ІНДІЯ Виконала учениця 10-Б класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ
ІНДІЯ Виконала учениця 10-Б класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Загальні відомості Індія – аграрно-індустріальна країна Республіка – держава в південній азії, на півострові Індостан Країна займає площу 3 млн. 288 тис. км2 (7) Кількість населення 1млрд. 10 млн. осіб Столиця - місто Нью-Делі Грошова одиниця - рупія Індія – одна з найдавніших держав світу. В минулому була колонією Великобританії, після Другої Світової війни стала незалежності. Большість віруючих індуісти Державне свято: 26 січня - День Республіки (1950) Найвища точка - гора Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) - 8611 м. Державна мова – гінді ,17 реріональних мов та 844 діалекти
Індія - федеральна демократична республіка Членство у міжнародних організаціях:ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв’язку «Інтерсупутник», Всесвітня продовольча програма, МОП, МБРР, МАР тощо. Президент Пратібха Патіл Прим‘єр-міністміністр Монмохан Синг
Державна символіка Прапор складається з трьох горизонтальних смуг рівної ширини «глибокого шабранового» кольору наверху, білого посередині і зеленого унизу. В центрі синє зображення Чакри Ашоки, що була зображена на »Левовій капітелі» на вершині Едикту Ашоки у Сарнатхі. Діаметер чакри на прапорі має бути 3/4 ширини смуги. Співвідношення ширини до довжини прапору 2:3. За офіційними специфікаціями, прапор має виготовлятися з кхаді, типу зітканої уручну індійської тканини проте й використовуються й інші тканини. Використання прапора регулюється Кодексом індійського прапору.
герб та гімн Герб представляє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха спорудженої у ІІІ ст. до н.е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. Державний герб символізує прихильність сучасної Індії її стародавнім принципам миру і доброї волі. На капітелі - чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев - на півночі, слон - на сході, кінь - на півдні, бик - на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло "Сатьямева Джайяте" ("Нехай запанує Істина!"). Державний гімн Індії - національна пісня "Джанаганамана" ("Душа народу"), слова і музику до якої написав Рабіндранат Тагор. Вперше був виконаний 29 грудня 1911 р.
Індія складається з 28 штатів та 7 територій (національна столична територія Делі та 6 союзних територій). І штати, і території є адміністративними одиницями першого рівня, що, у свою чергу, поділяються на округи (дистрикти). Всього в Індії є понад 600 дистриктів.
Столиця Індії – Нью-Делі
Місто в Індії, столиця країни. Місто фактично є районом Делі та було сплановано Едвіном Лаченсом, відомим британським архітектором 20-го століття. Місто є місцем розташування уряду Індії і уряду Національної території Делі, що робить його центром індійської політики. Нью-Делі відоме своїми широкими, усадженими деревами бульварами і численними державними установами та культурними пам'ятниками. Нью-Делі знаходиться у Північній Індії. Воно розташоване в зоні сейсмічної активності-IV, що робить можливими потужні землетруси в місті. Після того, як Індія стала незалежною в 1947 році, Делі, включаючи Нью-Делі, стало обмежено-автономним районом під керуванням мера. У 1956році Делі стало однією з союзних територій і мер був замінений на Лейтенант-Губернатора. За 69-тою поправкою до Конституції, ухваленою у 1991 році, офіційною назвою Союзної території Делі стала «Національний столичний округ Делі».
Одне з семи чудес світу Тадж-Махал Та́дж-Маха́л — монумент, розташований за два кілометри від міста Агра, на березі річки Джамна. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз-Махал , також відомої як Мутмаз-Ул-Замані, племінниці впливового царедвірця при дворі індійського правителя. Будівництво тривало 22 роки (з 1630 по 1652 рік). Висота Тадж-Махалу з маківкою досягає 74 м. В його основі лежить квадратна платформа зі сторонами понад 95 м. По кутах мавзолея розташовані чотири мінарети.Стіни викладені полірованим мармуром, зовні в деяких місцях доповнені червоним піщаником. У вікнах та арках — ажурні решітки. Склепінчасті переходи розписані сурами із Корану арабськими літерами. Навколо Тадж-Махалу Шах Джахан висадив сад, причому сам мавзолей знаходиться на початку саду. В центрі саду є мармурове водоймище. Вздовж зрошувального каналу з фонтанами висажені кипариси.
Храм Лотоса Дім молитви Багаї, відоміший як Храм Лотоса, — бахаїтський храм, розташований у місті Нью-Делі в Індії. Будівництво почалося в 1978 році та було завершене 22 грудня 1986 року, здебільшого за рахунок коштів іранських багаї. Архітектор храму — Фаріборз Сахба, канадець іранського походження. Раніше на місці споруди цього храму розташовувалося селище Баха-Пур (у перекладі з хінді — «оселя Баха»). Центральний зал храму має діаметр 75 метрів, висота 31 метр, місткість — 1300 місць. Зараз храм є відомим символом міста, він згадувався у багатьох журнальних статтях та туристичних путівниках по Індії.
Калькутта
Столиця індійського штату Західний Бенгал. Місто розташоване у Східній Індії на східному березі річки Хуглі. Населення міста становить майже 4,5 млн., населення його агломерації — більш ніж 14 млн., що робить агломерацію третьою за населенням, а місто — четвертим за населенням в Індії. Раніше офіційна назва міста звучала як Калькутта, що є ближче до варіанту вимови англійською мовою. З 1 січня 2001 року місцевий уряд вирішив змінити назву міста на Колката, що відповідає бенгальській вимові назви. Ім'я столиці походить від назви головного храму міста, присвяченого богині Калі, яку дуже шанують у Західній Бенгаліі. Мешканців Калькутти називають «Калькуттанс»
Мумбаї
Місто на заході Індії, на узбережжі Аравійського моря, столиця штату Махаратштра. Місто є другим містом у світі за населенням в офіційних межах, з населенням приблизно 14 млн. мешканців, та центром одної з найбільших агломерацій світу, населення якої станом на станом на 2007 рік становило 19 млн. мешканців. Мумбаї є комерційним і розважальним центром Індії, що відповідає за 5% ВВП країни, та загалом 25% промислового виробництва, 40% морської торгівлі, і 70% від операцій в фінансовому секторі економіки Індії. В Мумбаї розміщені важливі фінансові інститути держави, такі, як Резервний Банк Індії, Бомбейська фондова біржа, Ніціональна фондова біржа Індії та корпоративні штаб-квартири багатьох індійських компаній та транснаціональних корпорацій. В місті також знаходиться студія гінді-фільмів, відоміша у світі як Болівуд. В Мумбаї спонукають до розвитку різних можливостей для бізнесу, а також завдяки цьому місцева громада виходить на вищий життєвий рівень, що в свою чергу, робить місто популярним у всій окрузі в багатьох аспектах, суспільних і культурних.
Географічне положення Республіка Індія розташована в Південній Азії на півострові Індостан, займає більшу частину Індо-Гангзької низовини. На півночі межує з Афганістаном, Китаєм, Непалом і Бутаном, на сході - з Бангладеш і Бірмою (М'янма), на заході – з Пакистаном. Індія знаходиться на найважливіших морських і повітряних коммунікаціях, що з'єднують країни Південної Азії і Південно-Східної Азії з Європою та Африкою. На півночі її територія обмежена Гімалаями, на заході її береги омиваються водами Аравійського моря, на сході – Бенгальською протокою, на півдні Полкською протокою, яка відокремлює її від острова Шрі- Ланка, та Індійським океаном. До складу Індії входять Лаккадивські та Аміндівські острови, розташовані в Аравійському морі, Андаманські та Нікобарські острови - у Бенгальській затоці.
Природні умови та ресурси Приблизно 3/4 території Індії - рівнини та плоскогір'я. Більшу частину Індостанського півострова займає Деканське плоскогір'я, розбите на низькі та середньовисотні гори зі згладженими вершинами та широкі плоскі і хвилясті плато, над якими підвищуються конічні та круглі пагорби та гори з крутими схилами. На заході плоскогір'я підвищується, утворюючи Західні Гати. Над рівниною з півночі трьома крутими уступами піднімаються Гімалаї та розташований північніше Каракорум - найвищі гори системи земної кулі (гора Нангапарбат у Гімалаях - 8126 м). Уступи Гімалаїв - Сіваликські гори (800-1200 м), Малі Гімалаї (2500-3000 м), Великі Гімалаї (5500-6000 м та вище), розділені ланцюгом міжгірських улоговин. Малі та Великі Гімалаї мають альпійськіі форми рельєфу.
За характером живлення ріки Індії діляться на "гімалайські", зі змішаним снігово-льодовиковим та дощовим живленням, повноводні протягом всього року, та "деканські", переважно з дощовим мусонним живленням, великими коливаннями стоку, повінню з червня по жовтень. На всіх великих річках влітку спостерігається різкий підйом рівня води, бувають великі повені. Найбільші ріки: Ганг, Інд, Брахмапутра, Годаварі, Крішна, Нарбада, Маханаді, Кавері. Багато з них мають важливе значення як джерела зрошення.
Найбільші річки Ганг бере початок у Західних Гімалаях із льодовика Ганготрі впадає в Бенгальську затоку довжина 2510 км висота витоку 7756 м притоки: ліві - Гахагхара, Коші, Гандак, Махананда, Гомті, Бурхі-Гандак праві : Ямуна, Сон Інд Витік - злиття Сенге й Гару, Тибетьське нагір’я Гирло - Аравійське море Довжина – 3180 км висота витоку – 5300 м притоки – ліві: Сатледж, Астор, Шинго, Занскар праві: Гамул, Кабул, Гілгіт, Шигар, Шайок
Крішна бере початок біля містечка Махабалесвар у штаті Махараштра впадає в Бенгальську затоку довжина 1300 км серед трьох приток річки Крішна найбільшим є права притока Гунгабхадра. Маханаді бере початок з плато Чхатпур висота витоку 442 м впадає в Бенгальську затоку довжина 860 км
Великих озер мало; вони утворені в гірських районах, переважно льодовикового або тектонічного походження. Найбільше - озеро Вулар у Кашмірській долині. Існують підставкові озера, які утворилися в результаті обвалів, зсувів, утворень морених пасм. На плоскогір'ї Декан - озеро Лонар вулканічного походження
Рупкунд Вулар Кечеопалрі Самбарське солоне озеро (Озеро Самбхар) Цонґмо Чіліка Ґурудонґмар
Клімат Індія розташована в субекваторіальному кліматичному поясі. Яскраво виражений мусонний тип клімату. Спостерігається 3 сезони: Сухий прохолодний - +12˚ …+25˚ (11-2 місяці) Сухий жаркий - +35˚ …+40˚ (3-5 місяці) Вологий жаркий - +25˚ …+30˚ (6-10 місяці) Опади – 2000 мм на рік. 2-3 врожаї на рік Грунти: аллювіальні (Індо-Гангська низовина), чорні тропічні (плоскогір’я Декан), червоноземи, фералліти (Зх., Гімалаї). Лісові: 20% площі, катастрофічне скорочення площі лісів.
Корисні копалини Корисні копалини Індії різноманітні, їх запаси великі. Основні родовища розташовані на північному сході країни. На кордоні штатів Оріса та Біхар знаходяться залізорудні басейни, які мають світове значення (найбільший - Сінгбхум на плато Чхота-Нагпур). Залізні руди характеризуються високою якістю. Загальні геологічні запаси становлять понад 19 млрд. тонн. Індія володіє також значними запасами марганцевих руд. Трохи на північ від залізорудних знаходяться головні кам'яновугільні басейни (в штатах Біхар, Західний Бенгал), але це вугілля має невисоку якість. Розвідані запаси кам'яного вугілля в країні становлять приблизно 23 млрд. тонн (загальні запаси вугілля в Індії оцінюються в 140 млрд. тонн). На північному сході країни спостерігається особливо сприятлива погода для розвитку галузей важкої промисловості. Штат Біхар - найбагатший на корисні копалини район Індії. Різноманітні корисні копалини і в Східній Індії. Це боксити, хроміти, магнезити, буре вугілля, графіт, слюда, алмази, золото, монацитові піски. В Центральній Індії (східна частина штату Мадхья-Прадеш) також є значні родовища чорних металів та кам'яного вугілля. Важливим джерелом енергії може стати радіоактивний торій, який міститься у моноцитових пісках. В штаті Раджастхан виявлені уранові руди.
Народонаселення і культура Індія багатонаціональна держава (≈ 150 націй). ЇЇ населяють народи, представники яких відрізняються один від одного як зовнішнім виглядом так мовою та звичаями. Характерний ІІ тип відтворення населення. Природний приріст ≈ 16 чоловік. Демографічна політика спрямована на зменшення кількості населення. ≈ 20% безробітніх. Низький рівень кваліфікації (60% неписемних). 72% - працюючих у с/г, 10% - промисловість.
Одяг Жіночий національний одяг - сарі являє собою шматок незшитої тканини 5,5 метрів у довжину, який носять з блузою і нижньою спідницею. "Ачел" - вільний кінець сарі, перекидається через плече. Шальвар каміз - це одяг, який складається з нижніх штанів - шальвари (вони можуть бути як широкими, так і вузькими, довгими), сукні (каміз) і шарфика-накидки (унна, дупатта).
Найпростішим одягом чоловіків є Лунга - універсальна домашній одяг, який являє собою безрозмірну "чоловічу спідницю", закручену на поясі. Найбільш поширеною є панджабі (існує також панджабі і для жінок). Панджабі - це довга сорочка, доповнена вільними брюками (пійжама), а іноді і шарфом (дупатта). В індуїстських селищах і храмах можна зустріти чоловіків, одягнених в дхоті - своєрідну "спідницю" з незшитого матеріалу, яка чимось нагадує сарі.
Релігія Основна релігія Індії - індуїзм, який сповідає близько 80% населення. Це найбільш масова і стародавня релігія в Азії. У індуїзмі великий пантеон богів, велику кількість священних книг і вірувань, по яких кожна людина проходить ланцюг народжень і перероджень, що веде до духовного порятунку. У Індії зараз тільки 6,6 мільйонів буддистів, і основні святі місця буддиськірозташовані в північній Індії і є місцями паломництва. У Індії більше 100 мільйонів мусульман, і вони утворюють найбільше мусульманське співтовариство в світі, а мусульманська більшість живе в районах Джамми і Кашміру.
Індію можна назвати музеєм під відкритим небом: в країні тисячі прекрасних храмів, палаців, мовзолеїв, мечетей, фортів. Індія – батьківщина шахмат, тут виникла десяткова система рахування, вчення йоги.
Багата духовна культура Індії – давній епос, образотворче та театральне мистецтво,класичний спів та танці,культ змії кобри та багато іншого приваблює людей в цю країни з усього світу.
Камадхену
Йога Йога — одна з шести ортодоксальних шкіл (даршанів) філософії індуїзму, за вченням якої людина може злити свою душу з Богом, досягти найвищого блага самопізнанням, самозаглибленням, цілком звільнивши свою свідомість від впливів зовнішнього світу. Йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ідеалістичного спрямування. Вища мета йоги — зміна онтологічного статусу людини у світі. Основні напрями йоги: раджа-йога — королівська йога, шлях медитації; карма-йога — шлях діяння; джняна-йога — шлях знання; бхакті-йога — шлях служіння; Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хахта-йога — шлях очищення тіла та розуму. У філософії індуізму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в «Йога- сутрах» й тісно пов'язану з базовими принципами санкх‛ї. Йога обговорюється в різноманітних джерелах індуїзму, таких як Веди, Упанішади, «Бгагавад- Гіта», «Хатха-йога-прадипіка», «Шива-самхіта» і «Тантри». Кінцева мета йоги може бути абсолютно різною — від поліпшення фізичного здоров'я до досягнення мокші. Йоготерапія — лікування хвороб і запобігання їм методами йоги.
Танці в Індії охоплюють широкий спектр форм танцю, починаючи від стародавніх класичних або релігійних народних танців до сучасних стилів. Три найвідоміших індійські божества, Шива, Калі і Крішна, як правило, представлені в танці. Існують сотні індійських народних танців, таких як Багангра, Бігу, Самбаллура, Чхау і Гарба, а також інші танці представлені на регіональних фестивалях. Індія пропонує багато форм класичних індійськиї танців, кожна з яких може бути простежена у різних частинах країни. Показ індійських танцювальних стилів в індійських фільмах ознайомив із індійськими танцями світову аудиторію. Індійські танці
Класичні індійські танці В індуїзмі, танці завжди відігравали важливу роль в побуті, часто танець представляв собою як версію молитви, в інших випадках його поєднували з міфологічними темами з уяви індійського суспільства. Також не дивно, що в Індії величезну кількість класичних танців, розроблено саме з елементами гри. Танець є одним з найрозвиненіших форм мистецтва в Індії. Часто, навіть незначні рухи і вирази обличчя несуть якесь символічне значення. Класичні танці, як правило, покладені на літературну основу, або ж черпають мотиви саме з літературних першоджерел. Найвідомішими індійськими народними танцями є бхангра в Пенджабі, біху в Ассам, чхау в Західній Бенгалії, Джаркханді та Орісса і гхумар в Раджанстані. Індійською національною Їх застосовують в різних випадках, наприклад, на весіллях, місцевих громадських заходах, або ж зборі урожаю чи початку мусону.
Весілля
Житло Будинки об'єднаних сімей членів «високих» каст бувають двух- і триповерховими, з внутрішнім двором, куди веде лише один вхід і куди виходять галереї, якими обнесени стіни будинку, - тут і на задньому дворі, оточеному високою огорожею, протікає господарське життя жінок сім'ї. У передньому дворі і на веранді, яка на нього виходить, працюють, відпочивають і приймають гостей чоловіка. Такі будинки зазвичай збудовані з цеглини, тоді як житлом членів «нижчих» каст є найчастіше глинобитні будинки на каркасній основі. Залежно від ступеня заможності господарів вони можуть бути просторішими, мати обширні двори і надвірні споруди. Удома бідняків є зазвичай однокімнатне житло, де тулиться вся сім'я, і не мають ні господарських споруд, ні відгороджених дворів.
Кухня Рослинна їжа - основа харчувння народів Індії. Рис, кукурудза, дав, горох, сочевиця та інші бобові, а також коржики з нижчих сортів борошна (чапаті) і овочі - невід'ємна частина індійської кухні. Більшість жителів цієї країни не їдять м'яса. Перевага віддається блюдам з риби (особливо прісноводної), а також стравам з кальмарів, омарів, креветок і устриць. Для індійської національної кухні характерне використання великої кількості часнику і перцю. Найпопулярнішою приправою в Індії є каррі, з якою готують багато соусів. Також поширені такі сойси як гострий соус анчар, зварений з фруктів з спеціями, червоний гострий соус масала. Індійці дуже люблять плов, зварений з бобами, а іноді і з овочами, з додаванням невеликої кількості рослинного масла.
Дуже популярний в Індії чай, який п'ють з гарячим молоком, причому молокоподають окремо. Не меншою симпатією користуються такі напої, як кава, німбу панч, приготований з соку лимона і води, канджі - з соку квашеної моркви та гірчичного насіння, сік манго. Страви в Індії подають на великому, круглому підносі, мідному або з нержавіючої сталі. На піднос ставлять катори - металеві чашечки для кожної страви, які розташовуються по краях талі, а в центрі катори з обов'язковим атрибутом - відварним рисом. Столових приладів в Індії не існує. Індуси не вживають ні паличок, ні європейських столових приладів - вони користуються «природними приладами», тобто руками. Забруднені їжею пальці обмивають тут же в приготованих для цієї мети спеціальних мисках, розставлених на столах.
Господарство Індії Індія аграрно-індустріальна країна; Високі темпи індустріалізації; Низькі прибутки населення.
Промисловість В промисловості Індії переважає металомістке виробництво. Розвинена чорна та кольорова металургії. Індія виробляє станки, тепловози, машини; а також найновішу електронну техніку, обладнання для АЕС та космічних досліджень.
В хімічній промисловості виділяють виробництво мінеральних добрив (Пн-зх., Пн-сх., Сіндрі), виробництво пласмас, синтетичного каучука та волокон (Мумбай). Розвивається фармацевтика. Індія – світовий експортер хрома. Вона займає провідне місце по запасам графіту, берила, торія, цирконія, та друге місце в світі по добуванню титана. Легка промисловість – тардиційна галузь економіки Індії, особливо бавовняна (Делі, Мумбай, Ажмадабад) та джутова (Калькутта). Харчова промисловість виробляє товари як для внутрішнього попиту так і на експорт. Кінопромисловість – Мумбай (1000 фільмів на рік, 1 місце в світі). Ремісничо-кустарні підприємства – шалі (Кашмір), шовк, ювелірні вироби, ковдри, килими, сувеніри та ін.
Сільське господасртво Індії Провідною галузю сільського господарства є рослинництво. В Індії вирощують: Зернові клуьтури: рис (ІІ), пшеницю (ІІІ), кукурузу, просо, квасолю, горох. Технічні культури: бавовник (ІІІ), джут (ІІ), чай (І), цукрова тростина (І), тютюн (ІІІ), арахіс (І), рапс, гірчиця, цукровий буряк, прянощі (чорний перець, гвоздика, кардамон). Також вирощують кокосову пальму, банани, ананаси, манго, цитрусові, яблука.
Тваринництво Тваринництво друга за значенням галузь сільського господарства Індії, сильно поступається рослинництву. Індія займає перше місце в світі за поголів’ям великої рогатої худоби та одне з останніх за вживанням м’ясних продуктів, так як релігійні погляди індуїзма підтримують вегетаріанство, забороняють вживати як продукт харчування яловичину та вбивати корів (в давній Індії вони були символом родючості). Також характерні інші галузі: вівчарство, птахівництво, вирощування коз. В приморских районах велике значення має рибництво, вилов риби, креветок та інших морепродуктів.
Транспорт Бомбей, Калькутта, Делі, Ченай- це чотири головних промислових центра Індії, які розповсюджують свій вплив на всю країну. Вони пов’язані між собою важливими транспортними магістралями, які відіграють роль головних «коридорів розвитку». Внутрішній транспорт: залізничний, морський, автомобільний, трубопроводний, гужовий. Зовнішній транспорт: морський та повітряний.
Розвинений авіаційний, автомобільний, морский та річковий транспорт. Індійський автомобіль «Tata Nano» Ан-32. ВВС Індії Індійський військовий корабель "Табар"
Зовнішня торгівля Експорт Імпорт с/г сировина (чай, джут, тютюн, прянощі); мінеральна сировина (залізна, марганцева, хромові руди, слюда, коштовне каміння); тканини, одяг; машини і обладнання. нафта і нафтопродукти; машини і обладнання; прокат чорних і кольорових металів; добрива, олія та ін.
28528-india.ppt
- Количество слайдов: 50