Лекція № 8 Керівництво та лідерство в організації

Лекція № 8 Керівництво та лідерство в організації

1. Суть та основні засади керівництва та лідерства

Керівництво — вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення шляхом використання комунікацій. Керівництво - це процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети. Керівництво (в бізнесі) - це здатність заставити весь колектив прагнути до виконання завдань, які стоять перед організацією.

Менеджер - керівник, який керує власне організацією (підприємством), якимось конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо.

Завдання керівника оптимальний підбір персоналу; створення чіткої організаційної структури управління підприємством; визначення загального напряму діяльності організації; координування роботи; боротьба з непродуктивними витратами часу; спрямування зусиль колективу на оволодіння методиками інтенсивної роботи; поліпшення якості праці.

Лідерство — здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосе­редження їх зусиль на досягненні цілей організації. Лідерство — є процес, за допомогою якого одна і та ж особа впливає на членів групи.

Моделі лідера 1. "Один із нас". Передбачається, що спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члена соціальної групи. 2. "Кращий із нас". Мається на увазі, що лідер - це приклад для всієї групи як людини і професіонала. 3. "Втілення чеснот". Вважається, що лідер є носієм загально­людських норм моралі. 4. "Виправдання наших очікувань". Люди сподіваються на сталість поведінкових дій лідера незалежно від мінливої ситуації.

Якості сучасного лідера чесність - повна ясність із приводу дотримання норм загально­людської моралі. інтелект - швидкість, гнучкість і прогностичність розуму, стійка увага, вміння володіти мовою, допитливість; здатність розуміти людей - уміння зрозуміти поведінку співрозмовника, здатність бачити в людині особистість, прагнення збагатити людину духовно; стійкість поглядів - адекватна реакція на ситуацію, контроль над емоціями, сталість дій;

впевненість у собі - прагнення брати на себе відповідальність; скромність у побуті - відсутність спрямованості до розкоші, раціоналізм у поводженні з речами, схильність до самообслуговування; ерудованість - широта і глибина пізнання в різних галузях науки і техніки, гарна поінформованість у філософії, політології, історії, знання у сфері людинознавства.

Напрями лідерства в системі управляння а) організація і корекція діяльності працівників: - постановка ясних цілей; - координація зусиль; - окреслення результатів; - виконання ролі ведучого.

б) мотивація діяльності підлеглих: - надихання на цілеспрямовану поведінку; - задоволення індивідуальних і групових потреб; - вселяння впевненості; - захоплення людей своїм прикладом. в) забезпечення представництва групи: - представлення інтересів групи за її межами; - підтримка рівноваги між внутрішніми та зовнішніми потребами групи; - визначення перспективи розвитку групи.

2. Підходи до керівництва

1. Підхід з позицій особистих якостей: базується на використанні якостей та особистісних характеристик «ефективних» керівників. Структура особистих якостей керівника повинна певною мірою відповідати особистим якостям, діяльності, завданням його підлеглих.

2. Підхід з позицій поведінки. В його основі — усвідомлення, що ефективність керівництва залежить не від особистих якостей, а від манери поведінки керівника з підлеглими. Стилі керівництва: автократичний (стиль, за якого одній особі належить необмежена влада); демократичний (стиль, за якого забезпечено рівноправну участь в управлінні організацією всіх членів трудового колективу); орієнтований на роботу, орієнтований на людину (працівника).

3. Ситуаційний підхід до керівництва: базується на з'ясуванні того, які стилі поведінки та особисті якості керівника найповніше відповідають конкретним ситуаціям. До ситуаційних факторів належать: потреби та особисті якості підлеглих, структурованість завдання, вимоги і вплив середовища, інформація, якою володіє керівник тощо.

3. Стилі керівництва

Стиль керівництва — сукупність способів, прийомів та механізмів владного і лідерського впливу на підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнення цілей організації.

1. Авторитарний (автократичний) стиль керівництва. У його основі — володіння керівником значною владою, що створює можливості для нав'язування своєї волі виконавцям. 2. Демократичний (ліберальний) стиль керівництва. Його характеризують високий рівень децентралізації повноважень, вільне прийняття рішень і виконання завдань, оцінювання роботи після її завершення, турбота про забезпечення працівників необхідними ресурсами, відповідність цілей організації та цілей груп працівників.

3. Комбінований стиль керівництва. Базується на поєднанні авторитарного та демократичного стилів. 4. Анархічне управління. Фактична відмова від активного впливу на підлеглих, уникання в прийнятті рішень, невтручання.

Індивідуальні стилі керівництва 1. Невтручання: низький рівень турботи про виробництво і людей. Керівник домагається мінімальних результатів, які достатні тільки для того, щоб зберегти свою посаду в даній організації. 2. Тепла компанія: високий рівень турботи про людей. Прагнення до встановлення дружніх стосунків, приємної атмосфери і зручного темпу праці. При цьому керівника не дуже цікавить, чи будуть досягнуті конкретні й стабільні результати.

3. Завдання: увага керівника повністю зосереджена на виробництві. Людському фактору або взагалі не приділяється увага, або приділяється її вкрай мало. 4. Золота середина: керівник у своїх діях прагне достатньою мірою поєднати орієнтацію як на інтереси людини, так і на виконання завдання. 5. Команда: керівник повністю прагне поєднати у своїй діяльності як інтерес до успіху виробництва, так і увагу до потреб людей.

Стилі управління із психологічним підґрунтям 1. Ефект опудала. 2. "Бий своїх, щоб чужі боялися". 3. "Розділяй і владарюй". 4. "Тихе теля двох маток сосе". 5. "Кожній сестрі по сережці“. 6. "Ефект клітки''.