Формулювання теми статті та поняття наукової новизни Безгін

Формулювання теми статті та поняття наукової новизни Безгін Костянтин Сергійович

До назви теми звичайно ставляться такі вимоги: 1. У назві бажано мати не більше семи слів. 2. У ній повинен бути відображеним предмет дослідження й науковий або практичний результат. 3. Тема не повинна починатися зі слова "дослідження", оскільки це слово відображає процес, а не результат. 4. Можна назву теми починати зі слова "удосконалювання", але удосконалювати можна тільки методи дослідження предмета, а не предмет. 5. Тема повинна знаходитись на перетині трьох сфер: інтереси, актуальність, інформація

Приклади вдалого формулювання теми дослідження: 1. Соціально орієнтоване управління організаційно-економічною стійкістю підприємств. 2. Методологічні проблеми удосконалення системи соціального партнерства в Україні. 3. Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві Приклади невдалого формулювання теми дослідження: 1. Фінансово-господарські відносини держава – підприємство (Це назва розділу підручника). 2. Вдосконалення методів оцінки показників господарської діяльності підприємств (Це мета, а не назва теми дослідження).

Наукову новизну досліджень складають: КОНЦЕПЦІЯ; КАТЕГОРІЯ; ПОНЯТТЯ; ПРИНЦИПИ; КЛАСИФІКАЦІЯ; ЗАКОНИ та ЗАКОНОМІРНОСТІ; МОДЕЛЬ; АЛГОРИТМ; МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД; ПОКАЗНИК (ІНДЕКС) ЧИ ЇХ СИСТЕМА; ПРОГРАМА (ПЛАН) ЗАХОДІВ.

КОНЦЕПЦІЯ – певний спосіб розуміння, трактування якогось явища, предмету, процесу, керівна ідея для їх систематичного пояснення.

Зміна концептуальних положень теорії управління підприємством

ВИВЕДЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТЬ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ “ЛІДЕРСТВО”

Приклад виведення змісту нового наукового поняття

ПРИНЦИПИ – поряд з аксіомами, законами, судженнями, поняттями, категоріями і фактами використовуються як важлива складова структури будь-якої теорії Визначення поняття “принцип” Найбільш абстрактне визначення ідеї (початкова форма систематизації знання) [3, с.-52] Це узагальнені дослідні дані, це закон явища, знайдений із спостережень. Тому їх істинність пов’язана лише з фактом, а не збудь-яким домислом. [6, с.217] Контрольний перелік запитань, який можна використовувати при перевірці проектованого чи існуючого явища [4, с.65] Це правило, яке з’явилося, в результаті суб’єктивно осмисленого досвіду людей [3, с.52] Основне положення будь-якої теорії, вчення, світогляду [5, с.44]

Принципи менеджменту ХХІ сторіччя* Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 272 с. Об’єктом менеджменту є не тільки бізнес, але і соціальні процеси та явища Організаційна структура управління необхідна, але вона повинна бути динамічною, відповідати поставленим цілям та задачам Людьми не слід керувати, їх необхідно направляти Робити максимально продуктивними специфічні знання та навички кожного окремого працівника Орієнтація на посилення комплексності технологічних процесів Посилення уваги до рішень споживача стосовно розподілу отриманого ним доходу Орієнтація на створення економічних ланцюжків та забезпечення ефективності кожної їх ланки Діяльність підприємства повинна визначатися його власними інтересами, а не політичними інтересами держави Менеджмент існує для результатів, які підприємство досягає у зовнішньому середовищі

КЛАСИФІКАЦІЯ Призначення класифікації: 1. Стимулює розвиток теоретичних аспектів науки, 2. Створення класифікації є якісним етапом розвитку знань. 3. Дає змогу робити прогнози відносно невідомих фактів чи закономірностей. Класифікація – розміщувати, розподіляти розділяти на відділення, розряди, порядки. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. Под ред. проф. И.А.Бодуэна де Куртенэ. В четырех томах. Т.2. – М.: Цитадель, 1998. – 2030с. – с.284. Класифікація – логічний прийом, що базується на логічному поділі понять, вживається в емпіричних науках для розподілу предметів на роди і види. Блокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. Современная версия. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. –672с. – с.289. Класифікація (від лат. сlаssis— розряд, клас і fасio — роблю, розкладаю), система впорядокованих понять (класів, об’єктів) певної області знань чи діяльності людини, часто представлена у вигляді різних за формою схемах (таблицях), використовується як засіб для встановлення зв’язку між цими поняттями чи класами об’єктів, а також для точної орієнтації в різноманітті понять чи відповідних об’єктів. Большая Советская Энциклопедия (в 30 томах). Гл. ред.. А.М.Прохоров. Изд. 3-е. М., Советская энциклопедия, 1973. Т.12. Кварнер-Конгур. 1973. 624с. – с.269.

Приклади класифікацій Класифікація безробіття

ЗАКОН, ЗАКОНОМІРНІСТЬ Закон – це зв’язок між елементами, який носить необхідний, суттєвий, усталений і повторювальний характер. Закономірність характеризується менш жорсткими зв’язками явищ. Залежність – це характер зв’язку між вхідними і вихідними елементами входу і виходу, що може бути осмисленим. Різниця між законом і закономірністю

ГІПОТЕЗА Визначенню залежності, законів і закономірностей передує формулювання гіпотез ГІПОТЕЗА – це теоретичне знання, що стосується проблеми дослідження, формується як апріорне, коли бажані результати, відображені в цілях і задачах формулюються як ймовірні до проведення емпіричного дослідження. Це форма допущення, в якому знання має ймовірний характер, але такий, що дає змогу розмірковувати про незрозуміле, що стало предметом дослідження.

МОДЕЛЬ Модель – прилад чи образ (схема, креслення, система рівнянь і т. ін.) певного об’єкта чи явища (оригінала даної моделі), що адекватно відображає властивості, які досліджуються, і використовується як замінник об’єкта в наукових дослідженнях. Будь-яка модель є об’єктом-замінником об’єкта-оригінала, що забезпечує дослідження певних важливих властивостей оригінала. Існує безліч моделей. Наведемо деякі приклади різновидів моделей: Функціональні – відображають процеси функціонування об’єкту. Вони найчастіше мають форму системи рівнянь. Структурні – можуть набувати форми матриці, графів, списку векторів і відображати взаємне розташування елементів у просторі. Схематичні – технологічні карти, діаграми, блок-схеми.

Модель виробничої організації як економіко-соціальної системи