Скачать презентацию ЛЕКЦІЯ 13 Тема Стан школи освіти Скачать презентацию ЛЕКЦІЯ 13 Тема Стан школи освіти

lec_13.ppt

  • Количество слайдов: 37

ЛЕКЦІЯ № 13 ЛЕКЦІЯ № 13

Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави (до 90 Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави (до 90 років ХІХ ст. )

ПЛАН 1. Стан освіти в Україні у 60 -ті роки. Характеристика громадськопедагогічних рухів. 2. ПЛАН 1. Стан освіти в Україні у 60 -ті роки. Характеристика громадськопедагогічних рухів. 2. Освітньо-педагогічна діяльність М. Пирогова. 3. Організаційна й педагогічна діяльність М. Корфа. 4. Просвітницько-педагогічна діяльність Х. Алчевської. 5. Теорія і практика вільного виховання Л. Толстого. 6. Теорія фізичного виховання особистості П. Лесгафта.

Література: Ø Ø Ø Ø Левківський М. В. Історія педагогіки. – Житомир, 2002. Єгоров Література: Ø Ø Ø Ø Левківський М. В. Історія педагогіки. – Житомир, 2002. Єгоров С. Ф. Хрестоматія з історії школи і педагогіки Росії. – М. , 1968. Нариси історії українського шкільництва 1905 -1933: Навчальний посібник /В. О. Сухомлинські та ін. – К. : Заповіт, 1996. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. – Тернопіль, 1994. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк/. – Житомир, 1999. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. – К. : ІЗМН, 2000. Сбруєва А. А. , Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: Сум. ДПУ, 2000.

СТАН ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 60 -ТІ РОКИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДСЬКОПЕДАГОГІЧНИХ РУХІВ 60 -ті роки СТАН ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 60 -ТІ РОКИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДСЬКОПЕДАГОГІЧНИХ РУХІВ 60 -ті роки ХІХ століття характеризуються новими явищами в історії школи та педагогічної думки в Україні. Скасування кріпосного права, розвиток капіталізму, загострення соціальних суперечностей, зростання селянських заворушень, революційно - демократичний рух – усе це об'єктивно сприяло розвитку шкільної освіти. У 60 -х роках ХІХ ст. передові педагоги України виступили проти станової школи з її муштрою і відривом від життя, теорії від практики.

Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогічної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет. Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогічної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет. Суспільно-педагогічний рух 60 -х років був неоднорідним. Педагогічна думка середини та кінця ХІХ ст. була представлена відомими діячами громадсько-педагогічної думки.

ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РУХ 50 -60 РОКІВ ХІХ ст. ПРОВІДНІ ІДЕЇ РУХУ Перетворення в сфері освіти, ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РУХ 50 -60 РОКІВ ХІХ ст. ПРОВІДНІ ІДЕЇ РУХУ Перетворення в сфері освіти, які б сприяли приведенню школи у відповідність із потребами суспільного розвитку: створення масової народної школи, зокрема й для жінок. Створення педагогічних, просвітницьких та наукових товариств. Розвиток педагогічної публіцистики і педагогічних журналів. Відкриття громадських та приватних шкіл різних типів. Участь представників руху у здійсненні реформ освіти, у становленні земського освітнього руху. Сприяння народній освіті шляхом розвитку книговидавничої справи та “ходіння в народ”.

НАПРЯМКИ РУХУ ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКИ Ліберально-буржуазний М. І. Пирогов, М. І. Костомаров, І. І. НАПРЯМКИ РУХУ ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКИ Ліберально-буржуазний М. І. Пирогов, М. І. Костомаров, І. І. Глібов, М. П. Драгоманов Монархічний С. С. Уваров Буржуазно-демократичний К. Д. Ушинський, В. І. Водовозов , Х. Д. Алчевська , М. О. Корф Революційно-демократичний М. Г. Чернишевський, М. О. Добролюбов, Т. Г. Шевченко Анархічний Л. М. Толстой

Микола Іванович Пирогов (1810 -1881) Микола Іванович Пирогов (1810 -1881)

ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. ПИРОГОВА 13. 11. 1810 рр. – народився в Москві в сім'ї ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. ПИРОГОВА 13. 11. 1810 рр. – народився в Москві в сім'ї небагатого чиновника. 1824 -1828 рр. – навчання на медичному факультеті Московського університету. 1828 – 1832 рр. – працює в Дерптському університеті. 1832 р. – захист докторської дисертації і виїзд на стажування до Німеччини. 1841 р. – переїзд в Петербург і керівництво кафедрою хірургії в медико-хірургічній академії. 1847 р. – член-кореспондент АН, автор ряду наукових праць. 1854 -1856 рр. – учасник Кримської війни, організатор першої дружини санітарних сестер. 1856 -1858 рр. – опікун Одеського учбового округу. 1858 -1861 рр. – опікун Київського учбового округу.

1861 р. – відставка М. І. Пирогова. 1866 р. – закордонне відрядження. 1866 – 1861 р. – відставка М. І. Пирогова. 1866 р. – закордонне відрядження. 1866 – 1881 рр. – вихід на пенсію, лікувальна практика в С. Вишня під Вінницею. 23. 11. 1881 р. – М. І. Пирогов помер. Ø Видатний вчений, лікар, основоположник воєнно-польової хірургії. Його діяльність в Одесі, а потім у Києві мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти не тільки в Україні, а й в Росії. Ø Він виступав за демократизацію керівництва школою та шкільною системою в цілому.

У статті “Питання та життя” М. Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та У статті “Питання та життя” М. Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер, проводить думку про те, що вихованню належить відповідальна роль в житті суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, що від нього у значній мірі залежить майбутнє людини. М. Пирогов відзначає, що питання виховання не стали поки ще питанням життя, що сучасне суспільство не надає йому потрібної уваги, не піклується про забезпечення виховання правильним спрямуванням.

У статті “Школа і життя” Пирогов пропонує єдину народну загальнодоступну школу для всіх дітей, У статті “Школа і життя” Пирогов пропонує єдину народну загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи з елементарної і до вищої. При цьому він пропонував запровадити принцип колегіальності у керівництві навчальними закладами. Високою оцінкою слова пов'язаний погляд М. Пирогова на роль і значення таких методів в середній школі, як розповідь учителя, бесіди, твори учнів. У навчанні та вихованні дітей раннього віку М. Пирогов рекомендував користуватися також іграми. Він називав їх сильними вежами початкової освіти.

Найактивнішу участь взяв Пирогов в обговоренні реформи народної освіти 60 -х років. Пирогов запропонував Найактивнішу участь взяв Пирогов в обговоренні реформи народної освіти 60 -х років. Пирогов запропонував нову систему народної освіти. Основою цієї системи має бути елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба. Наступною ланкою є прогімназії – реальна і класична з 4 -х річним курсом навчання кожна. З реальної прогімназії можна вступити також до класичної, яка є вищим типом навчального закладу в порівнянні з реальною гімназією. Середня школа передбачалася двох типів – реальна і класична гімназія. Реальну гімназію рекомендувалось відкривати відповідно до місцевих потреб: у ній вивчались прикладні, математичні і рекомендаційні науки. Учні, що закінчують реальну гімназію, вступають до вищих технічних навчальних закладів. Класична гімназія готує до університету.

Ø У ряді статей обґрунтовує принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуючого навчання, поєднання Ø У ряді статей обґрунтовує принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуючого навчання, поєднання наочності і слова, диференційованого підходу до методів навчання і виховання, урахування індивідуальних особливостей, підвищення ролі вчителя в навчально-виховному процесі, творчого підходу до нього та ін. Ø Був прибічником жіночої освіти.

Корф Микола Олександрович (1834 -1883) – видатний педагог і методист. Корф Микола Олександрович (1834 -1883) – видатний педагог і методист.

ОРГАНІЗАЦІЙНА Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. КОРФА 1834 р. - народився у Харкові. Закінчив Петербурзький ОРГАНІЗАЦІЙНА Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. КОРФА 1834 р. - народився у Харкові. Закінчив Петербурзький пансіон А. Я. Філіппова. 1848 -1854 р. - навчався в Олександрійському ліцеї (Петербург), після закінчення служив у Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл.

У створених М. О. Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив У створених М. О. Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розроблюючи план занять і методики проведення уроків, а також сам проводив уроки. Організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце відведено ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення загальної писемності населення.

До важливих умов здійснення загального навчання М. Корф відносив: а) обов'язкове навчання дітей різної До важливих умов здійснення загального навчання М. Корф відносив: а) обов'язкове навчання дітей різної статі, незалежно від їх національного походження і соціального статусу; б) така організація навчально-виховного процесу, яка б гарантувала набуття дітьми дійсно корисних і міцних знань, умінь і навичок; в) спільне навчання хлопчиків і дівчаток; г) близькість школи до місця проживання учнів.

Ø Ø Ø Основними дидактичними правилами М. Корф називав такі: Не вимагати від учнів Ø Ø Ø Основними дидактичними правилами М. Корф називав такі: Не вимагати від учнів заучування того, що їм не зрозуміло, але добиватися міцного запам'ятовування того, що ними добре засвоєно. Доступність процесу навчання. Привчати дітей до самостійної роботи. У процесі навчання йти вперед, спираючись на досягнуте. Наочність навчання.

Алчевська Христина Данилівна (18411920) – український педагог просвітитель, харківська вчителька. Алчевська Христина Данилівна (18411920) – український педагог просвітитель, харківська вчителька.

ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Х. АЛЧЕВСЬКОЇ 16 квітня 1841 року у с. Борзі на Чернігівщині народилася ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Х. АЛЧЕВСЬКОЇ 16 квітня 1841 року у с. Борзі на Чернігівщині народилася Х. Д. Алчевська (Журавльова) у сім'ї вчителя. Батько через свою жорстоку обмежену натуру був проти жіночої освіти. У своїх відомих спогадах “Передумане й пережите” Христина Данилівна згадує, як вона самотужки навчилася читати, підслуховуючи за дверима кімнати ті уроки, що їх давав братам найнятий за 5 карбованців студент-семінарист. Початком педагогічної діяльності Х. Алчевської прийнять вважати початок епохи “ходіння в народ” (60 -ті роки ХІХ ст. ).

У цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує у курську гурток молоді, захоплюється У цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує у курську гурток молоді, захоплюється творами Г. Чернишевського, А. Добролюбова, О. Герцена. 1862 р. - засновує жіночу недільну школу, що якийсь час діяла нелегально через заборону царського уряду. 1870 р. - школа була офіційно відкрита.

Недільна школа Х. Алчевської - унікальне, гідне подиву явище в історії вітчизняної педагогіки. Навчалися Недільна школа Х. Алчевської - унікальне, гідне подиву явище в історії вітчизняної педагогіки. Навчалися у цій школі малі дівчатка й зовсім дорослі жінки, жительки міста і селянки з харківських околиць. Учні мали можливість отримати початкову освіту безкоштовно. Навчання з усіх предметів велося за спеціальними програмами, що передбачали посилену роботу в класі; домашнє завдання передбачало читання художніх творів. В історію педагогіки вона ввійшла як основоположник методики навчання дорослих грамоти.

Л. Толстой стверджував, що необхідним є моральне виховання на основі релігійної моралі, доводив важливість Л. Толстой стверджував, що необхідним є моральне виховання на основі релігійної моралі, доводив важливість таких якостей характеру особистості, як незлобливість, смиренність, любов до ближніх.

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ Л. ТОЛСТОГО Ø У педагогічних поглядах Л. М. Толстого ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ Л. ТОЛСТОГО Ø У педагогічних поглядах Л. М. Толстого чільне місце займає проблема свободи у вихованні, навчанні та освіті дітей, до якої він звертався протягом усього життя. Прибічник ідеалістичної філософії. Ø Представив свою систему виховання, побудовану на принципі свободи, поваги до особистості дитини, розвитку її активності та творчості. Ø Підкреслював, що вільне виховання повинно сприяти розвитку природних задатків дитини, допомагати самостійно формувати світогляд і моральні переконання.

Школа при невтручанні у виховання, на думку Л. М. Толстого, ставить собі за мету Школа при невтручанні у виховання, на думку Л. М. Толстого, ставить собі за мету передачу відомостей, знань без намагання вплинути на моральну область переконань, вірувань і характеру. Виховний елемент науки не може передаватися насильно. Хочеш наукою виховувати учня, люби свою науку і знай її, й учні полюблять тебе і науку, і ти виховуєш їх, але якщо ти саме не любиш її, то скільки б ти не примушував вчителя, наука не матиме виховного впливу.

Вказував, що неможливо насаджувати в країні систему шкіл, яких не бажає народ. 70 -ті Вказував, що неможливо насаджувати в країні систему шкіл, яких не бажає народ. 70 -ті роки - він значно уточнив свою постановку питання про свободу у педагогічному процесі і прийшов до висновку, що, поки в суспільстві немає єдиної мірки про зміст і методи навчання, питання про те, чому і як навчати в народній школі, повинні вирішувати не діти, а їх батьки, тобто народ, якому треба надати право свободи в організації школи.

Петро Францович Лесгафт. Видатний представник російської педагогіки. Петро Францович Лесгафт. Видатний представник російської педагогіки.

ТЕОРІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ П. ЛЕСГАФТА 1837 р. - народився видатний представник російської педагогіки ТЕОРІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ П. ЛЕСГАФТА 1837 р. - народився видатний представник російської педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ століття Петро Францович Лесгафт у Петербурзі у родині ювеліра. 1861 р. - закінчив медико-хірургічну академію. 1865 р. - захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а через три роки захистив другу дисертацію на ступінь доктора хірургії.

З 1868 р. П. Ф. Лесгафт завідував кафедрою фізіологічної анатомії в Казанському університеті. 1871 З 1868 р. П. Ф. Лесгафт завідував кафедрою фізіологічної анатомії в Казанському університеті. 1871 р. за лист “Що діється в Казанському університеті” де він критикував дії реакційно настроєних професорів, вимагав дотримання колегіальності прийомі на посаду викладачів, розподілення коштів на потреби учбового процесу, правильної організації іспитів, П. Ф. Лесгафт був звільнений з університету без права займатися педагогічною діяльністю.

1872 р. почав працювати лікарем у приватному гімнастичному закладі, де активно займався питаннями фізичного 1872 р. почав працювати лікарем у приватному гімнастичному закладі, де активно займався питаннями фізичного виховання. 1874 р. виходить його праця “Основи природної гімнастики”. П. Ф. Лесгафт працював консультантом з питань правильної постановки фізичної підготовки у військово-навчальних закладах і в армії. Улітку 1875 року П. Ф. Лесгафт відвідав багато країн Західної Європи, де вивчав досвід підготовки вчителів гімнастики.

1896 р. були відкриті курси виховательок та керівниць з фізичної освіти. Стрижнем педагогічної концепції 1896 р. були відкриті курси виховательок та керівниць з фізичної освіти. Стрижнем педагогічної концепції П. Ф. Лесгафта є його вчення про фізичну освіту та виховання. Демократизм, зв’язок з науковою та педагогічною практикою, прогресивний характер – такі головні риси цієї системи. Вона побудована на анатомо-фізіологічних, гігієнічних і психологічних основах, з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей і можливостей учнів.

Вікова періодизація за П. Ф. Лесгафтом (3 періоди): 1) елементарний (для дітей 7 -12 Вікова періодизація за П. Ф. Лесгафтом (3 періоди): 1) елементарний (для дітей 7 -12 років); 2) середній (для дітей 12 -15 років); 3) старший (для дітей 15 -18 років). Для кожної вікової групи він визначив зміст фізичної освіти. Зауважував, що нікотин, алкоголь, фармакологічні засоби, підвищена радіація, хвороби та психічні розлади матері – все це рано чи пізно позначається на психічному та фізичному розвитку дитини.

Ø Зазначав, що сім’я є одним з найголовніших факторів у вихованні. У праці “Сімей Ø Зазначав, що сім’я є одним з найголовніших факторів у вихованні. У праці “Сімей виховання дитини та його значення” він узагальнив багаторічний досвід своєї лікарської та педагогічної діяльності. Ø Великим внеском П. Ф. Лесгафта в педагогічну науку є розроблена ним теорія та методика фізичної освіти і виховання, наукове обґрунтування її необхідності як органічної частини гармонійного розвитку особистості.

Тестові питання 1. Який тип виховання обстоював Пирогов: а) національне; б) загальнолюдське; в) прагматичне. Тестові питання 1. Який тип виховання обстоював Пирогов: а) національне; б) загальнолюдське; в) прагматичне. 2. Домінуючий метод навчання молодших школярів у Пирогова: а) гра; б) бесіда; в) дискусія; г) психодрама.

3. Тип початкової школи, який обгрунтував та відкрив М. Корф: а) школа-дитячий садок; б) 3. Тип початкової школи, який обгрунтував та відкрив М. Корф: а) школа-дитячий садок; б) школа для найменшеньких; в) малокомплектна школа; 4. Вид діяльності школярів, який Толстой вважає визначальним: а) екскурсії; б) творчі вправи; в) читання; 5. Хто з видатних педагогів розробив систему фізичного виховання: а) М. Пирогов; б) П. Лесгафт; в) Х. Алчевська; г) Л. Толстой.