Китайська культура від традиції до сучасності 引言

Китайська культура: від традиції до сучасності

引言 Китайська культура: від традіції до сучасності

引言 Центри формування китайської культури в басейні ріки Хуанхе 燕赵文晋文化区化区齐鲁文秦文化区巴蜀文化区楚文化区化区吴越文化区闽粤文化区

引言 Поступове переміщення центру культури в басейн ріки Янцзи до районів У та Юе. 燕赵文晋文化区化区齐鲁文秦文化区巴蜀文化区化区吴越文楚文化区化区闽粤文化区

引言 Вплив географії на формування центрів культури “弧型”的黄金海岸线，北起勃海湾，南至珠江口，黄河、长江、珠江三大流域的入海三角洲即构成东南黄金海岸线的三大经济、城市与文化中心。而就文化区系而言，贯通了燕赵、齐鲁、吴越与闽粤四大区系。燕赵文化区长江三角洲的新型大都市上海正处于长江轴线的终点与东南黄金海岸线的交叉点上，所以能在近代之后迅速崛起，并成为中国内陆连接世界、走向世界的纽带。西方一位学者谓上海是“开启现代中国的钥匙”，比较形象地道出了上海的特殊地位。齐鲁文化区吴越文化区闽粤文化区上海

Китайські історики на підставі єдності часу і простору розділяють процесс формування китайської культури на три історичні періоди: “Об’єднання Китаю”, “Об’єднання зі Сходом”, “Об’єднання зі світом” 讲演提纲 Об’єднання китайської нації від періоду легендарних імператорів до династій 秦 Цінь і 汉 Хань (3000 р. до н. е. - 200 р. )

Об’єднання китайської нації

Об’єднання китайської нації Розташування трьох великих груп племен

Об’єднання китайської нації 1. Період початкового об’єднання племен (3000 р. - 2100 р. до н. е. )

Об’єднання китайської нації 2. Період початкового формування держави - династії Ся 夏, Шан 商, Чжоу 周 (північна Чжоу) (2100 р. — 771 р. до н. е).

Об’єднання китайської нації 3. Период злиття регіональних культур - від Чуньцю 春秋 і Чжаньґо 战国 до періоду Цінь 秦 і Хань 汉 (~ 771 р. до н. е. - 220 р. ) (1) Розквіт регіональних культур Чжаньґо (~ 770 р. до н. е - 221 р. ) період Чуньцю і Відомий історик Цянь Му 钱穆 вважає період Чуньцю і Чжаньґо епохою “панування князів”, а період Чжаньґо “періодом царств”. Німецький историк Карл Ясперс в “Історії людини” називає період 800 - 200 рр. до н. е. “осьовим часом”

Об’єднання китайської нації 3. Період вибору панівної культури та злиття регіональних культур - з періоду Чуньцю і Чжаньґо до періоду Цінь і Хань (~ 771 р. до н. е. - 220 р. ) Період встановлення панівної культури - період Цінь і Хань (~ 221 р. - 200 р. ) З династії Цінь до початку та середини Північної Хань поступово формуються вчення легізму, даосизму, конфуціанства. Конфуціанство набуває значення панівної культури. 燕赵文晋文化区化区齐鲁文化区秦文化区吴越文巴蜀文楚文化区化区化区闽粤文化区

Об’єднання китайської нації 3. Період вибору панівної культури та злиття регіональних культур з періоду Чуньцю і Чжаньґо до періоду Цінь і Хань (~ 771 р. до н. е. 220 р. ). А. За часів династії Цінь керувалися ідеями легізму

Об’єднання китайської нації 3. Період вибору панівної культури та злиття регіональних культур - з періоду Чуньцю і Чжаньґо до періоду Цінь і Хань (~ 771 р. до н. е. - 220 р. ). В. На початку Північної Хань переважав даосизм

Об’єднання китайської нації 3. Період вибору панівної культури та злиття регіональних культур з періоду Чуньцю і Чжаньґо до періоду Цінь і Хань (~ 771 р. до н. е. 220 р. ). С. У середині періоду Північної Хань - запанувало конфуціанство У період династії Цінь панували ідеї легізму. На початку династії Хань запанував даосизм. У середині династії Північна Хань впливовим стало конфуціанство, яке набуло значення панівної культури. Конфуціанство в подальшому сприяло культурному об’єднанню і завершенню об’єднання китайської нації.

讲演提纲 З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань до початку династії Цін (~ 200 р. - 1644 р. )

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. )

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) У цей період відбувається відродження панівної культури і злиття трьох вчень. Тут можна виокремити три етапи: 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень з кінця династії Східна Хань 东汉 до періоду Південних і Північних династій 南北朝 (~ 200 р. - 581 р. ) У цей період починається занепад конфуціанства і злиття трьох вчень

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень - з кінця династії Східна Хань до періоду Південних і Північних династій (~ 200 р. - 581 р. ) (1) Стан трьох вчень А. Криза конфуціанства В. Проникнення буддизму С. Початок даосизму

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень - з кінця династії Східна Хань до періоду Південних і Північних династій (~ 200 р. - 581 р. ) (2) Основні характеристики злиття трьох вчень А. Боротьба даосизму і конфуціанства Серед освічених верств суспільства запанувала рефлексія, центр тяжіння перемістився із суспільства на природу, ритуали поступилися насолоді життям, особистість опинилася в центрі, внутрішнє поступилося зовнішньому, що сприяло відкритости людини

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень - з кінця династії Східна Хань до періоду Південних і Північних династій (~ 200 р. - 581 р. ) В. Проникнення буддизму У буддизмі переважає моральність. Буддизм вбирає в себе елементи даосизму та конфуціанства. Наприклад, у политиці активно підтримує моральні ідеї конфуціанства, ідеї просвітлення даосизму, народні традиції. Відбувається його китаєзація. У цей період боротьба конфуціанства з містикою, релігійне протистояння будизму з даосизмом сприяє “примиренню трьох вчень”

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) З периоду Західної Цзінь 西晋 до Південної Цзінь 南晋 столиця перемістилася з Лояну 洛阳 до Нанкіну 南京, вперше центр китайської культури перемістився на південь басейну ріки Янцзи. Коли столиця династії Південна Цзінь перемістилася в Нанкін, багато мешканців півночі переселилися на південь, що сприяло розвитку економіки, культури на півдні, особливо в нижній течії ріки Янцзи, формуванню нового типу поведінки, в якому переважала освіченість, вишуканість, значно зросла роль культури регіонів У 吴 та Юе 粵.

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень - з кінця династії Східна Хань до періоду Південних і Північних династій (~ 200 р. - 581 р. ) (1) Процес злиття трьох вчень А. Співіснування трьох вчень В. Дискусії щодо трьох вчень C. Злиття трьох вчень Цей період - початок відродження панівної культури та глибокого злиття трьох вчень. За часів дінастії Тан 唐 правители запрошували представників трьох вчень, влаштовували дискусії, чого не було за часів інших династій.

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 1. Період занепаду панівної культури і злиття трьох вчень - з кінця династії Східна Хань до періоду Південних і Північних династій (~ 200 р. - 581 р. ) (1) Відродження конфуціанства А. Поява нової редакції праці Конфуція В. Хань Юй 韩愈 пропонує відродити конфуціанство

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 3. Відродження панівної культури і зліття трьох вчень - період династій Сун 宋, Юань 元, Мін 明 (~ 960 р. - 1600 р. ) (1) Поглиблення злиття трьох вчень Це період відродження панівної культури та глибокого злиття трьох вчень Поглиблення злиття трьох вчень проявляться у створенні системи законів династії Сун, де відчувається значний вплив буддизму.

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 3. Відродження панівної культури і зліття трьох вчень - період династій Сун 宋, Юань 元, Мін 明 (~ 960 р. - 1600 р. ) (2) Відродження панівної культури А. Стан відродження панівної кульутри династії Сун a. Нова криза конфуціанства b. Культура нижчих верств суспільства

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) 3. Відродження панівної культури і зліття трьох вчень - період династій Сун 宋, Юань 元, Мін 明 (~ 960 р. - 1600 р. ) (2) Відродження панівної культури В. Значення обговорення питань справедливості та вигоди у Чжу Сі 朱熹 та Чень Ляна 陈亮朱熹的代表性观点： a. 将义利、理欲观上升于理学的核心地位； b. 认为义利、理欲绝对矛盾，无法调和、无法相容，也不可双行； c. 既然义与利、理与欲不能调和，无法相容，不可双行，所以理学倡导“去人欲而存天理”。陈亮的代表性观点：主张义利双行，王霸并用。 Висновки： a. Обидва філософи висувають свої аргументи b. Відсутність вагомих доказів в обох вчених с. Недоліки обґрунтування в обох вчених

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) (3) Період династії Юань 元 А. Відкриття каналу Пекін - Ханчжоу В. Розвиток промислової культури С. Розвиток культурних обмінів

З’єднання східних народів - з кінця династії Східна Хань 东汉 до початку династії Цін 清 (~ 200 р. - 1644 р. ) (4) Реформи династії Мін 明 В середині періоду династії Мін виникають ідеї, що схожі із сучасними ідеями гуманізму

讲演提纲 Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів)

Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) Головна тенденция цього періоду - це злиття китайської та західної культур і зміни культури різних верств суспільства. Цей період можна розділити на три етапи: 1. Початок злиття китайської та західної культур і зміни культури різних верств суспільства - кінець династії Мін 明 і початок Цін 清 (~ 1600 р. - часи правління імператора Кан Сі). Початок “навчання у Заходу” кінець Мін і початок Цін. Перший період боротьби та злиття китайської та західної культур. (1) Ідея західних місіонерів про “расповсюдження знань” Успех Лі Мадоу 利玛窦 (Маттео Річі) полягав у тому, що він переконав чиновників та вчених Сюй Ґуанці 徐光启, Лі Чжицзао 李之藻 і Ян Тінцзюня 杨廷筠 повірити в бога, вони стали головиними розповсюджувачами католицької віри пізньої династії Мін

Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 1. Початок злиття китайської та заахідної культур і зміни культури різних верств суспільства - кінець династії Мін і початок Цін (~ 1600 р. - часи правління імператора Кан Сі 康熙). (2) Західні місіонери разом з китайськими вченими перекладали наукові праці 序号学科分类 1584— 1629 1630— 1644 1645—约 1758 总数百分比 1 天主教 36 30 96 162 42. 9 2 宗教哲学 4 3 6 13 3. 4 3 伦理学、政治学 2 8 2 12 3. 1 4 教育学 4 0 0 4 1 5 语言、字典 3 0 8 11 2. 9 6 文学、艺术 2 0 1 3 0. 8 7 心理学 1 0 0 1 0. 3 8 地理、舆图 3 1 12 16 1. 2 9 天文、数学 14 37 38 89 23. 5 10 水利、物理 2 0 2 4 1 11 地质、矿治 1 1 0 2 0. 5 12 生物、医学 1 1 7 9 2. 3 13 军事科学 0 1 1 2 0. 5 14 汉学 1 0 48 49 12. 4 15 杂录 0 0 1 1 0. 3

Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 1. Початок злиття китайської та західної культур і зміни культури різних верств суспільства - кінець династії Мін 明 і початок Цін 清 (~ 1600 р. - часи правління імператора Кан Сі 康熙). (3) Отримання знать та наукові сподівання китайських вчених 尤其是徐光启提出“翻译—会通—超胜”的学术思路是相当先进的。

Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 2. Середина періоду реформи культури та злиття китайської культури із західною культурою - нова епоха (1840 р. - 1949 р. ) (1) Три рівня реформи культури та спілкування Китаю і Заходу 从洋务运动到维新变法与辛亥革命，再到五四新文化运动，似乎刚好经历了从物质到制度再到精神三个层面的演进，而且也刚好与文化的有关物质、制度与精神三个层面相对应。 a. Конфронтація b. Нестача керівництва c. Повільність розуміння d. Недоліки структури e. Внутрішнє послаблення f. Переривання процесу g. Трагічний результат

Об’єднання зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 2. Середина періоду реформи культури та злиття китайської культури із західною культурою - нова епоха (1840 р. - 1949 р. ) (2) Збільшення кількості освічених людей нового типу А. Сучасні чиновники В. Нові професори С. Нова інтелигенція

Зближення зі світом - з кінця династії Мін 明 до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 2. Середина періоду реформи культури та зближення китайської культури із західною культурою - нова епоха (1840 р. - 1949 р. ) Зближення культур Китаю і Заходу сприяло розвитку суспільства. Але у той період у Китаї тільки починався розвиток промисловості, це було феодальне суспільство, яке існувало тисячоліття, нова інтелигенція ще була слабкою. Перетворення класичної культури на сучасну відбувалося дуже повільно.

Зближення зі світом - з кінця династії Мін до сучасності 1600 р. до наших днів) 2. Середина періоду реформи культури та зближення китайської культури із західною культурою - нова епоха (1840 р. - 1949 р. ) (3) Два шляхи реформи культури А. Вивчення системи капіталізму в Європі та Америці В. Вивчення системи соціалізму в СРСР (~

Зближення зі світом - з кінця династії Мін до сучасності (~ 1600 р. до наших днів) 3. Останній період зближення Сходу і Заходу та зміна класичної культури - з початком реформ (1979 р. - 2015 р. ) З кінця 70 -х років ХХ століття Ден Сяопін керував проведенням політики реформ і відкритості. З початком реформ було оголошено про відкриття 14 приморських міст (показано червоним на карті).

讲演提纲 4. Реформи та відродження сучасної китайської культури

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 1. З історичної точки зору (1) Поєднання та зміни Ідея єдності протилежностей

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 1. З історичної точки зору (2) Мирне різноманіття Культура дозволяє мирно розвиватися різним країнам У багатополюсному світі підкреслюється єдність різного. Тривала історія Китаю поєднала богатства культури різних народів. З часів династій Мін і Цін відбувається зближения з культурою Заходу. Китай виступає за мирний розвиток проти однополюсного світу. Сучасному світу потрібне мирне різноманіття, а не одноманітний конфліктний світ.

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 1. З історичної точки зору (3) Ідея спадкоємності історичного розвитку Погляди старшого покоління Поступові зміни підкреслюють характер реформ, різноманіття підкреслює характер єднання, історична спадкоємність підкреслює характер державного управління. Ці три ідеї стають силою розвітку Китаю.

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 2. З точки зору реалій Китаю (1) Дві сторони розвитку китайської культури Модернізація та мирний розвиток Курс розвитку китайской культури поєднання народності, модернізації та мирного розвитку

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 2. З точки зору реалій Китаю (2) Курс розвитку китайської культури А. Народність В. Модернізація С. Мирний розвиток Поєднання досягнень китайської класичної культури з надбаннями світової культури

4. Реформи та відродження сучасної китайської культури 3. З точки зору майбутьнього Велика мета відродження китайської культури А. Створення моральних точок для відродження китайської культури В. Курс на відродження китайської культури С. Виховання освічених людей для відродження китайської культури Оцінюючи розвиток культури того чи іншого народу, треба визначити, чи може власна культура самостійно розвиватися в контексті світової культури.

谢谢 THANK YOU!