ІСТОРІЯ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Державний

Скачать презентацию ІСТОРІЯ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Державний Скачать презентацию ІСТОРІЯ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Державний

14542-l1_okh_tr_derzhavniy-kontrol-u-sfer.ppt

  • Количество слайдов: 45

>ІСТОРІЯ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ІСТОРІЯ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

>Державний нагляд – діяльність уповноважених законом центральних органів  виконавчої  влади,  їх Державний нагляд – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

>Початком наглядової діяльності в галузі охорони праці, промислової безпеки та гірничого нагляду можна вважати Початком наглядової діяльності в галузі охорони праці, промислової безпеки та гірничого нагляду можна вважати виданий у 1719 році Петром І Указ про створення Берг - колегії (гірничої колегії). Керувалася Берге-Привілеєм і Берг-регламентом, а також іменними й сенатськими указами. Історія державного управління охороною праці починається з 1734 року. Цього року в період царювання імператриці Анни Іонівни був заснований нагляд за умовами праці в особі одного обер-комісара і трьох комісарів «для кращого за фабриками нагляду».

>Через десять років в 1744 році при Анні Леопольдівні був виданий закон, що регулював Через десять років в 1744 році при Анні Леопольдівні був виданий закон, що регулював роботу на фабриках і заводах і обмежував час нічної роботи. Після цього на сто років жодних документів по охороні праці не приймалися. І лише в 1845 році був виданий перший фабричний закон. У 1859 році була створена комісія при петербурзькому генерал-губернаторі, яка оглянула значну кількість фабрик і заводів з тим, щоб регулювати виробничі процеси, а також визнала необхідним видання кодексу вироблених нею правил відносно запобігання каліцтвам на фабриках і заводах. Комісія генерала Штакельберга виробила проект спеціального закону про заборону праці дітей до 12 років, тому, що згідно закону 1845 року була заборонена для них робота лише в нічний час, а так само передбачала розширити заборону нічної роботи, розповсюдивши закон на підлітків до 16-річного віку, і навіть мала намір встановити нагляд за охороною дитячої праці, не виключаючи і кустарної і ремісничої промисловості.

>Після скасування кріпосного права у 1861 році організований орган спеціального нагляду за безпекою робіт Після скасування кріпосного права у 1861 році організований орган спеціального нагляду за безпекою робіт у гірничій промисловості, який мав назву «гірнича поліція». Найстарішим спеціальним наглядом за безпекою є котлонагляд. Безпека експлуатації парових котлів контролювалася уже в 1843 році губернськими інженерами. Через 60 років цей нагляд був переданий до Фабричної інспекції Міністерства торгівлі і промисловості. З 1910 року і до революції його здійснювали товариства котловласників. У 1880 році законом уперше встановлені основні правила виробництва підземних робіт. У них, зокрема, зазначалося: «Роботи повинні здійснюватися так, щоб вони не представляли небезпеки для життя і здоров'я робочих і сусідніх жителів, відповідали вимогам будівель». 1 червня 1882 р. ухвалюється закон, по якому не дозволяється допускати на роботу малолітніх, таких, що не досягли 12 років, повна заборона нічної роботи до 15 років, а вдень – для підлітків у віці від 12 до 15 років вводиться 8-мі годинний робочий день. У цьому законі була вказівка про організацію нагляду за його проведенням – створюється спеціальний інститут фабричної інспекції, яка організована в дев'яти округах із загальним штатом в 20 чоловік. У 1885 р. вводиться заборона нічної роботи не лише для дітей, але й для підлітків до 17 років, а так само для жінок. Лише на текстильних підприємствах видається цілий ряд правил: на які роботи не допускаються підлітки і діти.

>Законодавчий акт 1886 року торкається вже не лише робочого часу дітей і підлітків, але Законодавчий акт 1886 року торкається вже не лише робочого часу дітей і підлітків, але регулює цілий ряд стосунків на підприємствах, вводяться певні правові взаємини між підприємцями і робітниками, які обов'язкові з обох боків. Регламентується право накладення штрафів. Вказано, що штрафи можуть стягуватися лише в наступних випадках: при неправильному прийомі на роботу та безпричинні прогули. Сума стягуваних штрафів призначалася для поліпшення добробуту робітників. У законі була вимога: обов'язково мати на кожному підприємстві, відповідального за ведення справи перед органами нагляду – фабричними інспекторами і судом – за порушення фабричного законодавства. У цьому ж році приймаються нові правила про фабричну інспекцію і її штат збільшується до 200 чоловік. У 1897 році видається новий закон «Правила про тривалість і розподіли робочого часу в закладах фабрично-заводської промисловості», вводиться обмеження робочого дня не лише для жінок і підлітків, але і для всіх робітників. Віхою в розвитку нагляду став Закон від 7 червня 1899 року. Ним уперше була визначена і віднесена до компетенції наглядових органів одна з основних функцій нагляду - створення нормативних актів з безпеки робіт. Звідси, природно, випливало і друге завдання нагляду - контроль за їхнім виконанням.

>У 1903 році були прийняті Правила, які гарантували виплату компенсацій сім'ям потерпілих від нещасних У 1903 році були прийняті Правила, які гарантували виплату компенсацій сім'ям потерпілих від нещасних випадків на виробництві, враховуючи технічну оснащеність тих часів, наприклад, у вугільній промисловості або на заводах. Радянський період історії нагляду за безпекою праці почався 17 травня 1918 року, коли Радою Народних Комісарів був прийнятий Декрет про створення інспекції праці. 1919 року в штаті самого наркомату з`явився відділ охорони праці. Його завдання — «об`єднання, спрямовування та керівництво розробкою і втілення у життя заходів, які своєю метою мають охорону праці, життя та здоров`я осіб, які зайняті будь-якою галуззю праці». Відділ поділявся на три підвідділи — технічного нагляду, професійної гігієни та робітничої інспекції праці. У лютому 1920 року за підписами уповноваженого Наркомпрацсоцзабезу при Всеукрревкомі та завідуючого відділом охорони праці вийшла постанова «Про допущення інспекторів праці до огляду промислових закладів». Постанова нагадувала, що «інспектори та інспектриси праці при виконанні своїх обов`язків мають право вільного доступу до всіх без винятку місць роботи, відпочинку та житла трудящих та їхніх сімей». При цьому попереджалося, що винні у порушенні постанови віддаватимуться суду революційного трибуналу. З червня того ж року існувала, окрім загальної та технічної інспекції, ще й санітарна, яка мала діяти у тісному контакті з відділами охорони здоров`я.

>1922 року було створено Центральне управління гірничого нагляду, з червня 1925 року на території 1922 року було створено Центральне управління гірничого нагляду, з червня 1925 року на території України поширено дію обов`язкової постанови Наркомпраці СРСР про безпеку робіт у металургійному виробництві. З 1927 року діяла Державна гірничотехнічна інспекція Наркомату праці, яка мала на місцях окружні, губернські, районні та дільничні інспекції, які також забезпечували й котлонагляд. У 1933-1936 рр. інспекції перебували у підпорядкуванні профспілок, таким чином СРСР став першою і єдиною на той час державою, де громадській організації доручили виконувати державні повноваження з питань охорони праці. Для виконання наглядових функцій при профспілках була створена технічна інспекція, яка отримала не тільки статус але й права органу державного нагляду. На технічних інспекторів були накладені обов’язки нагляду за додержанням законодавства про працю і охорону праці, охорону оточуючого середовища, контроль за виготовленням та застосуванням засобів індивідуального захисту і багато інших супутніх питань. Діяльність технічної інспекції була тісно пов’язана з розвитком профспілкового руху. Вищим керівним органом галузевих профспілок на рівні області був і залишається зараз обком профспілки, до штату якого включались один або декілька інспекторів залежно від кількості підприємств даної галузі. Підпорядкування технічної інспекції профспілкам дало на той час певні позитивні наслідки. Профспілки мали великі фінансові можливості щодо забезпечення необхідних умов і оплати праці інспекторів. Профспілки законодавчо були наділені досить великими правами впливу на господарських керівників аж до звільнення їх із займаних посад. Що давало інспектору можливість відчувати себе захищеним, діяти принципово і упевнено.

>В післявоєнний період значно посилюється централізація управління профспілками, розширюються права ВЦРПС, республіканських та обласних В післявоєнний період значно посилюється централізація управління профспілками, розширюються права ВЦРПС, республіканських та обласних рад профспілок. З 1937 по 1946 рік гірничий та котлонагляд здійснювали відомчі інспекції. Врешті після кількох реорганізацій було утворено Державну республіканську гірничотехнічну інспекцію при Раді Міністрів УРСР. 30 травня 1958 року постановою Ради Міністрів УРСР створений Державний комітет з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду Ради Міністрів УРСР (Держгіртехнагляд УРСР), а постановою Уряду від 10 грудня 1958 року були визначені його основні завдання, обов'язки і права, з чого, власне, і розпочалася діяльність самого управління. Після утворення Держгіртехнагляду на нього покладені функції державного нагляду в галузях і на об'єктах підвищеної небезпеки, а саме: гірничорудній і нерудній, нафтогазовидобувній промисловості, котлонагляду, при експлуатації підйомних споруд і посудин, що працюють під тиском, за належною експлуатацією родовищ корисних копалин і охороною надр, а також за виробництвом, зберіганням і використанням вибухових матеріалів. В 1990 році черговий з’їзд профспілок СРСР наголосив на необхідності відмови профспілок від виконання державних повноважень і в першу чергу з питань охорони праці. Проте, технічна інспекція продовжувала залишатись у підпорядкуванні профспілок фактично не маючи юридичних повноважень щодо здійснення державного нагляду.

>У 1993 р. починається принципово новий етап історії органів державного нагляду, що було обумовлено У 1993 р. починається принципово новий етап історії органів державного нагляду, що було обумовлено прийняттям 14 жовтня 1992 року Закону України «Про охорону праці». 27 січня 1993 р. На виконання Закону Про охорону праці постановою Кабінету Міністрів України №62 Про питання нагляду за охороною праці на базі Держгіртехнагляду було створено Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці). Протягом 1993р. було проведено обєднання функцій державного нагляду Держгіртехнагляду і технічних інспекцій праці профспілок. Нагляд за охороною праці став більш дієвим та ефективнішим. У 1994р. Відповідно до Закону України Про охорону праці за рішенням Уряду України було створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Необхідність посилення інформаційного забезпечення та підвищення рівня знань з питань охорони праці керівників усіх рівнів вимагали створення відповідної навчально-інформаційної бази. Для вирішення питання у 1994р. було створено науково-інформаційний та навчальний центр охорони праці. У липні 1997р. Комітет був підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики, і в той же час він залишився центральним органом виконавчої влади. У квітні 2000 р. Кабінет Міністрів прийняв рішення ліквідувати Комітет і на його базі утворити у складі Міністерства Державний департамент з нагляду за охороною праці України. Головою департаменту 17 травня 2000 р. був призначений Сергій Олександрович Сторчак, який з 1995 р. працював першим заступником голови Комітету.

>Указом Президента України від 18 вересня 2002 р. на базі державного департаменту знову був Указом Президента України від 18 вересня 2002 р. на базі державного департаменту знову був створений Державний комітет України з нагляду за охороною праці як центральний орган виконавчої влади. Держнаглядохоронпраці став чи не єдиним органом у країні, який на високому професійному рівні ставить жорсткі вимоги щодо модернізації програм з охорони праці та повного виконання програм з охорони праці та промислової безпеки. У 2003-2004 р.р. на засіданнях Міжнародної Ради з промислової безпеки країн-учасниць СНД були намічені наступні напрямки роботи: вдосконалення нормативно-правового регулювання, формування принципів і підходів до взаємного визнання ліцензій на види діяльності в галузі промислової безпеки, організація ефективного нагляду за експлуатацією небезпечних виробничих обєктів. Між службами держнагляду країн СНД — учасниць міждержавної ради налагоджений обмін інформацією і довідковими даними з використанням інформаційного сайту в Інтернеті.

>За визначенням Міжнародної Ради СНД з промислової безпеки створена в Україні система державного нагляду За визначенням Міжнародної Ради СНД з промислової безпеки створена в Україні система державного нагляду є більш ефективною серед усіх, які існують у пострадянських країнах. Філософія та ідеологія роботи Державного комітету з нагляду за охороною праці була прийнята за основу у подальшій роботі. Держгірпромнагляд прагне активніше впливати на стан промислової безпеки через відповідні служби з нагляду за охороною праці міністерств, відомств та підприємств. У 2007 р. повноваження Комітету знову було розширено. Розпорядженням Уряду Держгірпромнагляд уповноважений проводити технічне розслідування обставин і причин виникнення аварій, повязаних з використанням газу у побуті. Постійно оновлюється законодавча база з промислової безпеки та охорони праці з урахуванням змін у виробництві, а також у рамках законодавства України до законодавства ЄС. Сьогодні Держгірпромнагляд України — відлагоджений механізм, який забезпечує високі стандарти виробничої життєдіяльності населення. Досвід вітчизняних фахівців спонукає представників наглядових органів інших країн до відвідин нашої держави.

>Державний контроль у сфері охорони праці Державний контроль у сфері охорони праці

>План 1. Загальна характеристика та напрями здійснення контролю у сфері законодавства про працю. 2. План 1. Загальна характеристика та напрями здійснення контролю у сфері законодавства про працю. 2. Урядовий контроль в сфері оплати праці. Основні засади діяльності Державної інспекції України з питань праці. 3. Захист прав громадян на охорону праці, соціальне, пенсійне забезпечення.

>Питання 1. Питання 1.

>Суб’єкти правовідносин у сфері контролю дотримання трудового законодавства  фізична або юридична особа, що Суб’єкти правовідносин у сфері контролю дотримання трудового законодавства фізична або юридична особа, що використовує найману працю суб’єкти, які здійснюють контроль працівник Підконтрольний суб'єкт роботодавець

>Способи реалізації контрольних повноважень працівника : безпосереднє звернення до роботодавця з відповідними вимогами; до Способи реалізації контрольних повноважень працівника : безпосереднє звернення до роботодавця з відповідними вимогами; до державних органів в порядку Закону України «Про звернення громадян»; через недержавні організації та профспілки; перевірка додержання норм законодавства про працю, покладена власником підприємства або уповноваженим ним органом

>Головними причинами масових порушень законодавства України про охорону праці є: відсутність ефективних економічних, адміністративних Головними причинами масових порушень законодавства України про охорону праці є: відсутність ефективних економічних, адміністративних та кримінально-правових механізмів, які б примушували працедавців до безумовного їх виконання, недобросовісний відомчий та регіональний контроль за дотриманням законодавства про працю і оплату праці галузевих міністерств, відомств, органів місцевої виконавчої влади, відсутність ефективних юридичних та організаційних процедур забезпечення реального й відповідного представництва інтересів держави в акціонерних організаціях, де є частина державної власності, недієздатність комісій з трудових спорів, низький рівень правових знань щодо трудового законодавства та безвідповідальність керівників організацій, посадових осіб і персоналу

>Стаття 259 Кодексу законів про працю України. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про Стаття 259 Кодексу законів про працю України. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють уповноважені органи, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання

>Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення

>Стаття 263. Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад у галузі охорони праці  Місцеві Стаття 263. Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад у галузі охорони праці Місцеві державні адміністрації і ради у межах відповідної території: забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці

>Відповідно до статті 16 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації здійснюють на Відповідно до статті 16 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці

>Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах; участь у соціальному діалозі, веденні колективних переговорів, укладенні територіальних угод, здійсненні контролю за їх виконанням, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрація колективних договорів і угод; здійснення контролю за поданням відповідно до закону підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності відомостей про наявність вільних робочих місць (посад); організація інформування населення про потребу підприємств, установ та організацій усіх форм власності у працівниках Стаття 34 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”

>Значення діяльності суб'єктів з контрольними повноваженнями полягає в наступному: Забезпечення дотримання трудового законодавства. Забезпечення Значення діяльності суб'єктів з контрольними повноваженнями полягає в наступному: Забезпечення дотримання трудового законодавства. Забезпечення безпечних умов праці. Забезпечення своєчасної виплати заробітної плати. Забезпечення відповідного пенсійного забезпечення. Захист від інших протиправних дій роботодавця. Відновлення порушених прав та відшкодування заподіяної шкоди. Представництво працівників в суді. Попередження та недопущення травматизму.

>Питання 2. Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства: Міністерство соціальної політики України; Питання 2. Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства: Міністерство соціальної політики України; Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України; Державна інспекція техногенної безпеки України; Державна інспекція України з питань праці; Державна інспекція ядерного регулювання України; Державна служба зайнятості

>

>Стаття 35 ЗУ “Про оплату праці” Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на Стаття 35 ЗУ “Про оплату праці” Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах у межах наданих повноважень здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; органи державної податкової служби; фінансові органи; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами. Органи державної податкової служби мають право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.

>Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення

>Держпраці України:  здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно Держпраці України: здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (роботодавцями) законодавства про працю з питань оплати праці здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці

>Держпраці України має право:  видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають Держпраці України має право: видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення; вносити роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю.

>Стаття 36 ЗУ “Про охорону праці” Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Стаття 36 ЗУ “Про охорону праці” Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці За порушення законодавства про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством. Питання 3.

>Суб'єкти захисту порушених прав на оплату праці Суб'єкти захисту порушених прав на оплату праці

>ЗУ “Про професійні спілки,  їх права та гарантії діяльності ” Стаття 19. Право ЗУ “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ” Стаття 19. Право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян. У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

>Наглядова діяльність органів прокуратури у 2012 р. Наглядова діяльність органів прокуратури у 2012 р.

>Органи прокуратури України не повинні підміняти у своїй діяльності Державну інспекцію з питань праці Органи прокуратури України не повинні підміняти у своїй діяльності Державну інспекцію з питань праці та місцеві державні адміністрації!

>Порушення, характерні для контролюючих органів:  Непритягнення осіб до передбаченої законодавством відповідальності.  Неповнота Порушення, характерні для контролюючих органів: Непритягнення осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Неповнота вжитих контролюючим органом заходів впливу, невжиття заходів, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків порушення законодавства, поновлення порушених прав та свобод громадян, відшкодування спричинених збитків. Відсутність контролю за виконанням приписів, обов’язкових вимог посадових осіб органу контролю, непроведення контрольних перевірок та невжиття заходів реагування на факти невиконання приписів, рішень та вимог органів контролю. Дотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Недостатнє взаємодія з іншими контролюючими та правоохоронними органами, низька якість надісланих до правоохоронних органів матеріалів. Порушення законодавства про розгляд звернень громадян.

>Обов'язково!!!! 1. Статті 41, 41-2, 41-3 КУпАП. 2. Про оплату праці: Закон України від Обов'язково!!!! 1. Статті 41, 41-2, 41-3 КУпАП. 2. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР 3. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII. 4. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. 5. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV . 6. Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці: Указ Президента України від 06.04.2013 р. № 386/2011.

>державний нагляд – діяльність уповноважених законом центральних органів  виконавчої  влади,  їх державний нагляд – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарю вання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду – планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

>планування наглядової діяльності –  складання планів  та  графіків роботи  з планування наглядової діяльності – складання планів та графіків роботи з метою забезпечення взаємодії з іншими органами нагляду, між інспекціями і інспекторами різних видів нагляду та вирішення питань систематизації наглядової діяльності, проведення перевірок та інших робіт; показники наглядової діяльності – елементи звітності про наглядову діяльність, з допомогою яких можна кількісно оцінити роботу інспекторського складу; припис – це обов’язкова для виконання вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою усунення виявлених порушень на об’єкті, що підлягав перевірці; розпорядження органу державного нагляду – обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду щодо усунення виявлених порушень у визначені строки;

>УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 386/2011 Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 386/2011 Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці 1. Затвердити Положення про Державну інспекцію України з питань праці (додається). 2. Установити, що Державна інспекція України з питань праці є правонаступником прав та обов'язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю – урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України. 3. Кабінету Міністрів України привести у тримісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ 6 квітня 2011 року ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011

>4. Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює державний нагляд та 4. Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі – роботодавці) законодавства про працю … 2) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам…. 3) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення…. 4) здійснює державний нагляд та контроль…. зайнятість та працевлаштування інвалідів

>5) здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..  9) забезпечує 5) здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.. 9) забезпечує інформування населення щодо додержання законодавства про працю… П6. Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право: 1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці України; 2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали…;

>здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, … 7) видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 8) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення; 9) вносити роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю,

>на створення роботодавцями, у тому числі фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, належних умов для на створення роботодавцями, у тому числі фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, належних умов для проведення перевірок посадовими особами Держпраці України. Голова Держпраці України за посадою є Головним державним інспектором України з питань праці. Президент України Віктор Янукович призначив головою Державної інспекції України з питань праці Валерія Яцкіна. Відповідний указ №608/2012 Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

>До плану МиДодаток 1 до наказу Міністерства соціальної політики України _______________  № ______ До плану МиДодаток 1 до наказу Міністерства соціальної політики України _______________ № ______ Зміни до Плану діяльності Міністерства соціальної політики України з підготовки проектів регуляторних актів на 2013 рік