Лекції з питань управління охороною праці Визначення поняття

Лекції з питань управління охороною праці

Визначення поняття “СУОП” 1986 р. Регламентована нормативними та організаційно–методичним документами діяльність щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та санітарно-побутових заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та високої працездатності людини в процесі праці.(Рекомендації ВЦСПС) Частина загальної системи управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі виробничої діяльності, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці. (Рекомендації по СУОП, затверджені наказом МНС України від 27 червня 2006 р. N 398 ) 2006 р. Загальна система менеджменту підприємства, яка забезпечує управління ризиками в галузі охорони здоров’я та безпеки праці, пов’язаними з діяльністю підприємства.(Міжнародний стандарт ОНSAS 18001-99 “Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу. Вимоги.”) 1999 р.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він: 1.Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. 2. Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. 3. Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. 4. Впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо.

5. Забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; 6. Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; 7. Організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

8. Розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; 9. Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; 10. Організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

Основні завдання СУОП Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізичних показників Навчання та пропаганда знань з охорони праці Безпечний стан обладнання Безпечний стан технологічних процесів Безпечний стан будівель та споруд Забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці Наявність засобів індивідуального захисту Оптимальній режим праці та відпочинку Лікувально-профілактичне обслуговування працюючих Санітарно-побутове обслуговування

Основні функції СУОП Система організації та координації робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які управляють, виконують та перевіряють роботи) Система обліку, аналізу та оцінки ризиків Система планування профілактичних заходів для підвищення рівня безпеки виробництва Система контролю планових показників та аудит всією системи Система коригуючих та упереджуючих дій та можливість адаптації до обставин, які змінюються Система заохочення працівників Визначення політики

Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві. Структура СУОП 1. Загальні положення 1.1. Відповідальність вищого керівництва 1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праці 1.3. Функції системи управління охороною праці 2. Структура і документація СУОП 2.1. Права, обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників 2.2. Служба охорони праці 2.3. Комісії та громадські органи 2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праці 2.5. Управління внутрішніми нормативно - правовими актами 3. Завдання СУОП та їх вирішення 3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праці 3.2. Професійний відбір 3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів 3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому 3.5. Організація інформаційної роботи 3.6. Засідання координаційної ради 3.7. Наради і збори 3.8. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів 3.9. Організація робочого місця 3.10. Організація робочого часу 3.11. Заміна засобів виробництва 3.12. Заміна матеріалів, що застосовуються 3.13. Зміни в організації праці 3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб'єктів господарювання 3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнання 3.16. Засоби індивідуального захисту 3.17. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров'ю працюючих 3.18. Дії у випадку аварії 3.19. Коригувальні заходи

Настанова з охорони праці. 1. Елементи системи управління охороною праці 1.1. Загальні вимоги 1.2. Політика в галузі охорони праці 1.3. Планування 1.3.1. Планування ідентифікації небезпеки, оцінки та контролю ризиків 1.3.2. Вимоги закону та інші вимоги 1.3.3. Цілі 1.3.4. Програма менеджменту охорони праці 1.4. Впровадження та функціонування 1.4.1. Організаційна структура та відповідальність 1.4.2. Підготовка, знання і компетентність 1.4.3. Консультації та комунікації 1.4.4. Документація 1.4.5 Управління документами і даними 1.4.6. Управління процесами 1.5. Контрольні та коригувальні дії 1.5.1. Виконання вимірювань і контроль 1.5.2. Нещасні випадки, інциденти, невідповідності, коригувальні та попереджуючі дії 1.5.3. Управління записами 1.6. Оцінка вищим керівництвом

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СУОП Загальні положення. Функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Задачі управління охороною праці. Система навчання з питань охорони праці. Забезпечення промислової безпеки. Забезпечення безпеки машин, механізмів та устаткування. Забезпечення безпеки технологічних процесів. Забезпечення безпеки будівель та споруд. Система аудиту з охорони праці. Аналіз ефективності СУОП. Стимулювання робіт з охорони праці. Посилення технологічної та трудової дисципліни, дотримання правил і норм охорони праці. Відповідальність.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З СУОП Настанова з охорони праці Положення про СУОП Положення про облік, аналіз та оцінку ризику виникнення нещасних випадків Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки Порядок розробки, оформлення та обігу інструкцій з охорони праці Порядок розробки, оформлення та обігу посадових інструкцій Заява про політику з охорони праці

Органом управління на першому рівні у будь яких умовах є роботодавець. Органом управління на другому (третьому) рівнях є керівник структурного підрозділу. У оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю, роль органу управління здійснюють керівники дільниць, майстри, виконроби, енергетики, механіки. Управлінська інформація складається з даних ідентифікації небезпек по кожному структурному підрозділу, визначених ступенів ризику особливо небезпечних та шкідливих технологічних процесів, стану виконання планів робіт, наказів, розпоряджень, приписів. Управлінські рішення доводяться до об’єкта управління у вигляді наказів, розпоряджень, приписів, планів робіт тощо.

Система управління охороною праці повинна бути сумісна або об’єднана з іншими системами управління в організації

Стандарт серії OHSAS 18001 не має статусу міжнародного стандарту ISO. Він широко використовується у всьому світі і вважається одним із самих досконалих стандартів по організації менеджменту з питань охорони праці. Система управління охороною праці будується на ідентифікації та оцінці ризику небезпек виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Впровадження стандарту OHSAS 18001 дає можливість раціонально використовувати кошти, спрямовані на охорону праці. Стандарт серії OHSAS 18001 “Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу ”

Що дає впровадженні СУОП для покращення бізнесу? Збереження кваліфікованих кадрів Мінімізацію фінансових витрат, які виникають внаслідок небажаних подій Підвищення іміджу фірми

Встановлення контролю за рівнем ризиків виникнення нещасних випадків та аварій Усунення помилок в управлінні і як наслідок – усунення помилок в діях окремих працівників Участі всього персоналу підприємства в удосконаленні стану умов та безпеки праці За рахунок чого це досягається?

Основна ідеологія СУОП Більшість нещасних випадків та аварій виникають не в наслідок необережної роботи, а із-за недосконалості системи контролю, відповідальність за яку несе роботодавець Ефективне управління охороною праці базується на загальному розумінні всіма учасниками виробничого процесу наявності ризиків виникнення травм та професійних захворювань

Організація роботи з охорони праці Встановлення обов’язків, прав та відповідальності всіх учасників виробничого процесу незалежно від посади Визначення системи взаємовідносин між структурними підрозділами Налагодження тісного співробітництва в галузі охорони праці між окремими особами та колективами Організація інформаційної системи на всіх рівнях Забезпечення компетентності персоналу

Мета впровадження СУОП: зменшення рівня виробничого травматизму та професійних захворювань; раціональне використання фінансових потоків, спрямованих на охорону праці (0,5% від суми реалізованої продукції); зменшення страхових виплат під час укладання договорів про страхування основних фондів та об’єктів підвищеної небезпеки; підвищення якості продукції, що виробляється.

Порядок впровадження: Розробка документації Навчання протягом всього етапу впровадження системи Визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів Оцінка ризиків Визначення політики, цілей та завдань Опрацювання профілактичних заходів Впровадження системи аудиту Забезпечення можливості постійного корегування

1.Окреслення нормативно-правової бази з охорони праці, що поширюється на підприємство. 2.Визначення можливостей для виявлення шкідливих та небезпечних виробничих факторів. 3. Розробка облікових документів для фіксації діючих на робочих місцях небезпек. Встановлення порядку їх заповнення та зберігання. 4. Розробка документації, що визначає обов’язки, права та відповідальність посадових осіб, які приймають участь в системі управління. 5. Визначення критеріїв для оцінки ризиків Розробка документації

Навчання протягом всього етапу впровадження системи Ознайомлення посадових осіб із документацією, принципами та завданнями СУОП Навчання посадових осіб з охорони праці Навчання осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки Інструктаж робітників та проведення тренувальних занять Ознайомлення робітників із основними принципами та завданням СУОП

Визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.003.-74 Фізичні Хімічні Біологічні Психофізіологічні

Визначення політики Роботодавець, консультуючись із робітниками повинен викласти у письмовому вигляді політику з охорони праці яка повинна: Відповідати специфіці підприємства та відповідати його розміру та характеру діяльності Бути стислою, чітко викладеною і підписаною роботодавцем Бути легко доступною для всіх робітників Аналізуватися для постійної придатності

ЗАВДАННЯ СУОП

Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних показників Основні психофізичні показники: Сенсомоторні реакції Увага Пам'ять зорова та слухова Емоційна стійкість та почуття тривоги Стійкість до впливу стресів Орієнтація у замкнутому просторі Недбалість Реакція на об'єкт, який рухається Швидкість переключення уваги Втома Здатність до адаптації Стійкість до монотонії Урівноваженість нервових процесів Лікарі (медогляд) Психологи (тестування) Працівник

Навчання та пропаганда знань з охорони праці Інструктаж (тренування) Один раз на 6 місяців Робітники Робітники, які виконують роботи підвищеної небезпеки Навчання один раз на рік. Інструктаж один раз у три місяці Посадові особи Навчання один раз на три роки

Організація навчання з питань хорони праці Роботодавець повинен забезпечити вимоги Типового положення про навчання з питань охорони праці і сам бути компетентним з питань забезпечення управління охороною праці. Навчання з питань охорони праці, що здійснюється в межах підприємства повинно: проводитись компетентними особами; здійснюватись з відповідною періодичністю та передбачати проведення тренувальних занять; передбачати оцінку знань; передбачати аналіз, та в разі необхідності, перегляд навчальних програм; документально оформлюватись; проводитись, по можливості, у робочий час.

Безпечний стан обладнання забезпечується Відповідністю вимогам технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів та стандартам серії ССБТ , що вимагають в залежності від їх небезпеки введення:

4.Забезпечення безпечного стану технологічних процесів Він забезпечується дотриманням вимоги безпеки відповідно до ГОСТ 3. 1120 – 83 “Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации”. Відповідно до цього стандарту вимоги безпеки повинні відображатись у таких основних документах: маршрутна карта (МК); карта технологічного процесу (КТП); карта типового (групового ) технологічного процесу (КТТП); операційна карта (ОК); карта типової (групової) операції (КТО); відомість операцій (ВОП); карта ескізів (КЕ); технологічна інструкція (ТІ); відомість оснастки (ВО); комплектувальна карта (КК).

У технологічній документації слід вказувати: засоби індивідуального захисту працюючих засоби колективного захисту працюючих, що використовуються безпосередньо на робочих місцях (огорожі, захисні екрани, вентиляційні пристрої тощо) засоби технологічного оснащення, що забезпечують безпеку праці (пінцети, крючки тощо), які не є складовою частиною обладнання, яке використовується

Безпечний стан будівель та споруд Забезпечується дотриманням вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Комітету по нагляду за охороною праці України від 28 липня 1999 року N 184/140. Відповідно до цього Положення повинно бути забезпечено спостереження за збереженням будівель і споруд у період експлуатації, а саме: проводитись технічні огляди: а) загальні; б) часткові; (до загальних відносяться огляди, що здійснюються в осені та весною) огляд основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням та будівель, що експлуатуються у дуже агресивному середовищі – один раз на 10 днів у агресивному середовищі – один раз на рік

"Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 Ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій): - поточний ремонт (для нормального та задовільного стану), проводиться протягом року; - капітальний ремонт (для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій), проводиться у строки понад 1 рік; уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі та споруди(затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу в експлуатацію) повинна зберігатись комплектно в архіві підприємства;

У залежності від розміру і структури підприємства або організації обов’язки з спостереження за експлуатацією будівель та споруд повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін.; усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом директора підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень; склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник.

Для забезпечення вимог санітарних норм та правил необхідно провести атестацію робочих місць, яка передбачає: - виявлення шкідливих та небезпечних факторів i причин формування несприятливих умов працi; - санітарно-гігієнічне дослідження факторiв виробничого середовища, важкості й напруженостi трудового процесу на робочому місці; - комплексну оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi на відповідність їх характеристик стандартам безпеки працi, будівельним та санітарним нормам i правилам; - визначення ступеню шкідливості і небезпечності працi та її характеру за гігієнічною класифікацією; - обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкiдливими), важкими (особливо важкими) умовами праці. За документами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращання умов i безпеки праці. Робота проводиться відповідно до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням Міністерства праці України, Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1993 року N 06-960.

7.Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) Відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 року N 170, роботодавець зобов’язаний: На роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям (далі - працівникам) видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация". Вказані норми визначають для власника або уповноваженого ним органу (далі - власник) обов'язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ. При цьому необхідно мати на увазі, що відповідно до роз’яснення головної державної податкової інспекції України, лист від 28.10.96 року № 17-213/11-416, вартість ЗІЗ, які видаються робітникам підприємств понад встановлені норми, у відповідності із пунктом „г” статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.” Про подоходний податок з громадян, підлягає обкладанню податком у складу сукупного оподаткованого прибутку робітника того періоду, коли проводилася ця видача.)

Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку Режим праці та відпочинку має значний вплив на стан здоров”я працюючого. Його порушення призводить до втоми, зниження уваги та збільшення ризику виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві. Відповідно до Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин, а для осіб віком від 15 до 16 років ( учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого дні для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості визначеного для їхнього робочого часу. Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більше як 26 годин на тиждень. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше як 42 години.

9.Забезпечення лікувально–профілактичного обслуговування працюючих Відповідно до статті 17 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний: за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року; за результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Проведення медичних оглядів здійснюється відповідно до „Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 р. №45 та наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР від 29 .09. 1989 року №555 .

Забезпечення санітарно–побутового обслуговування Вимоги до санітарно-побутових приміщень визначаються СНиП 2.09.04 - 87 «Административные и бытовые здания». Відповідно до галузевих норм та чисельності працюючих на підприємстві повинні функціонувати вбиральні, душові, туалети, приміщення для відпочинку, кімнати особистої гігієни жінок, приміщення та пристрої для обігріву та охолодження, приміщення для прання, хімчистки, сушки, чистки спецодягу.

ФУНКЦІЇ СУОП

Основні функції СУОП Система організації та координації робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які управляють, виконують та перевіряють роботи) Система обліку, аналізу та оцінки ризиків Система планування профілактичних заходів для підвищення рівня безпеки виробництва Система контролю планових показників та аудит всією системи Система коригуючих та упереджуючих дій та можливість адаптації до обставин, які змінюються Система заохочення працівників Визначення політики

Ці функції повинні містити такі елементи: Офіційно визначені принципи та цілі (політику) роботодавця з питань охорони праці у тому числі визначення нормативно-правових актів з питань охорони праці, що діють на підприємстві Безпосередню участь роботодавця в системі управління охороною праці Розподіл обов’язків між керівництвом вищої ланки управління їх обов’язки та відповідальність Встановлені функцій для структурних підрозділів щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях Ресурси для можливості реалізації завдань СУОП Затверджені форми документації, що діє в системі управління Порядок залучення робітників до управління Систему професійного відбору, навчання та інструктажів з питань охорони праці Порядок обміну інформацією між всіма рівнями управління та робітниками

10. Механізм ідентифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів в тому числі за допомогою громадсько-адміністративного контролю 11. Систему обліку, аналізу та оцінки ризиків виникнення нещасних випадків 12. Систему та порядок планування (заходи повинні бути конкретними та піддаватись контролю) 13. Процедури та заходи щодо коригування системи та можливості її удосконалення 14. Порядок попередження аварійних ситуацій, та підготовку персоналу 15. Процедури оцінки на відповідність вимогам безпеки матеріально-технічного забезпечення 16. Вимоги до підрядних організації 17. Моніторинг виконання та оцінки результативності дії системи на рівні вищого керівництва 18. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 19. Систему перевірок (аудиту) щодо визначення чи є елементи системи управління адекватними та ефективними і порядок підготовки аудиторів

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників ( затверджений наказом Мінпраці 16.02.1998 року № 24) Посадові інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт. Посадова інструкція повинна складатись із розділів: Загальні положення Завдання та обов’язки Права Відповідальність Повинен знати Кваліфікаційні вимоги Взаємовідносини (зв’язки) посадою

Встановлені структури та процеси управління повинні забезпечувати: Ефективне оперативне управління охороною праці на всіх рівнях Співробітництво та передачу і обмін інформації щодо охорони праці між посадовими особами та працівниками Ідентифікацію та усунення або обмеження небезпек та ризиків Необхідні ресурси для реалізації програм Можливість виконання своїх обов’язків, як посадовими особами так і уповноваженими представниками робітників Призначення на рівні вищого керівництва наділених відповідними повноваженнями осіб з питань: - розвитку, здійснення, періодичного аналізу та оцінки СУОП - надання звітності роботодавцю про результати функціонування СУОП - сприяння участі в процесі управління всіх працівників підприємства

4. Документація, яка повинна вестися при функціонування СУОП Відповідно до чисельності працюючих та виду економічної діяльності на підприємстві необхідно встановити та підтримувати документацію з охорони праці, що повинна містити затверджену роботодавцем: політику, цілі та завдання посадові інструкції, інструкції з охорони праці, положення та інші документи перелік основних небезпек та ризиків, що діють на підприємстві та заходи щодо їх запобігання та регулювання; дані, що відображаються в документації повинні встановлюватись, підтримуватись у робочому стані і зберігатись у визначені організацією терміні; працівники повинні мати доступ до інформації щодо стану умов праці на їх робочому місці;

6. Передача та обмін інформацією Роботодавець повинен встановити порядок передачі та обміну інформацією для: отримання та реагування на зовнішні та внутрішні повідомлення з охорони праці; гарантованого забезпечення внутрішнього обміну інформацією між всіма учасниками трудового процесу; гарантованого забезпечення того, що пропозиції робітників стосовно поліпшення умов та безпеки праці будуть отримані, розглянуті і на них дадуть відповідь

Ідентифікація небезпек Шкідливих виробничих факторів (карта умов праці) Мікротравм та облікових травм Робіт підвищеної небезпеки Небезпечних виробничих факторів (відсутність огороджувальних,запобіжних та блокуючих пристроїв, сигналізації, систем гальмування тощо) Причин виходу з ладу обладнання підвищеної небезпеки Токсичних та пожеженебезпечних речовин Облік та аналіз Медичних оглядів Порушень інструкцій Оцінка ризику Порівняння із встановленими критеріями Розрахунок існуючого рівня ризику

Визначення політики Встановлення принципів політики підприємства Визначення цілей Визначення завдань Поступове зниження ризиків Персональна відповідальність кожного Здорові та безпечні умови праці-висока якість продукції Досягнення відповідного рівня безпеки Впровадження інженерно- технічних засобів захисту Приведення технологічної документації до нормативних вимог Проведення навчання Конкретні цифри

2. Политика по охране труда Главная роль политики в области охраны труда состоит в декларировании обязательств высшего руководства относительно создания здоровых, безопасных и комфортных условий труда при достижении стратегических планов развития.

Высшее руководство обязуется создать здоровые и безопасные условия труда, для чего гарантирует обеспечение: 1. Персонального участия высшего руководства в решении задач охраны труда. 2.Ответственности каждого работника комбината, не зависимо от занимаемой должности и выполняемой работы, за невыполнение возложенных на него обязанностей в вопросах охраны труда. 3. Функционирования системы управления охраной труда. 4. Поэтапного снижения уровня риска возникновения несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний за счет: Поддержания в исправном состоянии зданий, сооружений, оборудования, машин и механизмов. Повышения безопасности технологических процессов, машин механизмов, оборудования. Постоянных консультаций с представителями трудового коллектива. Обеспечения работников средствами индивидуальной защиты. Организации лечебно – профилактического обслуживания. Функционирования системы непрерывного обучения вопросам охраны труда. Применения и использования всех средств пропаганды и агитации.

Перший рівень управління (директор) Визначення кола осіб, відповідальних за реалізацію політики Встановлення порядку визначення участі представників робочого колективу Створення системи виміру та обліку шкідливих та небезпечних виробничих факторів Оцінка результатів впровадження коригуючих заходів і їх впливу на ступень професійного ризику Оцінка термінів та коштів Затвердження плану заходів щодо реалізації політики на певний період Визначення запланованих заходів, виконавців та строків їх виконання на поточний рік Забезпечення системи щоквартального планування робіт та звіту при їх виконання Послідовність дій реалізації політики Другий рівень управління (керівник структурного підрозділу) Доведення інформації до робітників Збір та узагальнення пропозицій від трудового колективу Забезпечення: - навчання та інструктажів з охорони праці; - лікувально–профілактичних заходів; - планово–попереджувальних ремонтів; технічної, технологічної та організаційної безпеки; - виконання запланованих заходів Внутрішній аудит Впровадження коригуючих заходів

Планування робіт з охорони праці Організаційно–методичну роботу щодо планування профілактичних заходів здійснює служба охорони праці. Підставою для складання планів є програма дій, карти обліку шкідливих та небезпечних виробничих факторів, травм, мікротравм, профзахворювань, виходу із ладу інструментів, обладнання приладів, аналіз ризиків, результати внутрішнього та зовнішнього аудиту. Фінансове забезпечення реалізації профілактичних заходів здійснює фінансово-економічна служба.

Ключеві завдання при плануванні Розробка детальних планів у досягненні поставлених цілей Організація виконання завдань щодо планування, оцінки та аудиту політики Координація роботи спеціалістів, які задіяні в реалізації політики Гарантія участі та включення робітників у систему управління охороною праці Досягнення відповідного рівня стану умов та безпеки праці у відповідності із вимогами нормативно-правових актів

Заходи щодо попередження дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів та регулювання ризиків повинні здійснюватись в такому порядку: Усунення дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів Обмеження дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів у місці його виникнення шляхом використання технічних засобів колективного захисту або організаційних заходів та забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту Мінімізація ризиків шляхом розробки та впровадження безпечних виробничих процесів, включаючи заходи адміністративного обмеження сумарного часу контакту із шкідливими виробничими факторами

Програма поліпшення стану умов та безпеки праці повинна передбачати: придбання необхідних засобів для ефективного управління виробничими процесами, оновлення технологічного та виробничого обладнання, засобів колективного захисту працюючих; впровадження сучасних технічних засобів контролю виробничого середовища, автоматизованих інформаційних систем охорони праці і відповідного програмного забезпечення; забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту; проведення цільового навчання працівників з охорони праці; придбання систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність небезпечних або шкідливих виробничих факторів, установок пожежегасіння та пожежної сигналізації; моніторинг шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Програма повинна бути забезпечена необхідними ресурсами та визначати конкретні строки її виконання. Вона повинна періодично переглядатись із урахуванням змін у безпеці виробництва.

Планування профілактичних заходів для підвищення рівня безпеки виробництва Служба охорони праці Опрацювання проекту програми дій на довгостроковий період з поетапним приведенням рівня ризику до допустимого рівня Оцінка ризиків Фінансові обрахунки Фінансово-економічна служба Комісія Розгляд та погодження Роботодавець Затвердження Формування планів профілактичних заходів на поточний рік Формування планів профілактичних заходів на квартал та на місяць

Контроль планових показників Служба охорони праці Адміністративно-громадський контроль Внутрішній аудит Майстер (прораб) щоденно Керівник структурного підрозділу (строк визначає роботодавець) Роботодавець (строк визначає роботодавець) Уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (строк визначається за погодженням з роботодавцем) Об’єкт управління

Визначення системи адміністративно-громадського контролю У системі управління охороною праці контроль є дуже важливою функцією, без якої не буде отримано якісної управлінської інформації. Ця система може будуватись по різному, але основне, що повинно бути забезпечене - це об’єктивність контролю та участь у ньому найманих працівників. Служба охорони праці за своїми посадовими обов’язками повинна забезпечити від імені роботодавця контроль за виконанням нормативно–правових актів з охорони праці на підприємстві. Систему внутрішнього аудиту з охорони праці можна розглядати як одну з форм адміністративно–громадського контролю.

План затверджено Звіт затверджено керівник служб и охорони праці керівник служби охорони пра _______________ / / __________ / / _____________ 200__р. ________200__р. План – звіт про виконання роботи з охорони праці на ________________ квартал 200___ року _______________________________________________________________________________________________ ( назва структурного підрозділу) План склав працівник служби охорони праці ­_____________________ План отримав керівник структурного підрозділу _____________________ План виконано керівник структурного підрозділу _____________________

Система заохочення працівників Матеріальне Моральне Дошка пошани Знаки відзнаки Спеціальний вимпел Почесна грамота Диференційована система преміювання Інженерно- технічних працівників Робітників

Визначення системи заохочення посадових осіб Система стимулювання є однією з основних функцій у системі управління охороною праці і без неї не буде повноцінно функціонувати. Вона повинна спрямовуватись на забезпечення ефективності заходів з охорони праці, підвищення зацікавленості всіх категорій працівників у формуванні та підтримці здорових та безпечних умов праці. Положення, що буде діяти на підприємстві, має призначатись для використання в процесі організації оплати праці та заохоченні працівників всіх рівнів. При опрацюванні Положення необхідно відійти від системи покарання, пов’язаної з наявністю порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці якщо це пов’язано із нерозумінням працюючими необхідності їх дотримання та наслідків, до яких можуть призвести ці порушення. Система матеріального заохочення повинна будуватись на принципах включення показників охорони праці до загальної кількості показників, що оцінюють показники результатів господарської діяльності підприємства.