопозначилосяіна творчості, зробившиїї гостротрагічною.

Найзначнішимявищем романтизмувиявився живопис Ежена. Делакруа. У 1824 р. вінвиставляєв Салонісвоюкартину «Різня на. Хіосі» , сюжетомякої послуживсправжнійепізод визвольноївійнигрецького народупротитурецьких поневолювачів, яківбилив 1821 р. нацьомуострові понад 40 тисяччоловік.

Піднесенняреалізмуяк художньогометоду почалосяу графіці. Велику рользігралатуттворчість Оноре. Дом’є , чиємистецтво вважаєтьсяспорідненимз реалізмомсамого О. Бальзака. Дом’єзавоював громадськевизнання нещадноюсатироюна короля-буржуа ЛуїФіліппа іправлячубуржуазну верхівку. Франції. Його карикатури друкувалисяв періодичнихвиданняхі розповсюджувалися окремимивідтисками.

Позиціїреалізмувживописів серединісторіччязміцнив Густав. Курбе. Навколойого творчостіітеоретичнихробіт розгорнулисябурхливі суперечки. Такбулисприйняті і «Каменярі» , і «Похоронв Орнані» . Вінказав: «Бутиспроможним виразитизвичаї, ідеї, обличчя епохи…бутинетільки художником, алейлюдиною, однимсловом—творитиживе мистецтво—такимємоє завдання»

УдругійполовиніXIXст. центрреалістичного напрямувобразотворчому мистецтвіперемістивсяіз Франціїдо. Росії. Величезнийвнесокунього зробилиросійські «передвижники» . І. Є. Рєпін , В. І. Суриков , В. Г. Перов , О. К. Саврасов І. І. Шишкін І. , І. Левітан , А. І. Куїнджі збагатили образотворчереалістичне мистецтво психологізмом і поетизацієюрідної природи.

Востаннійтретиністоріччя награніреалізмуі декадансуз’являєтьсяновий напрям— імпресіонізм (від французького «імпресіон» —враження). Імпресіонізмзайнявв історіїмистецтвамісце, яке дорівнюєцілим живописнимепохам, хоча самрухохопивлише 12 роківі 8 виставок.

Точкоювідлікупослужила творчість Едварда. Мане. Йогокартини «Сніданокна траві» й «Олімпія» стали подієюівплинулина становленнямайбутніх імпресіоністів, алесам художникофіційнодоруху неприлучився. Зарікдо смертів 1882 р. віннаписав однузнайбільш довершенихсвоїх картин— Бар «Фолі-Бержер» .

Якансамбльхудожників, які захищаютьспільніцілів мистецтві, імпресіонізмзаявив просебеу1874 р. , колигрупа молодихживописців влаштувалавиставкусвоїх картинводномузпаризьких фотоательє. Групавключалав себе Клода. Моне , П’єра-Оґюста. Ренуара , Каміля Піссарро, Альфреда Сіслея, Едґара. Деґа, Берту Морізо. Назвапредставленого навиставціпейзажу. Клода Моне «Враження. Східсонця» ідалоназвутворчостіцих художників.

Презентаціюпідготувала Чернатевич. Артемта Михальчук. Назар))))))учні 9 -Бкласу ДЯКУЮЗАУВАГУ!!!