Г Домагк 1895 -1964 В 1935 р

Скачать презентацию Г Домагк 1895 -1964 В 1935 р Скачать презентацию Г Домагк 1895 -1964 В 1935 р

проти.ppt

  • Количество слайдов: 157

Г. Домагк (1895 -1964). • В 1935 р відкрив антибактеріальні властивості пронтозилу ( червоний Г. Домагк (1895 -1964). • В 1935 р відкрив антибактеріальні властивості пронтозилу ( червоний стрептоцид) і впровадив його в медичну практику. Це був перший препарат з групи сульфаніламідних засобів.

Сульфаніламідні препарати ПАБК Сульфаніламідні препарати ПАБК

Сульфаніламідні препарати Сульфаніламідні препарати

Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Добре всмоктується з травного каналу; • Найбільшу концентрацію в Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Добре всмоктується з травного каналу; • Найбільшу концентрацію в крові створюють препарати короткої і середньої тривалості дії; • З білками плазми в крові в більшому ступеню зв’язуються препарати тривалої і надтривалої дії; • Розподіляються в усіх тканинах організму, проходять крізь біологічні бар’єри

Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Головний шлях перетворення сульфаніламідів - ацетилювання в печінці. • Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Головний шлях перетворення сульфаніламідів - ацетилювання в печінці. • Ацетильовані метаболіти мають гіршу розчинність, ніж препарати, при кислих значеннях р. Н утворюють кристали в сечі. • Сульфодиметоксин перетворюється шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою, що є меншим ризиком до утворення конкрементів. • Екскретують сульфаніламіди та їх метаболіти нирками.

Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Слід зазначити: • сульфаніламіди взаємно пригнічують ефект інших похідних Фармакокінетика Препарати резорбтивної дії • Слід зазначити: • сульфаніламіди взаємно пригнічують ефект інших похідних пара-амінобензойної кислоти (новокаїн, анестезин). • Вони малоефективні в середовищі, де існує надлишок пара-амінобензойної кислоти (гній, розпад тканин).

Механізм дії сульфаніламідів • 1. Монопрепарати сульфаніламідів, завдяки структурній подібності з ПАБК, яка необхідна Механізм дії сульфаніламідів • 1. Монопрепарати сульфаніламідів, завдяки структурній подібності з ПАБК, яка необхідна для росту і розмноження мікроорганізмів, захоплюється мікроорганізмами, порушують синтез дегідрофолієвої кислоти, тобто надалі тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна для синтезу пуринів, піримідинів, нуклеїнових кислот. • 2. Комбінований препарат бісептол (ко-тримоксазол, бактрим) крім сульфаніламіду середньої тривалості дії, містить протимікробну сполуку триметоприм, яка блокує дигідрофолатредуктазу і порушує відновлення дигідрофолієвої кислоти в тетрагідрофолієву кислоту, що також порушує синтез нуклеїнових кислот.

Механізм дії сульфаніламідів • Препарати сульфаніламідів, які не всмоктуються в травному каналі, в кишечнику Механізм дії сульфаніламідів • Препарати сульфаніламідів, які не всмоктуються в травному каналі, в кишечнику розпадаються з утворенням активного компоненту (напр. , фталазол сприяє утворенню норсульфазолу), який діє подібно іншим сульфаніламідам.

Фармакодинаміка • • Препарати, які всмоктуються, мають вплив: протимікробний, протизапальний, жарознижуючий, гіпоглікемічний, дезінтоксикаційний. Комбіновані Фармакодинаміка • • Препарати, які всмоктуються, мають вплив: протимікробний, протизапальний, жарознижуючий, гіпоглікемічний, дезінтоксикаційний. Комбіновані препарати сульфаніламідів з кислотою саліциловою проявляють протимікробну і протизапальну дію.

Показання до призначення сульфаніламідів (1) • Препарати, які добре всмоктуються в кишечнику: • Захворювання Показання до призначення сульфаніламідів (1) • Препарати, які добре всмоктуються в кишечнику: • Захворювання дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт); • ЛОР-органів (ангіна, отит, гайморит); • Рідко використовують при захворюваннях жовчовивідних шляхів; • При захворювання, що викликані простійшими (малярія, токсоплазмоз).

Показання до призначення сульфаніламідів (2) • Препарати, які не всмоктуються (фталазол), призначають при лікуванні Показання до призначення сульфаніламідів (2) • Препарати, які не всмоктуються (фталазол), призначають при лікуванні кишкових інфекцій в комплексній фармакотерапії бацилярної дизентерії, ентероколітів, а також для профілактики кишкових інфекцій в післяопераційному періоді. • Після прийому препаратів сульфаніламідів рекомендують вітаміни групи В та пробіотики (ентерол, лактовіт та ін. ), тому що препарати сульфаніламідів пригнічують кишкову флору.

Показання до призначення сульфаніламідів (3) • Комбіновані препарати, що містять сульфаніламіди з кислотою ацетилсаліциловою Показання до призначення сульфаніламідів (3) • Комбіновані препарати, що містять сульфаніламіди з кислотою ацетилсаліциловою (салазосульфапіридазин) призначають при неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, ревматоїдному артриті. • Бісептол (ко-тримексазол, бактрим) призначають при інфекціях дихальних, сечовідних шляхів, хірургічних та раньових інфекціях, бруцельозі.

Показання до призначення сульфаніламідів (4) • Сульфацил натрію показаний при гнійних виразках рогівки, бленореї, Показання до призначення сульфаніламідів (4) • Сульфацил натрію показаний при гнійних виразках рогівки, бленореї, кератиті, кон’юнктивіті, блефариті, станах після видалення інородного тіла, при риніті, гаймориті.

Побічна дія сульфаніламідів, які добре всмоктуються • 1. Порушення системи крові (анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, Побічна дія сульфаніламідів, які добре всмоктуються • 1. Порушення системи крові (анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). • 2. Алергічні реакції (висипи на шкірі, лихоманка). • 3. Гепатотоксичність. • 4. Диспептичні розлади. • 5. Кристалурія (запивати лужною водою). • 6. У комбінованих препаратів - дисбактеріоз.

НІтрофурани • Механізм дії: необоротно порушують активність основного донатора Н+ у клітині (НАДН), припиняючи НІтрофурани • Механізм дії: необоротно порушують активність основного донатора Н+ у клітині (НАДН), припиняючи цим функцію дизального ланцюга, крім того гальмують цикл лимонної кислоти й біохімічні процеси в мікробній клітині, що порушує структуру її облонки.

Нітрофурани (2) Нітрофурани (2)

Нітрофурани (3) Нітрофурани (3)

Фуразолідон • Має більшу активність відносно грамнегативних бактерій кишкової групи (зубдників дизентерії, черевного тифу, Фуразолідон • Має більшу активність відносно грамнегативних бактерій кишкової групи (зубдників дизентерії, черевного тифу, паратифу), ніж до грампозитивних. • Має протитрихомонадну і протилямбліозну активність, впливає на Helicobacter pylori. • Властиве пригнічення МАО, тому фуразолідон не можна поєднувати з іншими інгібіторами МАО. • Потрібно вилучати продукти, які містять тирамін (сир, кава, вершки). • Крім того, фуразолідон має тетурамоподібну дію.

Фуразолідон Фуразолідон

Протигрибкові препарати Протигрибкові препарати

Фактори, які сприяють розвитку мікозів: Імунодепресія – цитостатична терапія, гематологічні захворювання, трансплантація органів, променева Фактори, які сприяють розвитку мікозів: Імунодепресія – цитостатична терапія, гематологічні захворювання, трансплантація органів, променева терапія Цукровий діабет і їнші ендокринні захворювання Застосування гормональних ЛЗ – глюкокортикоїдів, оральних контрацептивів Антибіотикотерапія Вагітність Старечий і похилий вік Алкоголізм

Класифікація Протигрибкові ЛЗ місцевої дії А) антибіотики (ністатин, леворин, мікогептин); Б) кислоти і їх Класифікація Протигрибкові ЛЗ місцевої дії А) антибіотики (ністатин, леворин, мікогептин); Б) кислоти і їх похідні (кислота борна, натрію тетраборат, к-та саліцилова, мазь «ундецим» , октилін, актицил); В) галогени (йод і його препарати); Г) бісчетвертинні амонієві сполуки (декамін);

Класифікація Протигрибкові ЛЗ системного застосування А) антибіотики (грізеофульвін, амфотерицин, амфоглюкамін); Б) похідні імідазолу (клотримазол, Класифікація Протигрибкові ЛЗ системного застосування А) антибіотики (грізеофульвін, амфотерицин, амфоглюкамін); Б) похідні імідазолу (клотримазол, мікозолін, кетокеназол); В) похідні 8 -оксихіноліну (нітроксолін, ентеросептол).

Протигрибкові препарати: Полієнові антибіотики – • Ністатин, леворин, натаміцин, амфотерицин, мікогептин Похідні імідазолу 1) Протигрибкові препарати: Полієнові антибіотики – • Ністатин, леворин, натаміцин, амфотерицин, мікогептин Похідні імідазолу 1) місцеві – клотримазол (канестен), еконазол, ізоконазол, тіоконазол, біфоназол 2) місцевої і системної дії – кетоконазол (нізорал), міконазол (дактарин) Похідні тріазолу - • Флуконазол (дифлюкан), ітроконазол (орунгал, споранокс) Різні – грізеофульвін, тербінафін (ламізил),

Полієнові протигрибкові антибіотики НІСТАТИН, ЛЕВОРИН, НАТАМІЦИН, АМФОТЕРИЦИН, МІКОГЕПТИН Механізм дії Незахищені полієнові зв’язки ЛЗ Полієнові протигрибкові антибіотики НІСТАТИН, ЛЕВОРИН, НАТАМІЦИН, АМФОТЕРИЦИН, МІКОГЕПТИН Механізм дії Незахищені полієнові зв’язки ЛЗ взаємодіють із стеролами (холестерином) цитоплазматичної мембрани грибків. Ø Порушується функція мембрани, Ø клітини втрачають низькомолекулярні водорозчинні сполуки – калій, фосфор, амінокислоти. Ефект залежить від дози ➞ фунгіцидна або фунгістатична дія

Ністатин (АБ) • З ШКТ всмоктується погано. Виводиться кишечником. • Гальмує ріст грибків роду Ністатин (АБ) • З ШКТ всмоктується погано. Виводиться кишечником. • Гальмує ріст грибків роду Candida, амеби, лейшманії. Застосовують Для профілактики кандидомікозу слизових, шкіри і внутрішніх органів. Леворин • Кандида, трихомонади

Натаміцин (пімафуцин) (АБ) Кандіда, дерматофіти, трихомонади Фармакокінетика. Призначення 4 -6 рд. Діють тільки місцево Натаміцин (пімафуцин) (АБ) Кандіда, дерматофіти, трихомонади Фармакокінетика. Призначення 4 -6 рд. Діють тільки місцево – в ротовій порожнині, на шкірі, інгаляційно, додають прийманні ванних процедур. Побічна дія – анорексія. Кашель, підвищення температури тіла

Амфотеріцин (АБ) Спектр дії – дріжжоподібні гриби рода кандіда. Плісняві гриби, збудники глибоких мікозів. Амфотеріцин (АБ) Спектр дії – дріжжоподібні гриби рода кандіда. Плісняві гриби, збудники глибоких мікозів. Лейшманії. Фунгістатично діє при системних, глибоких мікозах. Фармакокінетика – при зниженні рівня білка крові – великий ризик ускладнень. Добре проникає в тканини. Кумулюється. Елімінується нирками і жовчю. Т 12 = 2448 год. При патології нирок і жовчного - до 15 діб.

Амфотеріцин Механізм дії. Порушує проникність цитоплазматичної мембрани (ергостерол-ліпідні клітинні структури) грибків. Перехресна усталеність із Амфотеріцин Механізм дії. Порушує проникність цитоплазматичної мембрани (ергостерол-ліпідні клітинні структури) грибків. Перехресна усталеність із ністатином. Побічна дія - зв'язується з холестерином мембран макроорганізма. Нефро-, гепа- , гематототоксичний. Гіпокаліємія і і магніємія. Знижує АТ. Зниження толерантності до глюкози. Лихоманка, судоми, флебіти.

Похідні імідазолу Місцево і системно ➛кетоконазол (нізорал), міконазол (дактарин) q. Механізм дії Здатні знижувати Похідні імідазолу Місцево і системно ➛кетоконазол (нізорал), міконазол (дактарин) q. Механізм дії Здатні знижувати активність ферментів, інактивуючи ферментів, перекис водню, що призводить до аутолізу клітин грибків. • Вибірковість дії вища ніж у полієнових АБ ДІЯ – фунгіцидна. • Вторинна резистентність розвивається повІльно

Кетоконазол (нізорал) Широкий спектр фунгіцидної дії: Кандида. Аспергили. Дерматомікози. Збудники глибоких мікозів. Деякі Гр+. Кетоконазол (нізорал) Широкий спектр фунгіцидної дії: Кандида. Аспергили. Дерматомікози. Збудники глибоких мікозів. Деякі Гр+. • Механізм дії гальмування біосинтезу ергостеролів, тригліцеридів, фосфоліпідів, що порушує проникність мембран грибів і утворення в них білка, ДНК. • Побічна дія - гепатотоксичний. Гінекомастія ➲ зниження рівня тестостерону. Свербіж, лихоманка, фотодерматози, аритмії, психоз

Місцево – клотримазол (канестен)- креми. Малі дози діють фунгістатично, великі – фунгіцидно. Спектр дії Місцево – клотримазол (канестен)- креми. Малі дози діють фунгістатично, великі – фунгіцидно. Спектр дії – Кандида. Аспергили. Збудники дерматомікозів Гр+коки - стафілококи і стрептококи • Слабко розчинний у воді і добре в спиртах. Показання - при мікозах шкіри і слизових статевих органів і ділянки заднього проходу (урогенітальний кандидоз).

Міконазол Спектр дії – Кандиди. Аспергіли. Глибокі мікози. З ШКТ всмоктується на 50% Т Міконазол Спектр дії – Кандиди. Аспергіли. Глибокі мікози. З ШКТ всмоктується на 50% Т 12 – 24 год Побічна дія - Аритмії. Порушення обміну ендогенних стеролів. Ниркова недостатність. Анемії. Флебіти. Лихоманка

Похідні тріазолу Флуконазол (дифлюкан) ітраконазол (орунгал) • Флуконазол – чутливі гриби роду Кандида, глибокі Похідні тріазолу Флуконазол (дифлюкан) ітраконазол (орунгал) • Флуконазол – чутливі гриби роду Кандида, глибокі мікози. Проникає в усі біологічні рідини (слину, мокротиння, шкіру, пот) • Ітраконазол – тільки всередину Пригнічують синтез грибкових стеринів (ергостеролу) за рахунок зв’язування гема цитохрома Р 450. Порушується проникність мембрани – виникає цитоліз клітин. Фунгіцидна дія.

Похідні тріазолу Діють селективно на грибки • На макроорганізм діють при збільшенні дози в Похідні тріазолу Діють селективно на грибки • На макроорганізм діють при збільшенні дози в 20 000 разів • Висока вибірковість дії • Вторинна резистентність розвивається дуже повільно. • Взаємодія - кумуляція при додаванні непрямих антикоагулянтів, синтетичних протидіабетичних, гідрохлортіазидів, теофіліну.

Флуконазол • Спектр дії – кандида, збудники глибоких мікозів. • Фармакокінетика. Вв вводять – Флуконазол • Спектр дії – кандида, збудники глибоких мікозів. • Фармакокінетика. Вв вводять – до 10 мл/хв. 90% всмоктується в ШКТ. Добре проникає в рідини і тканини • 80% в незмінному вигляді виводиться нирками Побічна дія ➞➞ до некрозу тканин печінки. Висип. Анафілаксія. Метеоризм

Тербінафін - ламізил Спектр дії – кандида, аспергіли. Збудники епідермомікозів. Фармакодинаміка – порушення біосинтезу Тербінафін - ламізил Спектр дії – кандида, аспергіли. Збудники епідермомікозів. Фармакодинаміка – порушення біосинтезу стеринів клітинної мембрани Фармакокінетика Добре всмоктується. Дифундує крізь шкіру • Накопичується в сальних залозах, а потім через них виділяється • Накопичується у волосяних фолікулах • Призначають 1 раз на день Побічна дія зміна смаку. Шкіряна алергія. Порушення функції печінки і жовчного міхура Показання – дерматомікози. Аспергильоз.

Циклопірокс (батрафен) Епідермомікози. Кандида. Аспергильоз. Гр-. ешеріхії, сальмон, гардерели Гр+ стафілококи і стрептококи. Трихомонади. Циклопірокс (батрафен) Епідермомікози. Кандида. Аспергильоз. Гр-. ешеріхії, сальмон, гардерели Гр+ стафілококи і стрептококи. Трихомонади. Мікоплазма. Хламідії. Фармакодинаміка ушкоджує клітинну стінку грибів, блокуючи транспорт іонів К⁺, фосфатів, амінокислот. • Порушує структуру мітохондрій і рибосом, що призводить до незворотних змін метаболізму грибів Застосовують місцево – Пудра, розчин. Крем. Лак Ефективна концентрація в нігтях рук через 7 днів лікування, в нігтях ніг через 14 днів, під нігтями – 14 -30 днів. • Зберігається 7 -1 4 днів після припинення лікування. • Побічна дія – свербіж.

Грізеофульвін – Ефективний при дерматомікозах – Зв’язується з кератином волосяних фолікулів, нігтьового ложе, шкіри Грізеофульвін – Ефективний при дерматомікозах – Зв’язується з кератином волосяних фолікулів, нігтьового ложе, шкіри і порушує синтез клітинної стінки грибків, реплікацію ДНК і білка, утворює комплекс з розчинною ДНК. – Вибірково накопичується в роговому прошарку епідермісу, матриці нігтів, прикореневій зоні волосся, захищаючи кератин, що утворюється від ураження грибами дерматоміцетами.

Грізеофульвін Фугністатична дія пов’язана з порушенням синтезу білків і нуклеїнових кислот, пригнічує утворення клітинної Грізеофульвін Фугністатична дія пов’язана з порушенням синтезу білків і нуклеїнових кислот, пригнічує утворення клітинної стінки грибів. Захищає кератин – Усталеність не розвивається. – Біозасвоєння збільшує вміст жирної їжі – Проникає в тканини, шкіру і її придатки – Індукує ферменти печінки, збільшує розпад ендогенних вітамінів, гормонів і екзогенних ЛЗ Побічна дія – 50% головний біль. Дезорієнтація. Кропивниця. Екзантеми. Фотосенсибілізація. Ураження печінки, нирок. Периферичні неврити.

Комбіновані ЛЗ ПІМКФУКОРТ = НЕОМІЦИН + НАТАМІЦИН + ГІДРОКОРТИЗОН = протигрибкова, антимікробна, місцева протизапальна Комбіновані ЛЗ ПІМКФУКОРТ = НЕОМІЦИН + НАТАМІЦИН + ГІДРОКОРТИЗОН = протигрибкова, антимікробна, місцева протизапальна дія. КЛІОН Д = МІКОНАЗОЛ + МЕТРОНІДАЗОЛ МІКОЗОЛОН = МІКОНАЗОЛ + ДЕПЕРЗОЛОН = протигрибкова, протизапальна, антиалергійна, антибактеріальна дія.

Хінолони – Ø І-ше покоління кислота налідиксова, кислота оксолінова к -та піпемідова. Переважно активні Хінолони – Ø І-ше покоління кислота налідиксова, кислота оксолінова к -та піпемідова. Переважно активні відносно Гр- мікрофлори і не встановлюють високої концентрації в крові і тканинах. • Фторхінолони мають більш широкий спектр дї

Фторхінолони Механізм дії: інгібірують життєво важливі ферменти бактерій — ДНК-гірази (топоізомерази II І IV Фторхінолони Механізм дії: інгібірують життєво важливі ферменти бактерій — ДНК-гірази (топоізомерази II І IV типу), що порушує функціонування ДНК мікробної клітини (яка закручує і розкручує суперспіраль ДНК)

Фторхінолони Класифікація I покоління: • Ципрофлоксацин, норфлоксацин, руфлоксацин. II покоління: • Ломефлоксапин , спарфлоксацин. Фторхінолони Класифікація I покоління: • Ципрофлоксацин, норфлоксацин, руфлоксацин. II покоління: • Ломефлоксапин , спарфлоксацин. III покоління: • Флероксацин, репафлоксацин, моксифлоксацин (авелокс), гатіфлоксацин.

Фторхінолони мають широкий спектр дії — впливають на грампозитивні і грамнегативні бактерії (у тому Фторхінолони мають широкий спектр дії — впливають на грампозитивні і грамнегативні бактерії (у тому числі збудники інфекцій респіраторного тракту), зокрема на стафілококи (метицилінрезистентні), гонококи, більшість грамнегативних бактерій (ентеробактерій), у тому числі синьогнійну паличку.

Фторхінолони -го покоління Препарати III проявляють більшу (у 2 -3 рази) антибактеріальну активність стосовно Фторхінолони -го покоління Препарати III проявляють більшу (у 2 -3 рази) антибактеріальну активність стосовно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, пневмококів).

Показання до застосування Фторхінолонів 1. Інфекції сечовивідних шляхів: неускладнений цистит (лікування може тривати 3 Показання до застосування Фторхінолонів 1. Інфекції сечовивідних шляхів: неускладнений цистит (лікування може тривати 3 дні), гострий пієлонефрит, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі спричинені госпітальною флорою.

Показання до застосування Фторхінолонів 2. Венеричні захворювання: гонококовий уретрит, гонорейний фарингіт і проктит (одноразовий Показання до застосування Фторхінолонів 2. Венеричні захворювання: гонококовий уретрит, гонорейний фарингіт і проктит (одноразовий прийом 800 мг норфлоксацину, або 250 мг ципрофлоксацину, або 200 -400 мг офлоксацину).

Показання до застосування Фторхінолонів • 3. Кишкові інфекції. Усі хінолони ефективні при лікуванні діареї Показання до застосування Фторхінолонів • 3. Кишкові інфекції. Усі хінолони ефективні при лікуванні діареї бактеріального походження (знищення патогенних мікроорганізмів з тонкого кишечника спостерігається через 48 годин від початку лікування). Ципрофлоксацин, офлоксацин є ефективними при лікуванні черевного тифу, і у його носіїв. Ципрофлоксацин сучасний препарат вибору при дизентерії.

Показання до застосування Фторхінолонів • 4. Остеомієліт і гнійний артрит. Пригнічують розвиток грамнегативних мікроорганізмів, Показання до застосування Фторхінолонів • 4. Остеомієліт і гнійний артрит. Пригнічують розвиток грамнегативних мікроорганізмів, які резистентні до інших антибактеріальних ЛЗ при остеомієліті, який викликаний травмою або хірургічним втручанням.

Показання до застосування Фторхінолонів • 5. Гнійно-септичні процеси шкіри і м'яких тканин. Призначають при Показання до застосування Фторхінолонів • 5. Гнійно-септичні процеси шкіри і м'яких тканин. Призначають при важких формах гнійно-септичних процесів (бактеримія, септицемія, вторинний бактерійний менінгіт).

Показання до застосування Фторхінолонів 6. Інфекції дихальних шляхів. Але не є препаратами першого вибору. Показання до застосування Фторхінолонів 6. Інфекції дихальних шляхів. Але не є препаратами першого вибору. Найбільшою протимікробною активністю та найкращою сприйнятливістю володіє ципрофлоксацин, тому його вважають еталонним хіміотерапевтичним засобом.

Загальні переваги фторхінолонів • 1) висока абсорбція при пероральному прийомі, високі концентрації створюються у Загальні переваги фторхінолонів • 1) висока абсорбція при пероральному прийомі, високі концентрації створюються у плазмі крові, проявляючи бактерицидну дію; • 2) добра проникність у всі органи і тканини, за винятком ЦНС; • 3) активність відносно штамів, які резистентні до інших хіміотерапевтичних засобів; • 4) тривалий т1/2, що дозволяє їх призначати 1 -2 рази на добу;

Загальні недоліки • 1) невисока ефективність при дії на стрептококи, пневмококи, ентерококи, хламідії, мікоплазми; Загальні недоліки • 1) невисока ефективність при дії на стрептококи, пневмококи, ентерококи, хламідії, мікоплазми; • 2) відсутність ефекту при лікуванні інфекцій, викликаних спірохетами, лістеріями, більшістю анаеробів; • 3) протипоказані вагітним, годуючим груддю, дітям до 14 років (краще призначати після 18 років, оскільки ці препарати гальмують розвиток хрящової тканини).

Побічні ефекти Крім порушення розвитку хрящової тканини викликають: • 1) диспептичні явища: нудота, блювота, Побічні ефекти Крім порушення розвитку хрящової тканини викликають: • 1) диспептичні явища: нудота, блювота, анорексія, відчуття дискомфорту (у 3 -6%); • 2) енцефалопатії — головний біль, запаморочення, розлади сну, зміни настрою (збудження, тривога, депресія), іноді судоми оскільки хінолони є антагоністами ГАМК (у 14% хворих);

Побічні ефекти • 3) алергічні реакції — шкірний висип, свербіж (у 2% хворих). При Побічні ефекти • 3) алергічні реакції — шкірний висип, свербіж (у 2% хворих). При застосуванні всіх хінолонів за надмірної інсоляції може спостерігатись фотодерматит; • 4) мієлотоксичні реакції - незначні лейкопенія та анемія (рідко); • 5) зміни печінкових тестів, розвиток інтерстиційного нефриту (рідко).

8 -ОКСИХІНОЛІНИ Діють бактерицидно, посилюючи процеси вільно-радикального окислення в протоплазмі прокаріотичних клітин та утворюючи 8 -ОКСИХІНОЛІНИ Діють бактерицидно, посилюючи процеси вільно-радикального окислення в протоплазмі прокаріотичних клітин та утворюючи хелатні комплекси з іонами металів, що інактивують ферменти мікроорганізмів, у першу чергу ті, що синтезують ДНК.

8 -ОКСИХІНОЛІНИ • Спектр дії — грампозитивні, грамнегагивні Стійкість мікроорганізмів до цих препаратів розвивається 8 -ОКСИХІНОЛІНИ • Спектр дії — грампозитивні, грамнегагивні Стійкість мікроорганізмів до цих препаратів розвивається повільно, їх можна комбінувати з сульфаніламідами та протигрибковими • 1) Системного застосування: нітроксолін (5 -НОК, 5 -нігрокс); • 2) Місцевого застосування (таб. вагінальної дії); хлорхіналдол (хлорхінальдин)

Нітроксолін на відміну від інших 8 -оксихінолінів швидке всмоктується з ШКТ і у незмінному Нітроксолін на відміну від інших 8 -оксихінолінів швидке всмоктується з ШКТ і у незмінному вигляді виділяється нирками, що створює високі концентрації в сечі. При цьому рідко дає побічні ефекти, які характерні для інших 8 -оксихінолінів — полінейропатії, порушення функції печінки. Можливі диспептичні явища, зрідка — шкірні алергічні реакції.

 • • Нітроксолін використовують: при інфекціях сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит, епідидиміт, простатит, • • Нітроксолін використовують: при інфекціях сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит, епідидиміт, простатит, інфіковані аденома і карцинома простати, Профілактика інфекційних ускладнень при діагностиці і лікуванні , у післяопераційному періоді при хірургічних втручаннях на нирках і сечовивідних шляхах. Застосовують 2 таб(0. 05). 4 р/д 2 -3 тижні

При застосуванні 8 -оксихінолінів слід пам'ятати нітроксолін забарвлює сечу в шафрановожовтий колір. При застосуванні 8 -оксихінолінів слід пам'ятати нітроксолін забарвлює сечу в шафрановожовтий колір.

НІТРОФУРАНИ Спектр дії широкий --- грампозитивнІ (стрептококи, пеніцилінпродукуючі стафілококи) і грамнегативні (кишкова паличка, сальмонели, НІТРОФУРАНИ Спектр дії широкий --- грампозитивнІ (стрептококи, пеніцилінпродукуючі стафілококи) і грамнегативні (кишкова паличка, сальмонели, шигели, клебсіели, ентеробактерії) бактерії, а також великі віруси, трихомонади, лямблії. Іноді бактеріостатично впливають на бактерії, що стійкі до сульфаніламідів та деяких АБ.

НІТРОФУРАНИ • Виявляють переважно бактеріостатичну дію, • Стійкість розвивається повільно. • Забезпечують антимікробну дію НІТРОФУРАНИ • Виявляють переважно бактеріостатичну дію, • Стійкість розвивається повільно. • Забезпечують антимікробну дію у присутності гною та інших продуктів тканинного розпаду.

НІТРОФУРАНИ • Можливий механізм дії нітрофуранів пов'язаний з наявністю вільної нітрогрупи, яка відновлюється до НІТРОФУРАНИ • Можливий механізм дії нітрофуранів пов'язаний з наявністю вільної нітрогрупи, яка відновлюється до аміногрупи, що супроводжується порушенням функціонування ДНК та гальмуванням клітинного дихання мікроорганізмів.

НІТРОФУРАНИ 1) для системного застосування: нітрофурал (фурацилін), (фурадонін), фуразолідон. випускають в таб. по 0, НІТРОФУРАНИ 1) для системного застосування: нітрофурал (фурацилін), (фурадонін), фуразолідон. випускають в таб. по 0, 05 г, призначають по 2 -3 таб. 3 -4 рази на добу після їди; 2) для зовнішнього застосування (як антисептичні засоби): (фурацилін діє на збудників дизентерії (хоча останнім часом поширились штами, які нечутливі до нього), черевного тифу, паратифу, та фурадонін, що є більш токсичним. Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів (ефективні фуразидин (фурагін), фуралтадон (фуразолін).

 • Нітрофурал (фурацилін) одночасно активно впливає на грампозитивні та і грамнегативні бактерії: фуразолідон • Нітрофурал (фурацилін) одночасно активно впливає на грампозитивні та і грамнегативні бактерії: фуразолідон — переважно на Гр⁻ бактерії, а також лямблії, трихомонади; фуралтадон — переважно на Гр⁺ бактерії. • При застосуванні нітрофуранів відносно часто виникають побічні ефекти диспептичні розлади, неврологічні (неврити), гематологічні ускладнення, шкірні та бронхолегеневі ураження, алергічні реакції.

При застосуванні нітрофуранів слід пам'ятати: • 1) для зменшення побічних ефектів нітрофуранів їх слід При застосуванні нітрофуранів слід пам'ятати: • 1) для зменшення побічних ефектів нітрофуранів їх слід запивати великою кількістю рідини, а при появі побічних ефектів — додавати антигістамінні препарати, кальцію хлорид, вітаміни групи В, нікотинову кислоту; • 2) фуразолідон викликає тетурамоподібний ефект — підвищує чутливість до дії алкоголю. Такий ефект зберігається протягом 7 днів після відміни препарату;

При застосуванні нітрофуранів слід пам 'ятати : 3) фуразолідон є інгібітором моноамінооксидази (МАО). Запобіжні При застосуванні нітрофуранів слід пам 'ятати : 3) фуразолідон є інгібітором моноамінооксидази (МАО). Запобіжні заходи: • а) не вживати сири і продукти, що містять тирамін та судинно-звужувальні моноаміни (кава, пиво, вино, вершки, копченості), які викликають "сирний синдром"; • б) не призначати у вечірні години, щоб не порушувати сон; • в) не призначати разом з симпатолітиками (резерпін), щоб не виникало різкого збудження;

При застосуванні нітрофуранів слід пам'ятати: • г) не призначати разом з іншими інгібіторами МАО, При застосуванні нітрофуранів слід пам'ятати: • г) не призначати разом з іншими інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами, призначати останні тільки через 23 доби після припинення застосування фуразолідону; • д) призначати обережно разом з барбітуратами, анальгетиками, місцевими анестетиками, гіпотензивними засобами, оскільки інгібітори МАО потенціюють дію цих препаратів.

Туберкульоз Туберкульоз

З 1993 року – туберкульоз став глобальною проблемою. 13 населення світу уражена. За даними З 1993 року – туберкульоз став глобальною проблемою. 13 населення світу уражена. За даними ВОЗ від туберкульозу вмирають більше ніж від СНІДу, малярії і тропічних захворювань. За даними ВОЗ щодобово в світі вмирає 8000 людей. 50 млн людей мають лікарсько-нечутливі форми.

 • Паличка Коха відкрита в 1882 р • (1911 – нобелевська премія) • • Паличка Коха відкрита в 1882 р • (1911 – нобелевська премія) • Не чутлива до холоду, тепла. • В рідкій мокроті активність, вірулентність і життєздатність зберігається 5 -6 місяців. • У 90 -95% відбувається аерогенний шлях ураження.

 1 хворий на активну форму туберкульозу інфікує 10 -15 людей. В дітей – 1 хворий на активну форму туберкульозу інфікує 10 -15 людей. В дітей – розвивається В дітей роздратованість. Надвечір – підвищення температури, вражаються лімфатичні вузли. Виникає біль в ділянці лопаток, підкашлювання, кровохаркання.

Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що мікобактерії туберкульозу належать до облігатних аеробів із повільним розмноженням (кожних Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що мікобактерії туберкульозу належать до облігатних аеробів із повільним розмноженням (кожних 20 -30 год) і неминучим виникненням унаслідок цього мутантів, стійких до ліків.

Хіміотерапія - це основний компонент лікування туберкульозу, який полягає в застосуванні протитуберкульозних препаратів Хіміотерапія - це основний компонент лікування туберкульозу, який полягає в застосуванні протитуберкульозних препаратів

Хіміотерапія - це комбіноване застосування протитуберкульозних ЛЗ - не менше 3 -х, до яких Хіміотерапія - це комбіноване застосування протитуберкульозних ЛЗ - не менше 3 -х, до яких МБТ чутливі і ЛЗ приймають протягом тривалого часу (не менше 6 міс. ); При цьому добову дозу кожного препарату, за винятком окремих випадків, слід застосовувати в один прийом Комбінацію ЛЗ, які приймають за день, називають добовою дозою хіміотерапії;

Основний курс протитуберкульозної хіміотерапії поділяють на два етапи. Перший етап - інтенсивна фаза - Основний курс протитуберкульозної хіміотерапії поділяють на два етапи. Перший етап - інтенсивна фаза - проводять з метою припинення розмноження мікобактерій туберкульозу і значного мікобактерій зменшення бактеріальної популяції в організмі хворого. Проведена терапія ліквідує гострі прояви хвороби, припиняє бактеріовиділення й у більшої частини хворих призводить до загоєння каверн в легенях.

Другий етап лікування - підтримуюча фаза – це підтримуюча терапія, яка проводиться для закріплення Другий етап лікування - підтримуюча фаза – це підтримуюча терапія, яка проводиться для закріплення досягнутих результатів. Мета другого етапу лікування полягає в забезпеченні стійкого клінічного ефекту і попередження загострення процесу.

Протитуберкульозні препарати Ι–го ряду: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, етамбутол, піразинамід Призначають хворим з вперше діагностованим Протитуберкульозні препарати Ι–го ряду: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, етамбутол, піразинамід Призначають хворим з вперше діагностованим туберкульозом та рецидивами захворювання, які виділяють чутливі до цих препаратів Муcobacterium tuberculosis (МБТ) (хворі IIII категорій).

Протитуберкульозні препарати ΙΙ-ряду: канаміцин, амікацин, офлоксацин (ципрофлоксацин), етіонамід (протіонамід), ПАСК, циклосерин, капреоміцін, тіоацетазон. Протитуберкульозні препарати ΙΙ-ряду: канаміцин, амікацин, офлоксацин (ципрофлоксацин), етіонамід (протіонамід), ПАСК, циклосерин, капреоміцін, тіоацетазон.

Резервні препарати: рифабутин, кларитроміцин, амоксицилін-клавуланова кислота, клофазімін, флоріміцін, фтивазид, флуренізід, тіоацетазон. Застосовують лише за Резервні препарати: рифабутин, кларитроміцин, амоксицилін-клавуланова кислота, клофазімін, флоріміцін, фтивазид, флуренізід, тіоацетазон. Застосовують лише за особливими показаннями: • індивідуалізовані схеми хіміотерапії; • погана переносимість ЛЗ I або II ряду.

На початковій (інтенсивній) фазі стандартного лікування призначаються 4 з 5 основних антимікобактеріальних препаратів: ізоніазид На початковій (інтенсивній) фазі стандартного лікування призначаються 4 з 5 основних антимікобактеріальних препаратів: ізоніазид (H), рифампіцин (R), піразинамід (Z), етамбутол (E) або стрептоміцин (S). Початкова фаза продовжується не менше 2 -х місяців і за цей термін пацієнт повинен прийняти не менше 60 добових доз антимікобактеріальних препаратів. Якщо кілька доз пропущено, то лікування в інтенсивній фазі продовжується, поки хворий не одержить усі 60 доз.

Показання до переходу на підтримуючу фазу лікування (за умови прийняття необхідної кількості доз протитуберкульозних Показання до переходу на підтримуючу фазу лікування (за умови прийняття необхідної кількості доз протитуберкульозних ЛЗ) - припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка мокротиння по Цилю-Нільсену, підтверджене у двох аналізах. При продовженні бактеріовиділення, підтвердженого методом мікроскопії інтенсивну фазу продовжують ще на 1 міс. , Після чого хворого переводять на підтримуючу фазу.

Основні принципи лікування 1. Кількість протитуберкульозних ЛЗ в режимі інтенсивної фази лікування: не менше Основні принципи лікування 1. Кількість протитуберкульозних ЛЗ в режимі інтенсивної фази лікування: не менше 4 -6 -х - І, ІІ-го ряду та резервних, до яких збережена чутливість МБТ. 2. Кількість протитуберкульозних ЛЗ у режимі підтримуючої фази лікування: не менше 3 -х - І, ІІ-го ряду та резервних, до яких збережена чутливість МБТ.

Основні принципи лікування 3. У випадку, якщо не вдається застосувати 4 -и протитуберкульозних ЛЗ Основні принципи лікування 3. У випадку, якщо не вдається застосувати 4 -и протитуберкульозних ЛЗ в режимі інтенсивної фази лікування, препарати ІІго ряду та резервні не призначаються, а застосовується паліативне лікування препаратами І-го ряду. 4. Загальна тривалість інтенсивної фази лікування: до припинення бактеріовиділення (але не менше 6 місяців).

Основні принципи лікування 5. Загальна тривалість підтримуючої фази лікування (лікування після припинення бактеріовиділення) - Основні принципи лікування 5. Загальна тривалість підтримуючої фази лікування (лікування після припинення бактеріовиділення) - 12 -18 місяців. 6. Загальна тривалість основного курсу лікування - 18 -24 місяці.

ІЗОНІАЗИД Нідразид, Тубазид гідразид ізонікотинової кислоти Діє на мікобактерії локалізовані позаклітинно і внутрішньоклітинно. Спектр ІЗОНІАЗИД Нідразид, Тубазид гідразид ізонікотинової кислоти Діє на мікобактерії локалізовані позаклітинно і внутрішньоклітинно. Спектр активності Високоактивний проти M. tuberculosis. На форми, що розмножуються, діє бактерицидно. На ті, що знаходяться у фазі спокою - бактеріостатично При монотерапії до препарату швидко розвивається резистентність

 • • ІЗОНІАЗИД Механізм дії Утворює хелатні комплекси з іонами важких металів, які • • ІЗОНІАЗИД Механізм дії Утворює хелатні комплекси з іонами важких металів, які входять до складу дихальних ферментів і таким чином пригнічує дихання мікобактерій Порушує будову фосфоліпідів та синтез міколевої кислоти у клітинній мембрані мікобактерій Конкурує з вітамінами В 1 В 6 і РР В ділянці туберкульозного запалення посилює фагоцитоз

ІЗОНІАЗИД Фармакокінетика Метаболізується в печінці шляхом ацетилювання. Залежно від генетичних особливостей розрізняють «швидкі» і ІЗОНІАЗИД Фармакокінетика Метаболізується в печінці шляхом ацетилювання. Залежно від генетичних особливостей розрізняють «швидкі» і «повільні» інактиватори (ацетилятори). Екскреція здійснюється нирками. Т 1/2 в «повільних» інактиваторів - 2 -4 год, в «швидких» - 1 -2 год. Добова доза – 10 чи 15 мг/кг (відповідно 0, 6 чи 0, 9 г на добу)

ІЗОНІАЗИД Фармакодинаміка В залежності від концентрації – розширює периферичні і вінцеві судини. Знижує АТ. ІЗОНІАЗИД Фармакодинаміка В залежності від концентрації – розширює периферичні і вінцеві судини. Знижує АТ. Підвищується секреторна функція шлунка. Поліпшується апетит. Підвищується утворення і виділення жовчі.

ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Гепатотоксичність – у 10 -20% безсимптомне підвищення активності трансаміназ Нейротоксичність - ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Гепатотоксичність – у 10 -20% безсимптомне підвищення активності трансаміназ Нейротоксичність - дратівливість, безсоння, тремор, скрута при сечовипусканні. Іноді - енцефалопатія, порушення пам'яті, психоз, депресія, почуття страху, периферичні полінейропатії, ураження зорового нерва.

ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Нейротоксичні реакції обумовлені антагонізмом з піридоксином. (необхідно піридоксину 50100 мг/добу). Заходи ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Нейротоксичні реакції обумовлені антагонізмом з піридоксином. (необхідно піридоксину 50100 мг/добу). Заходи допомоги при розвитку важких полінейропатій: піридоксин в дозі 100 -200 мг/добу

ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Реакції гіперчутливості - лихоманка, висип, еозинофілія, артропатії, панкреатит. Гематотоксичність - анемія, ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: Реакції гіперчутливості - лихоманка, висип, еозинофілія, артропатії, панкреатит. Гематотоксичність - анемія, інколи тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Ендокринні порушення - гінекомастія, дисменорея, синдром за типом Кушинга. Інгибірує МАО. Потенціює пресорні ефекти тираміну, що міститься в деяких харчових продуктах (сир, червоне вино).

ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: • Гостре передозування (одноразово більше 6 г) - метаболічний ацидоз, гіперглікемія, ІЗОНІАЗИД Небажані реакції: • Гостре передозування (одноразово більше 6 г) - метаболічний ацидоз, гіперглікемія, судоми, кома, 15 гсмерть. • Заходи допомоги: промивання шлунку, ВВ В 6 70 -350 мг/кг, корекція ацидозу.

Рифампіцин Механізм дії • Пригнічує синтез РНК мікобактерій • Пригнічує ДНК-залежну-РНК -полімеразу. Рифампіцин Механізм дії • Пригнічує синтез РНК мікобактерій • Пригнічує ДНК-залежну-РНК -полімеразу.

Рифампіцин Фармакокінетика • Проникає в усі тканини і рідини. Найбільша концентрація у нирках і Рифампіцин Фармакокінетика • Проникає в усі тканини і рідини. Найбільша концентрація у нирках і печінці. На терапевтичному рівні концентрація тримається 8 -12 годин. Проникає через ГЕБ, виводиться жовчу, сечею, бронхіальними і сльозними залозами. • Забарвлює харкотиння, сльози, сечу в червоний колір

Рифампіцин • Є індуктором мікросомальних ферментів печінки • При масі тіла менше 70 кг Рифампіцин • Є індуктором мікросомальних ферментів печінки • При масі тіла менше 70 кг 0, 45 гдобу, якщо вище 70 кг – 0, 6 гдобу.

Рифампіцин Має широкий спектр дії – мікобактерії, лепра, Гр+ і Гр- менінго- гонококи. Шигели. Рифампіцин Має широкий спектр дії – мікобактерії, лепра, Гр+ і Гр- менінго- гонококи. Шигели. Сальмонели. Вірус сказу. Стійкість розвивається швидко. Побічна дія – гепатотоксичний. Лейкопенія. Ураження підшлункової залози.

ПІРАЗИНАМІД Тизамід Синтетичний ЛЗ, похідне нікотинаміду. Спектр активності • Володіє бактеріостатичним і слабким бактерицидним ПІРАЗИНАМІД Тизамід Синтетичний ЛЗ, похідне нікотинаміду. Спектр активності • Володіє бактеріостатичним і слабким бактерицидним ефектом відносно M. tuberculosis, які розмножуються. • При монотерапії швидко розвивається резистентність.

ПІРАЗИНАМІД Фармакокінетика • Добре всмоктується в ШКТ. • Розподіляючись створює високі концентрації в тканинах ПІРАЗИНАМІД Фармакокінетика • Добре всмоктується в ШКТ. • Розподіляючись створює високі концентрації в тканинах і рідинах. Проникає через ГЕБ, особливо при запаленні оболонок. Метаболізується в печінці. Екскреція - переважно нирками. Т 1/2 - 912 г

ПІРАЗИНАМІД Небажані реакції • Нефротоксичність, в окремих випадках міоглобінурична ниркова недостатність унаслідок рабдоміолізу. • ПІРАЗИНАМІД Небажані реакції • Нефротоксичність, в окремих випадках міоглобінурична ниркова недостатність унаслідок рабдоміолізу. • Гіперурикемія, що супроводжується артралгіями і міалгіями, оскільки основний метаболіт - піразинова кислота - інгібірує ниркову екскрецію сечової кислоти. Внаслідок цього інколи потрібне призначення Алопуринолу.

ПІРАЗИНАМІД Небажані реакції • Діспепсія. • Гепатотоксичність - підвищення активності трансаміназ; • Гематотоксичний - ПІРАЗИНАМІД Небажані реакції • Діспепсія. • Гепатотоксичність - підвищення активності трансаміназ; • Гематотоксичний - тромбоцитопенія, сидеробластна анемія. • Всередину - по 1, 5 -2, 0 г/д в один прийом щодня або по 2, 0 -2, 5 г/д 3 ртиждень.

Фторхінолони Механізм дії: інгібірують життєво важливі ферменти бактерій — ДНК-гірази (топоізомерази II І IV Фторхінолони Механізм дії: інгібірують життєво важливі ферменти бактерій — ДНК-гірази (топоізомерази II І IV типу), що порушує функціонування ДНК мікробної клітини (яка закручує і розкручує суперспіраль ДНК)

ЕТАМБУТОЛ Мікобутол Синтетичний препарат, що має бактеріостатичну дію. Спектр активності • M. tubеrculosis і ЕТАМБУТОЛ Мікобутол Синтетичний препарат, що має бактеріостатичну дію. Спектр активності • M. tubеrculosis і деякі атипові мікобактерії (M. avium, M. kansasii, M. xenopi). Здатний уповільнювати розвиток резистентності туберкульозних мікобактерій до бактерицидних препаратів. Стійкість – повільно розвивається.

ЕТАМБУТОЛ Механізм дії. Пригнічує синтез РНК. • Побічна дія – • Неврит зорового нерву ЕТАМБУТОЛ Механізм дії. Пригнічує синтез РНК. • Побічна дія – • Неврит зорового нерву порушення кольорового зору (зеленого і червоного) звуженням полів і гостроти зору, через 26 міс від початку лікування. • Реакції гіперчутливості - дерматит, артралгія, лихоманка. • Металевий присмак в роті.

ЕТАМБУТОЛ Фармакокінетика • Добре всмоктується в ШКТ, біодоступність (75 -80%) практично не залежить від ЕТАМБУТОЛ Фармакокінетика • Добре всмоктується в ШКТ, біодоступність (75 -80%) практично не залежить від їжі. Розподіляється добре в тканини і рідини, проникає в клітини. Через ГЕБ проходить при запаленні оболонок. Екскретується переважно нирками, на 80% - в активному стані. Т 1/2 - 3 -4 ч, при нирковій недостатності подовжується. • Всередину - по 15 -20 мг/кг/д в один прийом щодня або по 30 -40 мг/кг/д 3 рази в тиждень.

Сифіліс – хронічне захворювання, викликане блідою спірохетою. Первинний сифіліс – твердий шанкр (місце проникнення) Сифіліс – хронічне захворювання, викликане блідою спірохетою. Первинний сифіліс – твердий шанкр (місце проникнення) Вторинний – ураження шкіри і слизових Третинний – гумозний - ураження кісток і внутрішніх органів - вісцеральний Четвертинний – ЦНС – спинна сухота і прогресуючий параліч

Умови одужання - лікування первинного сифілісу з урахуванням переносимості лікарських препаратів. Доцільне поєднання специфічної Умови одужання - лікування первинного сифілісу з урахуванням переносимості лікарських препаратів. Доцільне поєднання специфічної і неспецифічної терапії, та застосування стимулюючої терапії.

Одними із старих протисифілітичних засобів є препарати ртуті, методи лікування якими ще в XVI Одними із старих протисифілітичних засобів є препарати ртуті, методи лікування якими ще в XVI сторіччі описав Фракасторо. На початку XIХ сторіччя для лікування сифілісу стали застосовувати препарати йоду, в ХХ сторіччі – препарати миш'яку і вісмуту. В даний час застосовують антибіотики, препарати вісмуту і йоду.

Сифіліс - венеричне захворювання, збудником якого є бліда спірохета (трепонема). Сифілісом можна заразитися при Сифіліс - венеричне захворювання, збудником якого є бліда спірохета (трепонема). Сифілісом можна заразитися при контакті з хворими (поцілунок, статеві зносини), і через предмети (склянки, ложки, зубні щітки) забруднені спірохетами.

Класифікація протиспірохетозних ЛЗ. 1. Антибіотики: 1. 1. Природні та напівсинтетичні пеніциліни (бензилпеніцилін-натрій, новокаїнова сіль, Класифікація протиспірохетозних ЛЗ. 1. Антибіотики: 1. 1. Природні та напівсинтетичні пеніциліни (бензилпеніцилін-натрій, новокаїнова сіль, ампіцилін тригідрат, оксациліну натрієва сіль. 1. 2. Макроліди: еритроміцин, олететрин, азитроміцин 1. 3. Цефалоспорини: цефазолін, цефриаксон 1. 4. Тетрацикліни: тетрациклін, доксицикліну гірохлорид ІІ. Похідні фторхінолону – офлоксацин ІІІ. Препарати вісмуту - бійохінол, бісмоверол

Бісмоверол вісмутова сіль кислоти • • монобісмутовинної Вводиться в м’язи в підігрітому вигляді. • Бісмоверол вісмутова сіль кислоти • • монобісмутовинної Вводиться в м’язи в підігрітому вигляді. • Пригнічує активність ферментів, які містять тіолові ферменти. Має протизапальну і розсмоктуючу дію. Створює депо в м’язах. Виводяться нирками, кишечником, потовими залозами. • Лікують арахноенцефаліт. Менінгоменінгіт.

Бісмоверол Застосовують по 1 мл через день в/м. Курсова доза - 16 -20 мл Бісмоверол Застосовують по 1 мл через день в/м. Курсова доза - 16 -20 мл Побічна дія: наявність вісмутової полоси, нефропатії, стоматитів, анемії, жовтяниці. Бійохінол хініну йод-бісмутат (8% йод)

Загальні принципи лікування сифілісу Пеніциліни є основними ЛЗ для лікування сифілісу: бензилпеніциліну натрієва сіль, Загальні принципи лікування сифілісу Пеніциліни є основними ЛЗ для лікування сифілісу: бензилпеніциліну натрієва сіль, пеніциліну G натрієва сіль, препарати бензатинбензилпеніциліну, комбіновані препарати пеніциліну. При несприйнятливості препаратів пеніцилінового ряду застосовують антибіотики резерву: тетрацикліни, макроліди, цефалоспорини.

Превентивне лікування сифілісу Превентивне лікування проводять особам, які мали статевий або тісний побутовий контакт Превентивне лікування сифілісу Превентивне лікування проводять особам, які мали статевий або тісний побутовий контакт із хворим на заразні форми сифілісу, якщо з моменту контакту пройшло не більше 3 -х місяців. Особам, які мали контакт із хворим на сифіліс більше 3 місяців тому, проводять повне серологічне обстеження й у разі негативного результату лікування не проводиться. Превентивне лікування проводиться амбулаторно. Призначається бензатінбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну. В умовах стаціонару використовується натрієва сіль бензилпеніциліну протягом 7 діб.

Паралельно зі специфічною терапією слід проводити неспецифічну патогенетичну терапію з урахуванням рекомендацій терапевта, невропатолога, Паралельно зі специфічною терапією слід проводити неспецифічну патогенетичну терапію з урахуванням рекомендацій терапевта, невропатолога, окуліста та ін. Тривалість лікування – 28 -42 діб. До таких методів відносяться: піротерапія, вітамінотерапія, ультрафіолетові опромінення, ін'єкції біогенних стимуляторів (екстракт алое, плаценти, склоподібного тіла), імуномодулятори (левамізол, діуциорон, метилурацил, піроксан).

 СНІД - синдром придбаного імунодефіциту. Імунодефіцит означає, що імунна система, яка захищає наш СНІД - синдром придбаного імунодефіциту. Імунодефіцит означає, що імунна система, яка захищає наш організм від вірусів і бактерій, починає працювати неправильно. Імунодефіцит може бути у людини природженим, а може розвинутися із-за старості або важких захворювань. СНІД - імунодефіцит особливий, і пов'язаний він з активністю одного вірусу

Список факторів, що викликають помилкові позитивні результати тесту на ВІЛ-антитіла (за даними журналу «Континіум» Список факторів, що викликають помилкові позитивні результати тесту на ВІЛ-антитіла (за даними журналу «Континіум» ). У списку 62 пункти… • 1. Здорові люди в результаті малозрозумілих перехресних реакцій. • 2. Вагітність, особливо у жінок, що чисельними пологами • 3. Переливання крові, особливо багаторазові переливання крові.

 • 4. Інфекція верхніх дихальних шляхів (застуда, ОРЗ). • 5. Грип. • 6. • 4. Інфекція верхніх дихальних шляхів (застуда, ОРЗ). • 5. Грип. • 6. Нещодавно перенесена вірусна інфекція або вірусна вакцинація. • 7. Вакцинація від грипу. 8. Вакцинація проти гепатиту В. 9. Вакцинація проти правця. • 10. Гепатит. • 11. Первинний біліарний цироз. • 12. Туберкульоз. • 13. Герпес.

 14. Гемофілія. 15. Алкогольний гепатит (алкогольні захворювання печінки). 16. Малярія. 17. Ревматоїдний артрит. 14. Гемофілія. 15. Алкогольний гепатит (алкогольні захворювання печінки). 16. Малярія. 17. Ревматоїдний артрит. 18. Системний червоний вовчак. 19. Захворювання сполучних тканин. 20. Злоякісні пухлини. 21. Розсіяний склероз. 22. Ниркова недостатність. 23. Трансплантація органів. 24. Помилково позитивну відповідь на інший тест, включаючи тест RPR (швидкий плазмареагент) на сифіліс. 25. Рецептивний анальний секс.

Щороку від 1, 5 до 3 мільйонів людей вмирає від малярії (в 15 разів Щороку від 1, 5 до 3 мільйонів людей вмирає від малярії (в 15 разів більше, ніж від СНІДу).

ПРОТИВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ Віруси - неклітинні форми життя, що володіють власним геном і здатні до ПРОТИВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ Віруси - неклітинні форми життя, що володіють власним геном і здатні до відтворення лише в клітинах більш високорозвинених істот. Для вірусів характерні дві форми існування: позаклітинна і внутріклітинна (де вони репродукуються).

Для вірусів характерна велика різноманітність форм нуклеїнових кислот, у тому числі таких форм РНК Для вірусів характерна велика різноманітність форм нуклеїнових кислот, у тому числі таких форм РНК і ДНК, яка відсутня в клітинних форм життя. Розмноження вірусів відбувається в клітині. Багато вірусів поглинаються клітиною шляхом піноцитозу. Попавши в клітину, вони звільняються від оболонки.

В процесі розмноження віруси в основному використовують апарат біосинтезу клітин макроорганізму, певним чином модифікуючи В процесі розмноження віруси в основному використовують апарат біосинтезу клітин макроорганізму, певним чином модифікуючи його. У зв'язку з цим украй важко знаходити засоби, що вибірково діють, які знищували б віруси, не ушкоджуючи клітин «господаря» .

КЛАСИФІКАЦІЯ 1. Пригнічують адсорбцію вірусу на клітині або проникнення його в клітину, а також КЛАСИФІКАЦІЯ 1. Пригнічують адсорбцію вірусу на клітині або проникнення його в клітину, а також процес вивільнення ( «депротеїнізації» ) вірусного генома мідантан, ремантадин 2. Пригнічують синтез «ранніх» вірусних білків-ферментів гуанідин

3. Пригнічують синтез нуклеїнових кислот - зидовудин, ацикловір, відарабін, ідоксуридин. 4. Пригнічують «збирання» віріонів 3. Пригнічують синтез нуклеїнових кислот - зидовудин, ацикловір, відарабін, ідоксуридин. 4. Пригнічують «збирання» віріонів метисазон. 5. Підвищують резистентність клітин до вірусу інтерферони. Одні препарати призначені для лікувальної мети, інші - переважно для профілактики вірусних захворювань.

По будові противірусні засоби можна розподілити на : 1. Похідні адамантану (мідантан, ремантадин) 2. По будові противірусні засоби можна розподілити на : 1. Похідні адамантану (мідантан, ремантадин) 2. Аналоги нуклеозидов(зидовудин, ацикловір, відарабін, ідоксуридин) 3. Похідні тіосемікарбазона - метисазон 4. Біологічні речовини, які продукуються клітинами макроорганізму (інтерферони)

 Аналог нуклеозидів ідоксуридин. Активним є його 5 Аналог нуклеозидів ідоксуридин. Активним є його 5"-монофосфат. Вибірковість дії ідоксуридину низька, він порушує синтез клітинних ДНК і тому використовується лише місцево, головним чином при герпетичному кератиті (ефективніший при поверхневій формі).

Ацикловір Фармакодинаміка. • У заражених вірусом клітинах під впливом вірусної тимідинкінази перетворюється на ацикловірмонофосфат, Ацикловір Фармакодинаміка. • У заражених вірусом клітинах під впливом вірусної тимідинкінази перетворюється на ацикловірмонофосфат, який далі фосфорується клітинними ферментами до ацикловір-трифосфату. Останній пригнічує вірусну ДНК-полімеразу, а також залучається замість дезоксигуанозину до вірусної ДНК.

 Ацикловір є високоактивним проти вірусу простого герпесу типу 1 і 2 та вірусу Ацикловір є високоактивним проти вірусу простого герпесу типу 1 і 2 та вірусу оперізувального герпесу. Менш чутливий до нього цитомегаловірус. Показання: простий герпес шкіри і слизових оболонок (усередину й місцево); усі форми простого й оперізувального герпесу (внутрішньовенно); профілактика інфекцій у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Побічна дія: нудота, блювання, пронос, кишкова колька, висип на шкірі, пригнічення кровотворення, подразнення шкіри і слизових оболонок.

Мідантан (амантадин) ФАРМАКОДИНАМІКА. Пригнічують звільнення РНК вірусу грипу від білка, внаслідок чого порушується її Мідантан (амантадин) ФАРМАКОДИНАМІКА. Пригнічують звільнення РНК вірусу грипу від білка, внаслідок чого порушується її проникнення в ядро клітини. Крім того, гальмують індукцію вірусної РНК-залежної РНК-полімерази, внаслідок чого зменшується синтез вірусної РНК. Показання: лікування та профілактика грипу А ( ефективність профілактики підвищують поєднанням ремантадину з вакцинацією),

Інтерферони — це низькомолекулярні білки, які виробляються клітинами після інфікування вірусами. Саме продукція інтерферону Інтерферони — це низькомолекулярні білки, які виробляються клітинами після інфікування вірусами. Саме продукція інтерферону є найбільш ранньою відповіддю на зараження вірусу. Інтерферон, що утворюється в заражених клітинах, захищає інші клітини, запобігаючи подальшому розмноженню вірусів або обмежуючи його.

Відомо три типи інтерферону: інтерферон, який виробляють лейкоцити; -інтерферон, продуцентами якого є неімунокомпетентні клітини, Відомо три типи інтерферону: інтерферон, який виробляють лейкоцити; -інтерферон, продуцентами якого є неімунокомпетентні клітини, зокрема, фібробласти; -γ-інтерферон, який синтезується Т-лімфоцитами. Віруси індукують синтез : - та γ інтерферону, які відіграють захисну роль на ранніх стадіях вірусної інфекції.

Крім противірусної дії інтерферон пригнічує розвиток злоякісних клітин, розмноження невірусних, мікроорганізмів, регулює імунні реакції, Крім противірусної дії інтерферон пригнічує розвиток злоякісних клітин, розмноження невірусних, мікроорганізмів, регулює імунні реакції, має антитоксичну і радіопротекторну дію. Дія інтерферону реалізується через рецептори, які виявлено у більшості клітин.

 Під впливом інтерферону в клітинах зростає активність синтетази олігоаденілату, або сполуки 2, 5 Під впливом інтерферону в клітинах зростає активність синтетази олігоаденілату, або сполуки 2, 5 А. Останній є активатором ендонуклеази, яка розщеплює вірусні РНК, що перешкоджають синтезу вірусних білків. Крім того, під впливом інтерферону зростає активність протеїнкінази, яка фосфорує один з чинників ініціації синтезу білків вірусу. Активація згаданих ферментів відбувається в сенсибілізованих інтерфероном клітинах після їх зараження вірусом або контакту з двохланцюговою РНК.

 Інтерферон має широкий спектр противірусної активності. До нього чутливі як ДНК-, так і Інтерферон має широкий спектр противірусної активності. До нього чутливі як ДНК-, так і РНК-вмісні віруси. Чутливість штамів вірусів до інтерферону не однакова, що значною мірою зумовлює розбіжності оцінки результатів застосування інтерферону, визначається і його імуномо-дулюючою дією (активація натуральних кілерів, Т- і В-лімфоцитів, макрофагів).

 Показання: герпетичний кон'юнктивіт, аденовірусний кератокон'юнктивіт, герпетичне ураження шкіри, статевих органів, захворювання органів дихання, Показання: герпетичний кон'юнктивіт, аденовірусний кератокон'юнктивіт, герпетичне ураження шкіри, статевих органів, захворювання органів дихання, зумовлені рино-, адено- та реовірусами, вірусні ураження ЦНС, вірусні захворювання на фоні застосування імунодепресантів, вірусний гепатит В, повільні вірусні інфекції, деякі злоякісні новоутворення, профілактика грипу та інших респіраторних вірусних захворювань, герпетичний кератит.

Побічна дія: • підвищення температури тіла, почервоніння і болючість на місці введення, алергічні реакції, Побічна дія: • підвищення температури тіла, почервоніння і болючість на місці введення, алергічні реакції, пригнічення кровотворення (у великих дозах).

Препарати, які призначають при СНІД, поділяють за механізмом дії на 2 групи: 1. Інгібітори Препарати, які призначають при СНІД, поділяють за механізмом дії на 2 групи: 1. Інгібітори зворотної транскриптази — азидотимідин (зидовудин, ретровір); ставудин (зерит); диданозин (відекс); зальцитабін (хівід). 2. Інгібітори протеаз — саквінавір (інвіразан); індинавір (криксиван); ритонавір (норвір); нельфінавір (вірасепт).

СНІД викликається вірусом імунодефіциту (ВІЛ, HIV), і тому потребується протиретровірусна, імуномодулююча, симптоматична терапія. Першим СНІД викликається вірусом імунодефіциту (ВІЛ, HIV), і тому потребується протиретровірусна, імуномодулююча, симптоматична терапія. Першим специфічним препаратом вважають азидотимідин. Азидотимідин (зидовудин, ретровір) є антагоністом тимідину.

 • Азидотимідин - антагоніст тимідину. ФАРМАКОДИНАМІКА. Блокує зворотну транскриптазу та ДНК-полімеразу вірусу імунодефіциту • Азидотимідин - антагоніст тимідину. ФАРМАКОДИНАМІКА. Блокує зворотну транскриптазу та ДНК-полімеразу вірусу імунодефіциту людини. Клітинна ДНКполімераза людини у 100 разів менш чутлива до препарату за вірусну. Показання. СНІД (покращує імунологічний статус, у тому числі збільшує кількість Тлімфоцитів, стабілізує масу тіла, поліпшує самопочуття, запобігає виникненню і полегшує перебіг вторинних інфекційних процесів).

Азидотимідин Побічна дія: нудота, біль у м'язах, сильний головний біль, макроцитоз, анемія, нейтропенія. Перспективними Азидотимідин Побічна дія: нудота, біль у м'язах, сильний головний біль, макроцитоз, анемія, нейтропенія. Перспективними для лікування хворих на СНІД вважають фосфоналметоксилкілпурин і піримідин, а також сульфітовані полісахариди.

ПРОТИАМЕБІАЗНІ ЗАСОБИ • Найчастіше вражається товстий кишечник, але по воротній вені розповсюджується і викликає ПРОТИАМЕБІАЗНІ ЗАСОБИ • Найчастіше вражається товстий кишечник, але по воротній вені розповсюджується і викликає гепатит і абсцеси печінки, легенів і інших органів.

Амебециди, які ефективні при локалізації патологічного процесу будь-де • М Е Т Р О Амебециди, які ефективні при локалізації патологічного процесу будь-де • М Е Т Р О Н І Д А З О Л Прямої дії, ефективні переважно при локалізації в просвіті кишечника • Х І Н І О Ф О Н Е Н Т Е Р О С Е П Т О Л Амебециди непрямої дії при локалізації в просвіті кишок і в стінці кишечника • Т Е Т Р А Ц И К Л І Н И Діють на амеб в стінці кишечника і в печінці • Е М Е Т И Н У Г І Д Р О Х Л О Р И Д Тканьові амебециди, ефективні при локалізації амеб в печінці • Х І Н Г А М І Н

М Е Т Р О Н І Д А З О Л ТРИХОПОЛ КЛІОН М Е Т Р О Н І Д А З О Л ТРИХОПОЛ КЛІОН МЕТРОГІЛ • ШИРОКИЙСПЕКТР дії по відношенню до НАЙПРОСТІШИХ • - Трихомонади, Амеби, Лямблії • - Анаеробні інфекції • - Шкіряний лейшманіоз • -Хелікобактер

М Е Т Р О Н І Д А З О Л МЕХАНІЗМ ДІЇ М Е Т Р О Н І Д А З О Л МЕХАНІЗМ ДІЇ • Похідний 5 -нітроімідазола. • Біохімічно відновлює 5 -нітрогрупу метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і простіших. • Відновлена 5 -нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітини МО, інгібіруючи синтез нуклеїнових к-т, що призводить до загибелі бактерій.

МЕТРОНІДАЗОЛ • Блокує РНК найпростіших • Порушує окисно-відновні процеси ФАРМАКОКІНЕТИКА Проникає в мозок, спинномозкову МЕТРОНІДАЗОЛ • Блокує РНК найпростіших • Порушує окисно-відновні процеси ФАРМАКОКІНЕТИКА Проникає в мозок, спинномозкову рідину, порожнинні абсцеси, слину, жовч, статеві органи. • Амоксицилін гальмує розвиток резистентності до метронідазолу. • Збільшує чутливість пухлин до опромінення, • Стимулює репаративні процеси. ПОКАЗАННЯ виразкова хвороба, анаеробна інфекція – попередження інфікування перед операціями на к-ку, сечових шляхах, ШКТ, перитоніт, абсцеси, деструктивна пневнія, інфекції ЦНС, , газова гангрена, остеомієліт. Септицемія.

 • • • ПОБІЧНА дія метронідазолу – ШКТ: ↓ апетиту, металевий присмак, шершавий • • • ПОБІЧНА дія метронідазолу – ШКТ: ↓ апетиту, металевий присмак, шершавий язик, блювота, -- ЦНС: Периферичні нейропатії, судоми, атаксія, дезорієнтація, безсоння, шум у вухах, зниження слуху. Кров: лейкопенія, тромбоцитопенія, аплазія кісткового мозку Алергічні реакції: кропивниця, свербіння, висипи. Заложеність носа, артралгії Цистит, поліурія, нетримання сечі, червонокоричневий колір сечі, кандидомікоз порожнини рота і піхви, антабусна дія

 • • • ЛЕВАМІЗОЛ Декаріс 0, 05 г і 0, 15 Похідне бензімідазолу. • • • ЛЕВАМІЗОЛ Декаріс 0, 05 г і 0, 15 Похідне бензімідазолу. Один з препаратів вибору для лікування аскаридозу. При одноразовому прийомі добре переноситься, небажані реакції розвиваються менш ніж у 1% пацієнтів. Спектр активності Аскариди, анкилостомы. Фармакодинаміка Блокує сукцинатдегідрогеназу, фумаратредуктазу нематодот. Викликає контрактуру і параліч за 1 -3 дні. Має імуномоделюючу дію (при колагенозах)

ЛЕВАМІЗОЛ Фармакокінетіка • Добре всмоктується в ШКТ. Метаболізується в печінці, екскретується нирками. • Т ЛЕВАМІЗОЛ Фармакокінетіка • Добре всмоктується в ШКТ. Метаболізується в печінці, екскретується нирками. • Т 1/2 - 3 -4 г Небажані реакції • Діспепсія. Гематотоксичність Показання : Аскаридоз. Анкилостомідоз. Протипоказання : Вагітність. Дозування • Дорослі Всередину - 0, 15 г одноразово на ніч. • Діти Всередину - 2 -2, 2 мг/кг 1 раз на ніч.

МЕБЕНДАЗОЛ Вермакар, Вермокс • Має структурну схожість з левамізолом, але характеризується ширшим спектром активності МЕБЕНДАЗОЛ Вермакар, Вермокс • Має структурну схожість з левамізолом, але характеризується ширшим спектром активності відносно різних нематод. Спектр активності Аскариди, гострики, анкилостоми, власоглав, ангіостронгілоідоз, Механізм дії. Пригнічує метаболізм глюкози у гельмінтів. Знижує синтез АТФ гельмінтів Зв’язується з тубуліном і порушує утворення мікротрубочок. Порушує життєдіяльність гельмінтів

МЕБЕНДАЗОЛ Фармакокинетіка • Погано всмоктується в ШКТ. Екскретирується головним чином із калом. Дифундує через МЕБЕНДАЗОЛ Фармакокинетіка • Погано всмоктується в ШКТ. Екскретирується головним чином із калом. Дифундує через капсулу кісти ехінокока. Небажані реакції • Діспепсія - найчастіше скороминущі болі в животі і діарея. Шкіра - сип, кропив'янка. Алопеція (рідко). Показання • 0, 1 г; суспензія, 0, 1 г/5 мл. Ентеробіоз. Аскаридоз. Анкилостомідоз. Ангіостронгілоїдоз. Тріхоцефалез. Капілляріаз. Протипоказання Вагітність. Лактація. До 2 р