ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ МЕДИЧНОГО

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ, МЕДИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Судово-медична експертиза живих осіб: встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спірних статевих станів та статевих злочинів

Приводи проведення судово-медичної експертизи живих осіб 1. Експертиза при наявності тілесних ушкоджень: 1. 1. Для встановлення наявності тілесного ушкодження, механізму й давності його утворення та ступеня тяжкості. 1. 2. Для визначення ступеня втрати загальної та професійної працездатності. 1. 3. Експертиза стану здоров’я, симуляції, агравації, дисимуляції, штучних хвороб та калічення членів (самопошкодження). 1. 4. Для виявлення рубців як наслідків пошкоджень чи хвороб. 2. Експертиза при спірних статевих станах: 2. 1. Визначення статі, статевої зрілості. 2. 2. Встановлення порушення цілості дівочої пліви. 2. 3. Визначення статевої репродуктивної функції. 2. 4. Встановлення вагітності та минулих пологів.

3. Експертиза при статевих злочинах: 3. 1. Встановлення насильницького статевого акту та характеру й механізму його спричинення. 3. 2. Встановлення насильницького статевого акту в спотвореній формі. 3. 3. Встановлення розбещувальних дій щодо неповнолітніх. 3. 4. Визначення статевих зносин з особами, які не досягли статевої зрілості. 3. 5. Встановлення зараження венеричною хворобою чи ВІЛ – інфекцією. 4. Експертиза з інших приводів: 4. 1. Для встановлення віку та ототожнення особи. 4. 2. В разі спірного батьківства та підміни батьків. 4. 3. Для встановлення факту алкогольного сп’яніння.

Поділ тілесних ушкоджень згідно з Кримінальним кодексом України Стаття 121 - умисне тяжке тілесне ушкодження Стаття 122 - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження Стаття 125 - умисне легке тілесне ушкодження: 1) умисне легке тілесне ушкодження 2) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності

Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) 1. Небезпечне для життя в момент заподіяння. 2. Втрата будь-якого органа або його функцій. 3. Розвиток психічної хвороби внаслідок травми. 4. Розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину (>33, 3%). 5. Переривання вагітності. 6. Непоправне знівечення обличчя.

Небезпечні для життя в момент заподіяння ушкодження: 1. Проникаючі поранення черепа, хребта, глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу; проникаючі поранення в плевральну порожнину, порожнину очеревини, перикарда і клітковину середостіння. 2. Відкриті пошкодження органів заочеревинного простору - нирок, наднирників, підшлункової залози та проникаючі поранення сечового міхура, матки, яєчників, перетинкової частини уретри; верхнього і середнього відділу прямої кишки. (Закриті пошкодження органів грудної, черевної порожнини, порожнини тазу та заочеревинного простору - лише при явищах, загрозливих для життя). 3. Відкриті і закриті переломи кісток основи та склепіння черепа, за винятком переломів кісток лицевого скелету та ізольованої тріщини зовнішньої кісткової пластинки. 4. Забій головного мозку тяжкого ступеня з елементами здавлення і без здавлення головного мозку. Забій головного мозку середнього ступеня при наявності симптомів ураження стовбурового відділу. 5. Епідуральні, субдуральні і субарахноїдальні крововиливи при загрозливих для життя симптомах здавлення головного мозку. 6. Переломи та переломо-вивихи тіл або обох дуг шийних хребців (односторонні переломи дуг І і ІІ шийних хребців) без порушення функцій спинного мозку; переломи або переломо-вивихи грудних та поперекових хребців - з порушенням функції спинного мозку або з явищами шоку тяжкого ступеня. Вивихи шийних хребців.

Небезпечні для життя в момент заподіяння ушкодження: 7. Закриті пошкодження спинного мозку в шийному відділі. Закриті пошкодження грудних, поперекових та куприкових сегментів спинного мозку, що супроводжуються тяжким шоком або порушенням функції тазових органів. 8. Закриті переломи під’язикової кістки, хрящів гортані і трахеї, що супроводжуються шоком та іншими загрозливими для життя симптомами. 9. Відкриті переломи довгих трубчастих кісток: плечової, стегнової і великої гомілкової. 10. Переломи кісток тазу при загрозливих для життя симптомах. 11. Пошкодження, що супроводжуються: шоком тяжкого ступеня, масивною крововтратою з ознаками колапсу, жировою та газовою емболією, гострою нирковою та печінковою недостатністю, гострою недостатністю дихання, регіонарного та органного кровообігу. 12. Пошкодження великиx кровоносних судин: аорти, сонної, підключичної, плечової, стегнової, підколінної та клубової артерій та вен, що їх супроводять. 13. Термічні опіки Ш-ІV ступеня з площею ураження більше як 15% поверхні тіла, ІІІ ступеня - більше як 20% поверхні тіла і ІІ ступеня - більше як 30% поверхні тіла. 14. Пошкодження від дії низької температури; пошкодження одержанні в умовах баротравми, гострі отруєння, в тому числі і побутові харчові токсикоінфекції - всі при наявності ознак загрозливих для життя. 15. Всі види механічної асфіксії, що супроводжувались ознаками, загрозливими для життя, а саме: розлади функції ЦНС, серцево-судинної системи та органів дихання.

Втрата будь-якого органа або його функцій 1. Під втратою зору треба розуміти повну стійку сліпоту на обидва ока чи такий стан, коли наявне зниження зору до підрахунку пальців на відстані двох і менше метрів (гострота зору на обидва ока складає 0, 04 і нижче). 2. Під втратою слуху треба розуміти повну стійку глухоту на обидва вуха або такий незворотній стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані 3 -5 см від вушної раковини. 3. Під втратою мовлення треба розуміти втрату можливості висловлювати свої думки членороздільними звуками, зрозумілими для оточуючих. 4. Під втратою руки, ноги треба розуміти відокремлення їх від тулуба чи втрату ними функцій (параліч або інший стан, що унеможливлює їх діяльність) не нижче ліктьового чи колінного суглобу. 5. Під втратою репродуктивної здатності слід розуміти втрату здатності до статевих зносин чи втрату здатності до запліднення, зачаття та дітонародження.

Ушкодження, що спричинило психічну хворобу кваліфікується як тяжке незалежно від його тривалості і ступеня виліковності. Під психічною хворобою слід розуміти психічне захворювання (астенія, енцефалопатія, епілепсія…). Розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину Під стійкою втратою загальної працездатності слід розуміти таку незворотну втрату функції, яка повністю не відновлюється. Втрата працездатності встановлюється лише в зв’язку з конкретним випадком без врахування попередніх патологічних станів та груп інвалідності.

Переривання вагітності Ушкодження, що призвело до переривання вагітності, незалежно від її строку, належить до тяжких за умов, що між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причинний зв'язок. Непоправне знівечення обличчя Питання про поправність ушкодження вирішується судовомедичним експертом лише після загоєння ран (при наявності рубців, деформацій дефектів та ін. ). Якщо ж для усунення або зменшення патологічних змін необхідне оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається непоправним. Поправним ушкодженням слід розуміти значне зменшення патологічних змін (рубців, деформацій, порушення міміки тощо), з часом чи під дією нехірургічних методів лікування. Судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК України) 1. Відсутність небезпеки для життя. 2. Відсутність наслідків, передбачених в ст. 121 КК України. 3. Тривалий (понад 3 тижні) розлад здоров'я. 4. Значна стійка втрата працездатності менш як на одну третину (втрата загальної працездатності від 10% до 33, 3%).

Травматична ампутація IV пальця правої кисті Стійка втрата загальної працездатності - 15%

Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України) 1. Умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. 2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) або незначну стійку втрату працездатності до 10%.

Побої і мордування (ст. 126 КК України) Побої це умисне завдання ударів або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень Мордування - це дії, що полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, діяння термічних факторів та інші аналогічні дії вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких.

Катування (ст. 127 КК України) Катування - це умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб.

Симуляція - це відтворення неіснуючої хвороби. Навмисна має корисливу мету. Патологічна є проявом психічних хвороб. Дисимуляція - це навмисне приховування людиною існуючої у неї хвороби або окремих її симптомів. Внаслідок цього така людина вводить в оману щодо свого справжнього фізичного, фізіологічного чи психічного стану.

Агравація - це перебільшення, посилення проявів наявної хвороби або пошкодження. При агравації людина є хворою, але зі значно легкими проявами захворювання, ніж ті, що вона демонструє. Дезагравація - одна з форм агравації, що полягає у навмисному зменшенні (шляхом удавання) результатів лікування.

Штучні хвороби - це умисне відтворення хвороб або окремих її симптомів шляхом завдання шкоди своєму здоров’ю. Хвороби імітують найчастіше за допомогою хімічних речовин, термічними чинниками чи біологічними об’єктами. Самопошкодження (калічення членів) – спричинення собі тілесних ушкоджень з корисливою метою, найчастіше тупими або гострими предметами, іноді вогнепальною зброєю.

Зґвалтування (ст. 152 КК України) Зґвалтування – це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Методика обстеження потерпілої 1. Експертиза починається з вияснення скарг та 2. 3. 4. 5. 6. обставин випадку. У послідуючому збирають спеціальний акушерськогінекологічний анамнез. Проводять детальний огляд одягу, який дає можливість виявити плями крові, сперми, волосся, пошкодження та забруднення (нашарування). Вивчення фізичного стану потерпілої, будови тіла, встановлення ознак статевої зрілості. Оглядають ушкодження і описують їх по загально прийнятій методиці. Огляд в акушерському кріслі (status localis).