КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА Безпека життєдіяльності

КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Безпека життєдіяльності”

Лекція 1. Безпека життєдіяльності – галузь науково практичної діяльності.

Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності: • У побутовій сфері, що охоплює суму факторів, які впливають на людину в побуті. • У виробничому середовищі, де існує сукупність факторів, що оточують працівника в процесі трудової діяльності. • У природному середовищі – в процесі взаємодії організму людини із складовими довкілля.

Дисципліна вирішує такі основні завдання: • вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування; • знайомить студентів з принципами попередження впливу негативних факторів на людину та захисту її від небезпек; • розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів; • пропонує шляхи створення комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ СЕКЦІЯ - БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ • Корпус – 5; • Аудиторія – 218; • Тел. 483 54 98; • Викладач – Панкратов Олег Михайлович

Розподіл часу 54 34 – заняття під керівництвом викладача 20 – САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ЗАЛІК

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни” Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей й спеціалізацій 6. 1. 1. ДЕННА ТА ВЕЧІРНЯ ФОРМИ НАВЧАННЯ № Форми контролю та звітності Види самостійної роботи Параметри оцінки Максимальна кількість балів І. Обов’язкові завдання Систематичність та активність роботи на семінарських та практичних заняттях 1. 1 Активна участь у семінарах дискусіях, роботі міні груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально групових завдань Підготовка до семінарських та практичних занять 1. 2 Експрес опитування, тестконтроль, міні контроль Правильність та повнота відповідей 1. 3 Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій 5 занять – в діапазоні 6— 4— 3— 0 балів за кожне, 2 ва заняття в діапазоні 3— 2— 1— 0 балів та 1 не заняття в діапазоні 2 – 1, 5– 1 – 0 балів 4 заняття – в діапазоні 4— 3— 2— 0 балів за кожне 1 заняття – в діапазоні 16– 12– 10– 0 балів Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань 38 16 16 70 Виконання модульних контрольних робіт 1. 4 Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи Модульний контроль 20 – 16 – 12 – 0 балів Разом балів за виконання модульних завдань 20 20 ІІ. Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання

ІІ. Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання 2. 1 Аналітичний огляд наукових публікацій за темами, що винесені на самостійне вивчення Оцінювання якості підготовлених матеріалів 5– 4– 3– 0 балів 5 2. 2 Написання та захист рефератів Оцінювання якості підготовлених матеріалів 5– 4– 3– 0 балів 5 2. 3 Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення Оцінювання якості підготовлених матеріалів 10 – 8 – 6 – 0 балів 10 2. 4 Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції 10 – 8 – 6 – 0 балів 10 Всього балів за вибіркові види СРС 10 Разом балів за СРС щодо опанування навчального матеріалу 100

6. 4. 2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ № з/п Види самостійної роботи Форми контролю та звітності Параметри оцінки Максимальна кількість балів В діапазоні 7, 5– 6– 4, 5– 0 балів, по 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів за перше завдання з БЖД та 5 – 4 – 3 – 0 балів за завдання з основ охорони праці 7, 5 І. Обов’язкові завдання 1. 1 Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Оцінювання якості підготовлених матеріалів, їхньої презентації (захисту). Разом балів за виконання завдань 1. 1 7, 5 Виконання модульних контрольних робіт 1. 2 Перевірка резуль татів виконання модульної (контрольної) роботи Модульний контроль В діапазоні 10– 8– 6– 0 балів Разом балів за виконання модульних завдань 10 10 ІІ. Вибіркові завдання (лише за матеріалами змістових модулів 2 і 3) Виконання завдань для самостійного опрацювання 2, 5 2. 1 Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення Оцінювання якості підготовлених матеріалів В діапазоні 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів 2. 2 Написання та захист рефератів Оцінювання якості підготовлених матеріалів В діапазоні 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів 2. 3 Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення Оцінювання якості підготовлених матеріалів В діапазоні 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів 2. 4 Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції В діапазоні 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів 2, 5 Всього балів за вибіркові види СРС 2, 5 ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля 20

МЕТА ЗАНЯТТЯ формування системи теоретичних і прикладних знань із правових, економічних й організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці. ЛІТЕРАТУРА 1. 2. 3. 4. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. - К. : 2000. Панкратов О. М. , Міляєв О. К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. - К. : КНЕУ, 2005. - 286 с. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. - Київ. : “Знання-прес”, 2003, - 570 с. Шоботов В. М. Цивільна оборона. - Київ. : “Знання-прес”, 2004, - 430 с. Вступ 1 навчальне питання Категорійно понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. 2 навчальне питання Природні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки. Завершальна частина 3 навчальне питання Техногенні небезпеки та їх реалізації.

1 навчальне питання Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек.

Головні пріоритети якості життя Прагнення людини • • • зберегти життя і здоров’я; забезпечити сите існування; захиститись від агресії; створити комфорт; зберегти довкілля. Галузь безпеки Безпека – найважливіша складова якості життя

Чому ?

Життя людини супроводжується взаємодією з безліччю позитивно та негативно діючих чинників

Часовий параметр чинників Постійно діючі чинники Тимчасово діючі чинники n

Що таке небезпека ?

Н Е Б Е З П Е К А: • потенційна можливість задати шкоду; • можливий результат дії негативного чинника; • стан довкілля, який через різки зміни може завдати шкоду Потенційна можливість, але не сам негатив Небезпеки реалізуються через стихійні лиха, аварії, катастрофа, інфекційні хвороби, застосування засобів ураження. . . Джерела надзвичайних ситуацій

Складові небезпеки Суб'єкт –джерело, носії небезпек • природні явища; • техногенні процеси; • антропогенні діяльність. Об'єкт – потерпіла сторона • люди; • співтовариства; • матеріальні об'єкти.

Ступінь негативності небезпеки Визначається 1. Вірогідністю її реалізації; 2. Енергетичною потужністю 3. Інтенсивністю дії; 4. Уразливості та захищеності об'єкту.

Форми небезпек Виклик Загроза Найпоширеніша форма Сума обставин, що породжують гіпотетичну небезпеку Нагромадження обставин, що стимулюють надзвичайну подію природного та (або) антропогенного характеру

Небезпека Стан суспільства і довкілля, де немає небезпек Безпека Об'єкт Суб'єкт • особа; • організація; • суспільство; • установи; • держава. • итруктури.

МЕТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ • зниження рівня викликів і загроз; • захист з метою зменшення втрат і збитків; • прагнення забезпечити стійкість, стабільність, живучість об'єктів безпеки.

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ Стан суспільства та довкілля, що сформований під впливом подій природного та (або) антропогенного характеру на певній території (об'єкті) – зоні надзвичайній ситуації Що спричинило • людські жертви; • погіршення стану здоров’я; • погіршення стану довкілля; • спровокували матеріальні збитки; • порушили умови життя і діяльності.

НЕГАТИВНО ДІЮЧИЙ ФАКТОР Складова явища, процесу природи, антропогенної діяльності За принципом дії: Фізичні; Хімічні; Біологічні; Соціально-політичні За часом утворення: Первинні; Вторинні. За характером дії: Механічні; Теплові; Біологічні; Хімічні; Радіоактивні; Акустичні; Інформаційні; Економічні, . . .

2 навчальне питання Природні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних організмів Гідросфера Тропосфера (25. . . 30 км) Літосфера (3. . . 5 км ) Озоновий шар

Склад атмосфери

Жива речовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує: Сірки 0, 1 1% Кисню – 60 – 70% Хлору 0, 1 1% Калію 0, 1 1% Кальцію 1 10% Вуглецю 1 10% Інших елементів до 10% Водню 10%

БІОГЕОЦЕНОЗ БІОЦЕНОЗ (біотична частина) Аутотрофи ЕКОТОП (абіотична частина) Si. O 2 Н 2 О Хімічні сполуки довкілля абіотична речовина, сонячна енергія Організми, співтовариства N 2 Органічна речовина СО 2 P Na Au Гетеротрофи Організми, співтовариства Детритоядні Організми, співтовариства

Біоакумуляція 0, 1 10 000… 100 000 100

За ступенем й характером дії на організм усі негативно впливаючи фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі • Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Симптоми ураження, як правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії. • Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у визначених умовах, травматичним ушкодженням або раптовому і різкому збудженню організму. • Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж до летального наслідку.

Вересень - жовтень Магнітні бурі Березень - квітень 1 1 Р - випромінювання Повені Серцево – судинні системи Вітри Спека Смерчі Нервово – психічні системи Смертність збільшується у 3 – 5 разів, ДТП на 30 %, …

Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори Рухомі машини і механізми Гострі і падаючи предмети Підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації Іонізуюче випромінювання Електромережа Електромагнітні хвилі, . . .

Хімічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори НЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ ТА СПОЛУКИ Абіотичного походження Важки метали, отруйні гази … Рослинами Токсичні речовини Утворені Тваринами Мікроорганізмами Отрути Токсини

Біологічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори Патогенні мікроорганізми Бактерії; ріккетсії; гриби; віруси Хворі організми Люди, худоба, птахи, риба … Продукти життєдіяльності організмів

Шляхи інкорпорації речовин Ограни травленная Органи дихання Шкіра

Заключення Умови: Біогеоценоз: Абіотична - ΔР; - Абіотична речовина; - Δt 0 C; - Аутотрофи; - широта; - Гетеротрофи; Біотична - продукти харчування. Адаптивні типи людей: - Гірський; - Тропічний; - Помірного поясу; - Арктичний. Шкідливі Фізично Хімічно - Детритоядні. Тропосфера Біосфера Гідросфера Літосфера Фактори Небезпечні Біологічно Уражаючі Соціально – політично

Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища Забезпечується захисно-компенсаторними системами і механізмами вирішальна роль належить Нервовій системі Її найважливіші функції: 1) здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем; 2) поєднує органи і системи організму у єдине ціле та погоджує їхню діяльність; 3) на вищому етапі розвитку нервова система здійснює психічну діяльність на основі фізіологічних процесів відчуття, сприйняття і мислення.

Основними властивостями нервових волокон є: Рецептор Збудливість Провідність Роздратування Біострум Нерв Ускладнюється і зникає при: розриві; здавлюванні; припиненні кровопостачання; сильному охолодженні; отруєнні. . .

Рефлекторна дуга Ентеро- інтеро- рецептори: фото-, фоно-, термо-, баро-, хемо-, . . . Чуттєвий нерв Рецептор Руховий нерв Ефектор

Рецептори шкіри 20 Холоду 5 Тепла 25 200 Болю Дотику В 1 см 2 Чутливість дотику Кінчиків пальців – 3 мг/мм 2 Долоня – 12 мг/мм 2 П’ЯТКА – 25 мг/мм 2

Нейрон L Аксон Синаптична бляшка A - L = 150 см, V = 150 м/с B - L = 35 см, V = 20… 30 м/с C - L = 0, 5 … 5, 0 см, V = 2… 5 м/с Дендріти

Синапс Синаптична бляшка Електричний імпульс Везикули з медіатором Пресинаптична мембрана Медіатор - АХ Синаптична щелина Електричний імпульс АХЕ ХР ХР Постсинаптична мембрана

Електричний імпульс Везикула Стимулятори (амінопірідіни) АХ Блокатори АХ (ботулотоксин) Емейоцетоз Імітатори АХ (нікотін, мускалін) Рецепція Блокатори ХР (атропін, кураріни) Дерецепція АХЕ+АХ ХР Na+ Пробки К, Nа нас. (саксітоксин, Тетродотоксин)

Шум – звукові коливання з частотою 16. . . 20 000 Гц Характеристика шуму Частота Гц Рівень L = 10* lg(I/I 0), д. Б Голосність – Вт/м 2 І0 = 10 12 Вт/м 2 Необхідний шум для людини – 10. . . 20 д. Б Поріг болючості – 140 д. Б Уражається ЦНС – перевантаження рецепторів, виснаження клітин головного мозку: симптоми: безсонниця, стомленість, зниження працездатності, туговухість.

Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц Невидимі і нечутливі хвилі Особливо небезпечні коливання з частотою 8 Гц за рахунок виникнення резонансу з біострумами Слабкий Сильний Уражає внутрішнє вухо. Симптоми “морської хвороби” Вібрація внутрішніх органів 110. . . 150 д. Б Розлад органів травлення і мозку: • загальна слабкість; • непритомність. . .

Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц В організмі виникають такі процеси: коливання часток тканини мікро масаж; утворення внутрішнього тепла; розширення кровоносних судин; посилення біохімічних реакцій; подразнення нервових закінчень Уражаюча дія починається при інтенсивності – 120 д. Б Симптоми: пригніченість; непояснений страх; “морська” хвороба; сліпота

Механізм взаємодії Х і γ квантів з атомом е Е < 0, 02 Ме. В (Фотоефект) е Е > 1, 02 Ме. В (Ефект утворення пари) е+ е Е ~ 0, 8 Ме. В (Комптон ефект) γ

α β γ Н 2 О + hν → Н 0 (+, - ) + О 0 (+, -) → Н 2 О 2 (НО 2) Не розчинні солі органічних сполук

Які величини характеризують спроможність радіоактивних елементів до роспаду • А – активність, [Бк], [Ku]; • 1 Бк = 1 росп. / с; • 1 Ku = 3, 7 *1010 Бк.

Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ? • Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища [Кл/кг], [P] • Dп - енергія будь-якого випромінювання, що поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад] • Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]

Опромінювання людини • Початковий період • Наступне опромінювання 90% дози - внутрішнє опромінювання щитовидної залозі інгалірованими 131 I, 133 I; 1% дози - зовнішне опромінювання; 9% дози - контактне опромінювання. 70% дози - внутрішнє опромінювання організму внаслідок інгаляції, шкіряної резорбції, перорального шляху проникнення радіоактивних речовин.

Шляхи руху РР до організму людини Атмосфера РР Наземна частина рослинної їжі Молоко Джерела питної води Трава на пасовищах М’ясо Поверхня ґрунту під рослинною їжею Грунт на пасовищах Підповерхневий шар ґрунту Стічні води

Легені: 85 Kr ; 238 Pu, 239 Pu; 222 Rn; 233; 133 Xe; 235 U. Печінка: 137 Cs; 58 Co; 60 Co; 239 Np; 238 Pu; 239 Pu; 241 Pu. Кістки: 140 Ba; 14 C; 154 Eu; 155 Eu; 32 P; 238 Pu; 239 Pu; 241 Pu; 226 Ra; 89 Sr, 90 Sr; 233 U, 235 U. Щитовидна залозь: 129 I; 131 I; 99 Tc. Шкіра: 35 S. Селезінка: 210 Po. Нирки: 134 Cs; 137 Cs; 106 Ru. яічники: 140 Ba; 134 Cs; 137 Cs; 58 Co; 60 Co; 131 I; 85 Kr; 239 Pu. М’язи: 134 Cs; 137 Cs; 154 Eu; 155 Eu; 40 K; 42 K.

Ураження людини радіоактивними речовинами Опромінювання РР РР Внутрішнє Зовнішнє α β Шкіра γ РР Пара Аерозолі Тканини Легені: Органи травлення: інгаляція Ступінь ураження = f (Di, P, t, % тіла) перорально Через шкіру: резорбтивно Гостре Хронічне Кров Критичний орган

Зовнішнє та внутрішнє опромінювання Зовнішнє опромінювання γ γ β α РР

Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій Природні явища: Діяльність людини: Стихійні лиха Аварії Катаклізми Катастрофи техногенного походження Явища макросвіту Війни Явища мікросвіту … Революції …

Телуричні та тектонічні Пожежі Виверження вулканів Землетруси Цунамі Специфічні Епідемії Війни Голодомор Збройні конфлікти

Космічні Метеорити Сонячна активність Гравітаційні бурі Інші космічні катастрофи Топологічні Повені Селі Зсуви Лавини

Транспортні, космічні катастрофи Катастрофи на річковому та на морському транспорті Автодорожні катастрофи Катастрофи на залізничному транспорті Промислові Механічні Хімічні Радіоактивні Бактеріологічні Термічні

Соціальні Тероризм Громадські безпорядки Алкоголізм Наркоманія

Зони хімічного зараження Небезпечний хімічний об'єкт Зона поширення первинної хмари Г 2 Зона поширення вторинної хмари Зона розливу НХР Г 1

Осередок землетрусу 1 Парамет р Магне туда, бали Щільність енергії, бали 2 3 4 Ступінь руйнуван ня гідротехн ічних споруд Пожежі Енерговодопост ачання Ураження людей в будівлях Суцільна Ступінь руйнуван ня будинків, споруд Окремі Відсутнє 100 % Висока Суціль ні Відсутнє До 90% Висока Можливе утворення прорану Суціль ні До 50 % До 40% Низька Окремі До 80% Окремі випадки Імовірність епідемій Суцільна І - Зона 8– 9 9 - 12 Висока ІІ - Зона 7 -8 8 -9 Середня ІІІ - Зона 6 -7 7 -8 Утворення прорану Не висока Низька ІV - Зона 4 -6 5 -7 Низька

Аварія на гідротехнічній споруді tпр = R / u Н, м 5 10 25 50 N, м 3/с*м В 10 30 125 350 U= 5 … 7 м/с u h R Параметр H h, м Термін існування хвилі, год. R, км 0 25 50 100 150 200 250 300 0, 25 Н 0, 2 Н 0, 15 Н 0, 075 Н 0, 05 Н 0, 03 Н 0, 02 Н 0, 015 Н Т 1, 7 Т 2, 6 Т 4 Т 5 Т 6 Т 7 Т 8 Т

Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежавибухонебезпечному об’єкті ІІ – зона дії продуктів вибуху: R 2=1, 7 R 1; ΔΡ= 1300(R 1/R)3+50 = 300… 1350 к. Па І – зона детонації 1 к. Па ≈ 0, 01 кгс/см 2; 1 атм ≈ 100 к. Па. ΔP= 1700 к. Па ІІІ – зона дії ПУХ: ΔΡ=700 / [3(1+29, 8 х3)0, 5 -1] при (х=0, 24 R/R 1)≤ 2 ΔΡ=22 / [х(lgx+0, 158)0, 5] при (х=0, 24 R/R 1)≥ 2

Зони радіоактивного зараження 5 ; 0, 014 50; 0, 14 Г 1500; 4, 2 В Б 500; 1, 4 А 5000, 14 М де (50; 0, 14) 50 – Dn, рад 0, 14 – Pn, рад/год

Ядерний осередок ураження Параметр ΔРф, кгс / см 2 q=1 Мт, R, км Ступінь руйнуван ня гідротехні чних споруд Пожежі Енерговодопоста чання Суцільна Ступінь руйнуван ня будинків, споруд Окремі Відсутнє 100 % Висока Суцільн і Відсутнє До 90% Висока Суцільн і До 50 % До 40% Окремі До 80% Окремі випадки Ураження людей в будівлях Імовірність епідемій Суцільна І - Зона >0, 5 4, 0 5, 4 ІІ - Зона Висока 0, 3 -0, 5 Середня ІІІ - Зона 0, 2 -0, 3 6, 9 Утворення прорану Можливе утворення прорану Не висока Низька ІV - Зона 0, 1 -0, 2 13 Низька

Інформаційна війна

Метеорологічна війна Ag I

Лекція 2. Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

1. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Ризик як кількісна характеристика небезпеки Зміряна можливість того, що події та їх результати приведуть до наслідків, які негативно вплинуть на людські цінності де Q(Δt) – імовірність події за інтервал часу; w – збиток у події. Якщо протягом року може відбутися N > 1 небезпечної події, тоді показником ризику буде сума збитків від усіх подій: N W = å wi = a Dt w i =0 æ ç ç è ö ÷ ÷ ø де wi − збиток від i-ої небезпечної події; w − середній збиток при реалізації небезпечної події; а(Δt) − математичне очікування числа подій у рік. Індивідуальний; колективний; добровільний; вимушений

Індивідуальний ризик – це оцінка можливого певної важкості наслідку для здоров’я однієї людини через дію на неї та довкілля протягом певного часу (t) негативних чинників

Колективний ризик – це число людей (n), що можуть отримати певної важкості наслідки для здоров’я через дію на них (N - людей) та довкілля протягом певного часу (t) негативних чинників

Добровільний ризик – це ризик, який людина бере на себе шляхом вільного вибору способу і місця життя й роду занять

Вимушений ризик – це ризик професійної діяльності людини та перебування (вимушене) поруч з небезпечними об'єктами

Q(∆t) -- П (частоти події, часу перебування під впливом негативних факторів); W -- П ( вірогідність нанесення шкоди об’єктам певного ступені)

Індивідуальний ризик загибелі людини На автомобільному транспорті 3· 10 -4. При падінні На пожежі На воді Від отруєння Від вогнепальної зброї злодія 9· 10 -5. 4· 10 -5. 3· 10 -5. 2· 10 -5. 1· 10 -5. На водному і повітряному транспорті Від предметів, що падають, електричного струму На залізничному транспорті Від блискавки В період урагану, торнадо 9· 10 -6. 6· 10 -6. 4· 10 -6. 5· 10 -7. 4· 10 -7.

Управління ризиком Діяльність щодо реалізації найефективнішого з можливих шляхів зниження ризику до рівня, який є прийнятним при заданих обмеженнях ресурсів і часу Початок управління ризиком 1. Збір даних про небезпеки 2. Аналіз ризику: ідентифікація небезпек ( виявлення, опис властивостей); оцінка ризику для людей; оцінка ризику для груп населення; оцінка ризику для соціально-політичних структур; оцінка ризику для елементів довкілля. 3. Оцінка прийнятного ризику 4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику

1. Збір даних про небезпеки Дачі Сад и РБМК - 1000 Атомг рад Приріччя Поповка Хлор – 50 т Хлор – 40 т Заріччя Аміак – 200 т Хатинка Рибне Бельци Пропан – 120 т Гусе нці Зона ІІ Хлі би Зона ІІІ 13. 00 2 Ольш анка Яблунька Хутори 12. 08 5 інверсія Тг=150 С Тп=130 С Масштаб: 1: 100 000

Оцінка ризику для людей, груп населення, елементів довкілля.

3. Оцінка прийнятного ризику W = 1· 10 -6 W = 2· 10 -4

4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику Як змінити величину частоти? Як зменшити збиток?

Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Основи захисту об’єкта господарської діяльності.

ЛІТЕРАТУРА Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. -К. , 2000. 1. Панкратов О. М. , Міляєв О. К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. -К. : КНЕУ, 2005. -286 с. 2. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. -Київ. : “Знання-прес”, 2003, -570 с. 3. Шоботов В. М. Цивільна оборона. -Київ. : “Знання-прес”, 2004, -430 с. 1. 2. 3. Законодавство України у сфері захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях. Призначення, мета, основні принципи, завдання та заходи цивільного захисту (ЦЗ) населення. Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження, її структура та режими функціонування. Сили і засоби цивільного захисту населення та персоналу об’єкту.

Цивільний захист • Система організаційних, інженернотехнічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій

Правова основа цивільного захисту Конституція України; Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р. ; "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; "Про Цивільну оборону України"; "Про правовий режим надзвичайного стану"; "Про правовий режим воєнного часу"; " Про аварійно-рятувальні служби"; "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші.

Мета цивільного захисту ü реалізація Державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період; ü подолання ситуацій наслідків надзвичайних

Завдання цивільного захисту • збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайну ситуацію (НС); • прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС; • здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту; • розробка та виконання нормативно-правових актів; • розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту; • створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС; • оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС; • організація захисту населення і територій від НС та інші

Основні заходи цивільного захисту • • • оповіщення та інформування; спостереження і лабораторний контроль; укриття у захисних спорудах; здійснення заходів з евакуації населення; інженерний захист; медичний захист; психологічний захист; біологічний захист; екологічний захист; радіаційний і хімічний захист; захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

Сили цивільного захисту • оперативно-рятувальна служба ЦЗ; • спеціалізовані (воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування; • аварійно-відновлювальні формування; • формування особливого періоду; • авіаційні та піротехнічні підрозділи; • технічні служби; • підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій Органи управління Сили й засоби ЦЗ На які покладається виконання Державної політики у сфері цивільного захисту

Режими функціонування ЄСЦЗ • • • режим повсякденного стану; режим підвищеної готовності; режим надзвичайної ситуації; режим надзвичайного стану; режим воєнного стану.

Дачі Сад и РБМК - 1000 Атомгра д Хлор – 50 т Прирічч я Поповк а Хлор – 40 т Заріччя Аміак – 200 т Бельц и Хатинкаа Рибне Пропан – 120 т Гусенці ІІ - зона Ольшанк а Яблунька ІІІ - зона Хліби Хутори Масштаб: 1: 100 000

Дачі Сад и РБМК - 1000 Атомг рад Приріччя Поповка Хлор – 50 т Хлор – 40 т Заріччя Аміак – 200 т Хатинка Рибне Бельци Пропан – 120 т Гусе нці Зона ІІ Хлі би Зона ІІІ 13. 00 2 Ольш анка Яблунька Хутори 12. 08 5 інверсія Тг=150 С Тп=130 С Масштаб: 1: 100 000