Господарські зв’язки суб’єктів ринку – це система економічних

Господарські зв’язки суб'єктів ринку – це система економічних відносин розподілу, обміну і споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання. 4. Поняття та класифікація господарських зв’язків.

Класифікація господарських зв’язків: 1) за характером і метою: - суто економічні, метою яких є забезпечення пріоритетності еко-номічних інтересів суб'єктів ринку, тобто отримання максимального прибутку; - соціально спрямовані, метою яких є забезпечення пріоритетнос-ті інтересів суспільства, орієнтовані на впровадження екологічно чи-стих виробництв, формування духовності членів суспільства, збере-ження його здоров'я, розвиток культури нації; 2) за структурою: - прості - просування товарів чи послуг від виробників до роздріб-них торговельних підприємств без участі посередників (товари, які швидко псуються та товари простого асортименту); - складні - виникає за умов використання у взаєминах між виробни-ками і роздрібними торговельними підприємствами послуг незалеж-них посередників; 3) за кількістю учасників: - прямі - розуміють взаємовідносини підприємств-виробників або виробничих об'єднань безпосередньо з роздрібними торговельними підприємствами - опосередковані - господарські зв'язки, в яких беруть участь три і більше учасників.

Рис. 1. а) Простий прямий господарський зв’язок. Рис. 1. б) Складний опосередкований одноланковий господарський зв’язок. Рис. 1. в) Складний опосередкований дволанковий господарський зв’язок. Рис. 1. г) Складний опосередкований багатоланковий господарський зв’язок.

4) за рівнем регульованості: - під повним або частковим регулюванням з боку держави шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фондування, лімітування, контролю, обмеження цін; - господарські зв язки, які виникають в процесі вільного ринкового вибору постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення 5) за строком дії: - умовно-постійні (строк дії більше року); - оперативні (разові); 6) за відомчою підпорядкованістю: - міжсистемні - взаємовідносини щодо поставок товарів і послуг встановлюються між підприємствами та організаціями, які належать різним міністерствам і відомствам; - внутрісистемні - встановлюються між підприємствами одного міністерства чи відомства ; 7) за формами укладання - господарські зв'язки, укладені шляхом підписання єдиного документа (договору, контракту, угоди), обміну телефонограмами, електронними листами тощо.

1. Цивільний кодекс України (затв. 16.01.2003 р. № 435-IV) 2. Господарський кодекс України (затв. 16.01.2003 р. № 436-IV) 3. Податковий кодекс 4. Положение о поставках продукции производственно-технического назначения (утв. постановлением СМ СССР 25.07.1988 р. № 888) 5. Положение о поставках товаров народного потребления (утв. постановлением СМ СССР 25.07.1988 р. № 888) 6. Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству (утв. постановлением Госарбитража при СМ СССР от 25.04.1966 г. N П-7) 7. Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству (утв. постановлением Госарбитража при СМ СССР от 15.06.1965 г. N П-6) 8. Стандарти, інша обов’язкова для сторін нормативно-технічна документація; 9. Договір поставки. 5. Сутність регулювання господарських зв’язків суб’єктів оптового ринку. Нормативні документи, що регулюють господарську діяльність суб’єктів оптового ринку.

Економічні взаємовідносини господарюючих суб’єктів у сфері обігу оформляються у вигляді таких угод: 1) договори, спрямовані на передачу майна у власність, повне господарське володіння або оперативне управлін-ня; 2) договори, спрямовані на передачу майна в тимчасове володіння і користування (усі види договорів оренди, у тому числі лізінгові). 6. Сутність, види і функції господарських договорів.

Види угод за об’єктом майнових правовідносин: - об’єкт угоди – товар. Це договори купівлі-продажу та поставки. - об’єкт угоди – робота. Це усі види договорів підряду (договір підряду на капітальне будівництво та договір підряду на виробництво, проектні і дослідні роботи) та договори на виконання науково-дослідних та експериментально-конструкторських робіт. - об’єкт угоди – послуга. Це договори на надання господарських послуг і на розрахункове обслуговування банками – договір на перевезення вантажу; договір складського зберігання; договір на технічне обслуговування; договір про рекламу торговельного підприємства; договір банківського рахунку; договір банківського вкладу; договір позики (кредитний договір).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобо-в’язується передати товар у власність іншої сторони (покупця), який в свою чергу, зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму. Він може укладатися не тільки між юридич-ними особами, а й між фізичними особами. Крім наявних умов, необ-хідних для будь-якого договору, договір купівлі-продажу повинен містити: - найменування, кількість і розгорнутий асортимент товарів, що під-лягають постачанню; - якість (сортність) і комплектність; - загальний термін договору і терміни (періоди) постачання; - ціна і загальна сума договору; - вимоги до тари та пакування; - порядок відвантаження, доставки, здачі та приймання товарів; - порядок і терміни узгодження графіку централізованої доставки то-варів; - порядок і форма розрахунків; - платіжні, поштові та відвантажувальні реквізити постачальника та одержувача; - інші умови, що повинні бути передбачені відповідно до законодав-ства, а також умови, які постачальник та покупець визнають за необ-хідне передбачити в угоді; - майнова відповідальність за загальними умовами договору.

Форми договору купівлі-продажу: - звичайна, або угода купівлі-продажу (угода з негайним переданням товару, що є в наявності у продавця); - форвардна, або термінова угода (укладається, як правило на термін 6-14 місяців); - з передання інформації типу ноу-хау; - з встановлення прямих виробничих зв’язків; - з експорту товарів; - з реекспорту товарів.

Договір поставки – найпоширеніший вид договору, що опосередковує товарообмін на внутрішньому та зовніш-ньому ринках. За договором поставки постачальник (продавець), що здійснює підприємницьку діяльність, зо-бов’язується передати в обумовлений термін (або термі-ни) вироблені (або закуповувані) ним товари покупцеві для використання у підприємницькій діяльності або в ін-ших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним і домаш-нім використанням. Договір поставки, на відміну від договору купівлі-про-дажу урегульований більш детально, тому краще відпо-відає інтересам підприємців. Різновиди договору поставки: - договір про взаємні постачання продукції та товарів; - договір контрактації.

За договором про перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов’язується доставити довіре-ний їй відправником вантаж у пункт призначення і видати його уповноважений на одержання вантажу особі (одержу-вачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезен-ня вантажу встановлену платню. Укладання договору перевезення проводиться в поряд-ку, встановленому транспортними статутами (кодексами). Однією із сторін договору складського зберігання є то-варний склад, що зобов’язується за винагороду зберігати товари, передані йому товаровласником, і повернути ці товар в цілості.

Між торговельними підприємствами і сервісними організаціями може бути укладений договір на технічне обслуговування торговельного обладнання. За договором банківського рахунку банк зобов’язуєть-ся зберігати кошти на рахунку клієнта, зараховувати на цей рахунок суми, що надходять, виконувати розпоряд-ження клієнта про їх перерахування, видачу, проведення інших банківських операцій, передбачених законодавчими актами, банківськими правилами і договором. Договір оренди є договором майнового винаймання, за яким орендодавець надає орендарю майно за плату в тимчасове володіння і користування або тимчасове ко-ристування. В оренду можуть бути передані земельні ді-лянки, будинки, споруди, устаткування, транспортні засо-би тощо.

Відповідальність при невиконанні або неналежному виконанні договірних зобов’язань Штраф встановлюється у відсотковому вимірі або пев-ній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконан-ня того або іншого договірного зобов’язання. Неустойка (одноразовий платіж) стягується з постача-льника за прострочення постачання або недопоставку то-варів у відсотковому вираженні до вартості не поставле-них в строк товарів за окремими найменуваннями асорти-менту. Пеня – неустойка, що зростає, нараховується за про-строчення виконання зобов’язань .