Скачать презентацию Індивідуальне науково-дослідне завдання з української мови на тему Скачать презентацию Індивідуальне науково-дослідне завдання з української мови на тему

укр индивид.ppt

  • Количество слайдов: 20

Індивідуальне науково-дослідне завдання з української мови на тему: “Становлення та розвиток наукового стилю української Індивідуальне науково-дослідне завдання з української мови на тему: “Становлення та розвиток наукового стилю української мови” Виконала: студентка ІІ курсу Группи ФК-11 -3 Бойко Я. О. Перевірила: Косенко О. С.

ПЛАН • Вступ • Історія виникнення і розвитку наукового стилю • Загальні риси наукового ПЛАН • Вступ • Історія виникнення і розвитку наукового стилю • Загальні риси наукового стилю • Види і жанри наукового стилю • Висновок • Список використаної літератури

 • Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю і необхідністю спеціального вивчення історії формування наукового • Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю і необхідністю спеціального вивчення історії формування наукового стилю для вироблення цілісних об’єктивних поглядів на історію української літературної мови, систему її функціональних стилів, формування лексичного складу, для визначення динамічних і суперечливих тенденцій у її розвитку. • Мета роботи: на основі аналізу науково-технічних текстів визначити характерні тенденції та закономірності формування наукового стилю цього періоду. • Дослідницька мета передбачає вирішення таких завдань: завдань 1) визначити культурно-історичні передумови становлення наукового стилю; 2) дослідити специфіку формування жанрових різновидів науково-технічних текстів; 3) описати особливості становлення лексичних норм наукового стилю; 4) проаналізувати вплив суспільних чинників на формування наукового стилю.

ВСТУП • Науковий стиль - стиль літературної мови, якому властивий ряд особливостей - таких ВСТУП • Науковий стиль - стиль літературної мови, якому властивий ряд особливостей - таких як попереднє обдумування висловлювання, монологічний характер, строгий відбір мовних засобів, тяжіння до нормованої мови. Науковий стиль - не примха, а обов'язок. У середовищі вчених і наукових працівників давно прийнято, що всі наукові тексти повинні писатися в певному строгому стилі. Це викликано, насамперед, необхідністю уникнути двозначностей і багатозначності тих чи інших наукових понять.

Історія виникнення і розвитку наукового стилю • Виникнення і розвиток наукового стилю пов'язане з Історія виникнення і розвитку наукового стилю • Виникнення і розвиток наукового стилю пов'язане з розвитком різних областей наукового знання, різних сфер діяльності людини. На перших порах стиль наукового викладу був близький до стилю художньої оповіді. Відділення наукового стилю від художнього відбулося в олександрійський період, коли в грецькій мові, поширивши свій вплив на весь тодішній культурний світ, стала створюватися наукова термінологія.

 • Згодом вона була поповнена з ресурсів латині, стала інтернаціональним науковою мовою європейського • Згодом вона була поповнена з ресурсів латині, стала інтернаціональним науковою мовою європейського середньовіччя. В епоху Відродження вчені прагнули до стислості і точності наукового опису, вільного від емоційнохудожніх елементів викладу як суперечать абстрактнологічного відображення природи. Проте звільнення наукового стилю від цих елементів йшло поступово.

Загальні риси наукового стилю • Науковий стиль має ряд спільних рис, що виявляються незалежно Загальні риси наукового стилю • Науковий стиль має ряд спільних рис, що виявляються незалежно від характеру визначених наук (природничих, точних, гуманітарних) та відмінностей між жанрами висловлювання (монографія, наукова стаття, доповідь, підручник і т. д. ), що дає можливість говорити про специфіку стилю в цілому. Разом з тим цілком природно, що, наприклад, тексти з фізики, хімії, математики помітно відрізняються за характером викладу від текстів з філології або історії.

 • Науковий стиль характеризується логічною послідовністю викладу, упорядкованою системою зв'язків між частинами висловлювання, • Науковий стиль характеризується логічною послідовністю викладу, упорядкованою системою зв'язків між частинами висловлювання, прагненням авторів до точності, стислості, однозначності при збереженні насиченості змісту. • Логічність - це наявність смислових зв'язків між послідовними одиницями тексту. • Послідовністю володіє тільки такий текст, у якому висновки випливають із змісту, вони несуперечливі, текст розбитий на окремі смислові відрізки, що відображають рух думки від часткового до загального або від загального до конкретного.

 • Ясність, як якість наукової мови, передбачає зрозумілість, доступність. За ступенем доступності наукові, • Ясність, як якість наукової мови, передбачає зрозумілість, доступність. За ступенем доступності наукові, науково-навчальні та науково-популярні тексти розрізняються за матеріалом і за способом його мовного оформлення. • Точність наукової мови передбачає однозначність розуміння, відсутність розбіжності між означуваним і його визначенням. Тому в наукових текстах, як правило, відсутні подібні, експресивні засоби; слова використовуються переважно в прямому значенні, частотність термінів також сприяє однозначності тексту.

 • Характерною рисою стилю наукових робіт є їх насиченість термінами (зокрема, інтернаціональними). Не • Характерною рисою стилю наукових робіт є їх насиченість термінами (зокрема, інтернаціональними). Не слід, однак, переоцінювати ступінь цієї насиченості: в середньому термінологічна лексика зазвичай становить 15 -25 відсотків загальної лексики, використаної в роботі.

 • Велику роль у стилі наукових робіт відіграє використання абстрактної лексики. • Лексику • Велику роль у стилі наукових робіт відіграє використання абстрактної лексики. • Лексику наукової мови складають три основні шари: загальновживані слова, загальнонаукові слова і терміни. У будь-якому науковому тексті загальновживана лексиці складають основи викладу. В першу чергу відбираються слова з узагальненим і абстрактним значенням (буття, свідомість, фіксує, температура). За допомогою загальнонаукових слів описуються явища і процеси в різних галузях науки і техніки (система, питання, значення, позначити). Однією з особливостей вживання загальнонаукових слів є їх багаторазове повторення у вузькому контексті.

 • Для зв'язку частин тексту використовуються спеціальні засоби (слова, словосполучення і речення), що • Для зв'язку частин тексту використовуються спеціальні засоби (слова, словосполучення і речення), що вказують на послідовність розвитку думок ( «спочатку» , «потім» , «перш за все» , «попередньо» тощо), на зв'язок попередньої і подальшої інформації ( «як указувалося» , «як вже говорилося» , «як зазначалося» , «розглянутий» тощо), на причинно-наслідкові відносини ( «але» , «тому» , «завдяки цьому» , «отже» , «у зв'язку з тим, що» , «внаслідок цього» тощо), на перехід до нової теми ( «розглянемо тепер» , «перейдемо до розгляду» тощо), на близькість, тотожність предметів, обставин, ознак ( « він » , « той самий » , « так » , « тут » і ін. )

Види і жанри наукового стилю • Виділяють три різновиди (підстилі) наукового стилю: • власне-науковий Види і жанри наукового стилю • Виділяють три різновиди (підстилі) наукового стилю: • власне-науковий підстиль; • науково-навчальний підстиль; • науково-популярний підстиль.

 • У межах власне-наукового підстилю виділяються такі жанри, як монографія, дисертація, доповідь і • У межах власне-наукового підстилю виділяються такі жанри, як монографія, дисертація, доповідь і ін. Підстиль відрізняється в цілому суворої, академічної манерою викладу. Його функція полягає у популяризації наукових відомостей. Тут автор-фахівець звертається до читача, не знайомого в достатній мірі з даною наукою, тому інформація подається в доступній, і нерідко - у цікавій формі.

 • Особливістю науковопопулярного підстилю є поєднання в ньому полярних стильових рис: логічності та • Особливістю науковопопулярного підстилю є поєднання в ньому полярних стильових рис: логічності та емоційності, об'єктивності та суб'єктивності, абстрактності й конкретності. На відміну від наукової прози в науковопопулярній літературі значно менше спеціальних термінів і інших власне наукових засобів.

 • Науково-навчальний підстиль поєднує в собі риси власне-наукового підстилю та науково-популярного викладу. З • Науково-навчальний підстиль поєднує в собі риси власне-наукового підстилю та науково-популярного викладу. З власне науковим підстилем його ріднить термінологічність, системність в описі наукових відомостей, логічність, доказовість; з науково-популярним доступність, насиченість ілюстративним матеріалом.

Можна виділити наступні жанри наукової прози: • • • монографія, журнальна стаття, рецензія, підручник Можна виділити наступні жанри наукової прози: • • • монографія, журнальна стаття, рецензія, підручник (навчальний посібник), лекція, доповідь, інформаційне повідомлення, усний виступ, дисертація, науковий звіт.

 • До вторинних текстів, тобто текстів, які складені на основі вже наявних, відносяться: • До вторинних текстів, тобто текстів, які складені на основі вже наявних, відносяться: реферат, автореферат, конспект, тези, анотація. • До жанрів навчальнонаукового підстилю відносяться: • лекція, • семінарська доповідь, • реферативне повідомлення.

Висновок • Отже, в науковому стилі діють суворі стильові норми, порушення яких свідчить про Висновок • Отже, в науковому стилі діють суворі стильові норми, порушення яких свідчить про низький рівень мовно-наукової культури автора. Щоб уникнути цього, необхідно дотримуватися всіх основних вимог стилю і конкретного його жанру. науковий

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ • Бабич Н. Д. Культура ділового мовлення початку XX ст. // СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ • Бабич Н. Д. Культура ділового мовлення початку XX ст. // Наук, вісник Чернівецького держ, ун-ту: Слов, філоя. – Вил. 93, – Чернівці: Рута, 2000. -С. 163 -171. • Бабич Н. Д. Стилі, підстилі чи жанри літературної мови // Наук, вісник Чернівецького ун-ту. – Вин, 93. Сдов. філол. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 92 -101. • Беценко Т. Історія становлення та формування офІційно-ділового стилю української мови // Наук, вісник ЧНУ: 36. наук, праць. – Вил. 117 -118. Слов. фітологія. – Чернівці: Рута, 2001. – С 45 -52. • Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К. : Арт. Ек. 1998. -190 с. • Горобець 8. Й. Загальна канцелярська документація XVIII ст. // Укр. мовознавство. – Вил. 16. – 1989. – С. 72 -80. • Жанри і стилі в історії української літературної мови. – К. : Наук, думка, 1989. 293 с. • ІІещак М. М. Типи українських грамот XIV ст. та їх стилістичні особливості // Мовознавство. -1970. – № 6. – С. 58 -66. • Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К. : Наук, думка, 1993