Гетьмани доби Козаччини Першим кошовим отаманом Запорозької Січі

Гетьмани доби Козаччини Першим кошовим отаманом Запорозької Січі був Дмитро-Байда Вишневецький. Дмитро Вишневецький народився в 1517 році в місті Вишнівці (імовірно 8 листопада - в день святого Дмитра) і був старшим з чотирьох синів Івана Михайловича Вишневецького. (1517 – 1563 рр.)

У 1563 році Вишневецький з козаками пішов у похід на Молдавію. Але цей похід скінчився для Байди нещасливо. Він потрапив у полон до турків, які відвезли його до турецького султана Селіма. Навколо життя Дмитра Вишневецького і його смерті створено багато легенд. Оповідали, нібито його, після катувань, було скинуто з високої башти і він зачепився ребром за гак, що стричав із стіни, або що його було навмисно почеплено ребром на гак; що він прожив у такому стані три дні і при цьому без упину голосно лаяв турків та їхню віру; що тільки не стерпівши наруги над своєю вірою, хтось із турків застрелив Дмитра з лука.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний Конаше́вич Сагайда́чний (1570, Кульчиці — 20 березня 1622, Київ) — шляхтич червоноруський з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. Особливої слави заслужив у народі після взяття 1616 року неприступної турецької фортеці в Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених.

У 1612 у Хотинській битві проти 300-ої армії турків Сагайдачний вирушив на підтримку полякам, взявши 40 тисяч козаків. Битва закінчилася перемогою козаків та поляків, але Конашевича було тяжко поранено. У 1622 році у Києві він помер. Петро Сагайдачний з усім військом Запорізьким вступив до Київського (Богоявленського) братства, що виступало проти колонізаторської політики шляхетської Польщі. І хоча нова культурна інституція була створена без дозволу короля, братство не відважувалися заборонити чи скасувати, бо побоювалися козацтва. Перед смертю С. заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі.

Незважаючи на попередження Сигизмунда II, Дмитро Вишневецький у 1553 році на власні кошти розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки. Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі з татарською агресією.

Богдан Хмельницький Богдан Хмельницький (6 січня 1596 — 6 серпня 1657) — шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

У 1622 Хмельницький утік з полонуБіля 1625—1627 років Хмельницький одружився з Ганною Сомківною (козачкою з Переяслава) й заклав свою родину. Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. З 1637 року Хмельницький серед вищої козацької старшини. Він брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар. Власники Чигиринщини — Конєцпольські за допомогою свого чигиринського підстарости Чаплинського вирішили позбавити його маєтку в Суботові. Чаплинський вчинив ґвалтовий “заїзд” на Суботів. Конєцпольський наказав ув'язнити й стратити Б. Хмельницького, якого врятувала лише допомога його друзів, В кінці грудня 1647 Б. Хмельницький з невеличким (300 чи 500) загоном козаків подався на Запоріжжя, там його було обрано за гетьмана. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу, очолену Б. Хмельницьким.

Національно-Визвольна війна Саме з літа 1648 р. розгорнулася жорстока селянська війна: 10 000 повстанців оточили польський 6 000 авангард на чолі з сином гетьмана Стефаном Потоцьким під Жовтими Водами і 16 травня 1648 знищили його, а 26 травня 1648 під Корсунем Xмельницький з кримцями розгромив головне польське військо, яке потрапило у татарській полон. При допомозі Іслям-Ґірея Xмельницький на початку липня (10. 7.) оточив частину королівського війська у Збаражі. Коли Ян Казімір і його 25-тисячне військо рушило на поміч обложеним 15 Липня 1649, Xмельницький несподівано напав на короля і оточив його біля Зборова. Іслям-Ґірей, підкуплений поляками і незадоволений великим зростанням українських сил, відтягнув свої загони і змусив Xмельницького почати переговори з поляками.28 Серпня 1649 року Xмельницький уклав з польською делегацією під проводом Юзефа Оссолінського Зборівську угоду.

Битва під Берестечком (28 червня- 10 липня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого. Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви.

Юрась Хмельницький Ю́рій Богда́нович Хмельни́цький, відомий також як Юрій Хмельниченко (~1641-1685) — гетьман України в 1657, 1659—1663 роках і Правобережжя (1677-81, 1685), другий син Богдана Хмельницького. Перебував під впливом старшинських угруповань. Скинутий з гетьманства, постригся в ченці. У 1677 і 1685 роках був проголошений гетьманом Війська Запорозького як підданий турецького султана, але незабаром страчений турками. Волею свого батька намічений на гетьмана й обраний Козацькою радою у Чигирині 27 серпня 1657, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало на гетьмана Івана Виговського (1657—1659).

Іван Виговський Іоанн Остафійович Виговський ? — 1664) — шляхтич київський, військовий писар (1648—1657) і гетьман Війська Запорозького (1657—1659), Київський воєвода (1659—1664). Один із укладачів Гадяцького трактату, за яким проголошувався гетьманом військ руських і чигиринським старостою. Головнокомандувач козацькими військами під час козацько-московської війни (1658-1659 рр.) та у Конотопській битві.

Петро Дорошенко Петро́ Дорофі́йович Дороше́нко (1627, — †1698,) — визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665—1676). У 1668 р. був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах. Упродовж свого гетьманування провів або брав участь у ряді воєн, як з Польщею, та і з Московією: Російсько-польській війні (1654–1667 рр.) Українсько-польській війні (1666-1671рр.) , Українсько-московській війні (1665—1676 рр.), Польсько-турецькій війні (1672-1676 рр.).

Іван Мазепа Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український державний і політичний діяч, гетьман Лівобережної України (1687—1704), гетьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704—1709), князь Священної Римської Імперії (1707—1709).

Пилип Орлик Пилип Степанович Орлик (21 жовтня 1672 — 24 травня 1742) — Гетьман України (у вигнанні) в 1710-1742 роках. Намагаючись завоювати собі підтримку, в 1710 р. П. Орлик складає “Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького”, укладає зі старшиною та запорожцями угоду - документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика, яку вважають першою українською Конституцією а також однією із перших конституцій у Європі. Створення цих документів вважається само по собі значною заслугою Пилипа Орлика в історії України.

Іван Скоропадський Іван Ілліч Скоропадський (1646 —1722) — Гетьман Лівобережної України (1708–1722). Намагався посилити політичний вплив козацької старшини. Скоропадський належав до тієї групи вищої старшини, що повнотою підтримувала Мазепу, з яким він був пов'язаний і особистою приязню.

Павло Полуботок Павло Полуботок (1660—1724) — український козацький державний і політичний діяч, військовик, чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорозького (1722—1724). Один з лідерів автономістської партії. За наказом ПетраІ був ув'язнений у Петропавловській фортеці, де і помер внаслідок тортур. Реформи: Судочинства; фінансова; соціальні.

Данило Апостол Дани́ло Павлович Апо́стол (1654,— †1734) — український військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття, миргородський полковник в 1683—1727 роках, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках. У Північній війні Росії 1700-21 визначився в боях під Ерестофером в Лівонії в 1701 році та в битві під Варшавою в 1705 році.

Кирило Розумовський Кирило Григорович Розумовський (1728 —1803) — граф, політичний і державний діяч Російської імперії, останній гетьман Війська Запорозького (1750—1764). Російський генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук (1746 — 1767). К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. У процесі цієї перебудови виявилися дві головні політичні течії серед вищої козацької старшини. Одна з них, консервативна, намагалася, зберігаючи традиційний козацький устрій Гетьманщини, наблизити його до шляхетського ладу Речі Посполитої.