Ф. Фукуяма та С. Гантінгтон про центральні тенденції

  • Размер: 1.4 Mегабайта
  • Количество слайдов: 20

Описание презентации Ф. Фукуяма та С. Гантінгтон про центральні тенденції по слайдам

Ф. Фукуяма та С. Гантінгтон про центральні тенденції сучасності у міжнародних відносинах Ф. Фукуяма та С. Гантінгтон про центральні тенденції сучасності у міжнародних відносинах

Ф. Фукуяма ( Francis Fukuyama;  нар. 1952 р. ) — впливовий  американський філософ, Ф. Фукуяма ( Francis Fukuyama; нар. 1952 р. ) — впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження “Кінець історії та остання людина” (1992 р. ) “Довіра: соціальні чесноти та створення добробуту” (1995 р. ) Великий розрив: природа людини та відтворення соціального порядку (1999 р. ). State-Building: Governance and World Order in the 21 st Century. Cornell University Press, 2004.

 • Емпіричний аргумент – з початку 19 століття, коли демократія була лише одним із багатьох • Емпіричний аргумент – з початку 19 століття, коли демократія була лише одним із багатьох режимів демократія поширилась настільки, що сьогодні більшість урядів світу означуються як “демократичні”. Дані Freedom House : в 1900 році була лише одна ліберальна-демократія з загальним виборчим правом. Сьогодні їх 120 (62%). Таким чином інтелектуальні, ідеологічні альтернативи демократії фактично програли. • Філософський аргумент – конфлікт і взаємне поборювання з метою отримання престижу та інших переваг виявилося значно слабшим мотивом людської поведінки ніж мотив пошуку безпеки життя і власності (Дж. Локк виявився правим). • Інституційний аргумент – державний соціалізм (комунізм) несумісний з вільним ринком, який виявився найефективнішою системою економічної організації. Відтак більшість політичних режимів у майбутньому будуть ліберально-демократичними чи соціал-демократичними і міститимуть такий елемент як вільний ринок.

М.  G. Marshall, K.  Jaggers, T. R.  Gurr. Polity IV Project:  PoliticalМ. G. Marshall, K. Jaggers, T. R. Gurr. Polity IV Project: Political Regime Characteristics and Transitions, 1800 -2010 // http: //www. systemicpeace. org/polity 4. htm

Анократія (англ. – anocracy ) – суспільство у якому центральний суб ` єкт влади (держава) слабкийАнократія (англ. – anocracy ) – суспільство у якому центральний суб ` єкт влади (держава) слабкий чи взагалі не існує. Влада не зосереджена в формальних інститутах, але розділена між групами еліт, які постійно конкурують між собою. Дані організації CENTER FOR SYSTEMIC PEACE (CSP)

 • Згідно з Фукуямою, з часів французької революції сама політична практика довела, що демократія є • Згідно з Фукуямою, з часів французької революції сама політична практика довела, що демократія є кращою системою ( в етичному, політичному, економічному сенсі) ніж будь-яка інша альтернатива. Хоч у сучасних ліберальних демократіях і є бідність, расизм, сексизм – немає жодних натяків на масових революційний рух. • Фукуяма не стверджує, що не відбуватиметься жодних подій. Він стверджує лише, що (навіть якщо матимуть місце короткотермінові повернення тоталітаризму) у довготерміновій перспективі переважатиме і утверджуватиметься демократія. • Фукуяма стверджує, що у майбутньому переважатимуть режими, які “використовують інституційні рамки парламентаризму та вільного ринку”.

“ Я вірю у те, що Європейський Союз більш точно відображає те, як виглядатиме світ наприкінці“ Я вірю у те, що Європейський Союз більш точно відображає те, як виглядатиме світ наприкінці “історії” ніж сучасні США. Намагання ЄС подолати обмеження національного суверенітету і традиційних владних еліт встановивши транснаціональну владу закону значно більше відповідає тенденціям “ постісторичного світу » ніж американська віра в Бога, національний суверенітет та військову силу”

Теорія “демократичного миру” вказує – є статистичні докази того, що з поширенням демократій знижується кількість таТеорія “демократичного миру” вказує – є статистичні докази того, що з поширенням демократій знижується кількість та інтенсивність військових конфліктів (як внутрішньо- так і міждержавних), революцій, масових вимушених переміщень населення. З 1946 року мали місце 320 епізодів збройних конфліктів. За останні 25 років збройні конфлікти відбулися у 81 з 162 країн світу. Дані організації CENTER FOR SYSTEMIC PEACE (CSP)

Критика – Поширення авторитарного капіталізму. А. Гат ( Azar Gat ) у статті “Повернення великих авторитарнихКритика – Поширення авторитарного капіталізму. А. Гат ( Azar Gat ) у статті “Повернення великих авторитарних сил” обгрунтовує думку про те, що у поширення ліберальної демократії є два опоненти – радикальний ісламізм та авторитарні режими. Ці дві сили можуть покласти край кінцю історії. Перша альтернатива менш небезпечна, оскільки радикальний ісламізм не несе загрози розвинутим країнам сучасності і не пропонує реальної альтернативи західному проекту сучасності. Друга альтернатива більш загрозлива – недемократичні режими в РФ та Китаї, які спираються на капіталістичні економічні системи, можуть давати приклад іншим країнам та пропонувати конкурентну модель сучасності. – Чавізм. Венесуельський президент Х. Чавес ( Hugo Chávez ) у 2006 році зверненні до Генеральної асамблеї ООН згадав про теорію “кінця історії” і вказав на Венесуелу, як на модель політичного та соціально-економічного розвитку, яка є альтернативною до західної.

– Критика: з боку марксистів та неомарксистів ( Perry Anderson ): ліберальні демократії так само (чи– Критика: з боку марксистів та неомарксистів ( Perry Anderson ): ліберальні демократії так само (чи більш) стратифіковані, у них є расова, гендерна нерівність і дискримінація. – Енвіронменталізм: зростання споживання, зростання населення, подальше забруднення навколишнього середовища є основною загрозою існуванню людства в цілому, а не лише окремих політичних режимів. – Лібертаріанізм: сучасні ліберальні демократії у багатьох аспектах порушують права людини, підкоряють приватну власність та приватну сферу вимогам публічної сфери. – Зіткнення цивілізацій. С. Гантінгтон вважає, що конфлікт ідеологій змінився конфліктом цивілізацій, суть яких визначається домінуючою (в минулому чи тепер релігією). Деякі критики (С. Гантінгтон, наприклад) вважають, що ісламський радикалізм є такою самою небезпечною альтернативою демократії, як у 20 столітті були сталінізм і фашизм.

Фукуяма відповідає: іслам не є імперіалістською силою (такими були сталінізм і фашизм): тобто у ісламу немаєФукуяма відповідає: іслам не є імперіалістською силою (такими були сталінізм і фашизм): тобто у ісламу немає інтелектуальної чи емоційної підтримки за межами ісламського “хартленду”. Фукуяма звертає увагу на економічні та політичні труднощі, які переживають Іран та Саудівська Аравія та наголошує – ці країни є нестабільними, їх чекає або секуляризація та демократизація (вони уподібнюватимуться до сучасної Туреччини) або ж вони дезінтегруються.

ДОВІРА: СОЦІАЛЬНІ ЧЕСНОТИ ТА СТВОРЕННЯ ДОБРОБУТУ •  економічна теорія пояснює 80 економічних подій , ДОВІРА: СОЦІАЛЬНІ ЧЕСНОТИ ТА СТВОРЕННЯ ДОБРОБУТУ • економічна теорія пояснює 80% економічних подій , решта залежить від ролі держави та соціальної організації суспільства. • описуючи чинники, що визначають 20%, які залишаються, Ф. Фукуяма концентрується питанні довіри та соціальних мереж. Сімейноорієнтовані суспільства (family centred societies) Спільні характеристики: довіра поширюється лише у “радіусі” сімейного кола; у підприємництві віддається перевага сімейним підприємствам; ступінь державної регуляції високий. Інституційно орієнтовані суспільства ( institution centred societies ) : Японія, Німеччина, США. Спільні характеристики: довіра поширюється за межі сімї; поширені великі компанії без сімейних зв’язків між співробітниками ; розвинуте громадянське суспільства та сильні зв’язки між членами груп.

 «Фамілістичні» суспільства: Китай, Франція, Італія,  Південна Корея. Тут сімя – базова одиниця економічної організації. «Фамілістичні» суспільства: Китай, Франція, Італія, Південна Корея. Тут сімя – базова одиниця економічної організації. Корпоративний бізнес теж розбудовується на цій основі. Такі суспільства потребують діяльної участі держави І навпаки – культури, які не є фамілістичними можуть обходитися без потужної регулятивної ролі держави. Фукуяма вважає, що одним із найбільш деструктивних наслідків державного соціалізму є те, що через знищення структур громадянського суспільства був вкорінений фамілізм. «Комуністичні режими свідомо ліквідували свої потенційних суперників і підкорили собі практично все: від економіки до селянських господарств, малих підприємств, церков, профспілок, ЗМІ, добровільних обєднань – аж до сімї.

С. Ф. Гантінгтон (1927 –  2008) Третя хвиля демократизації: демократизація наприкінці ХХ століття (1991) ЗіткненняС. Ф. Гантінгтон (1927 – 2008) Третя хвиля демократизації: демократизація наприкінці ХХ століття (1991) Зіткнення цивілізацій та відтворення світового порядку (1996)

Хви лі демократизації  Л. В. Сморгунов.  ИЗУЧЕНИЕ ТРЕТЬЕЙ ВОЛНЫ“ | ДЕМОКРАТИЗАЦИИ В СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИХви лі демократизації Л. В. Сморгунов. ИЗУЧЕНИЕ «ТРЕТЬЕЙ ВОЛНЫ“ | ДЕМОКРАТИЗАЦИИ В СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ // http: //polis. isras. ru/files/File/puvlication/Almanah-1999/Almanah_1999_Smorgunov. pdf

 Л. В. Сморгунов.  ИЗУЧЕНИЕ ТРЕТЬЕЙ ВОЛНЫ“ | ДЕМОКРАТИЗАЦИИ В СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ  // http: Л. В. Сморгунов. ИЗУЧЕНИЕ «ТРЕТЬЕЙ ВОЛНЫ“ | ДЕМОКРАТИЗАЦИИ В СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ // http: //polis. isras. ru/files/File/puvlication/Almanah-1999/Almanah_1999_Smorgunov. pdf

Цивілізаційна карта світу Цивілізаційна карта світу

Гантінгтон вводить поняття “розірвані країни” ( torn countries ) Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон;Гантінгтон вводить поняття “розірвані країни” ( torn countries ) Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон; Пер. с англ. Т. Велимеева. Ю. Новикова. — М: ООО «Издательство АСТ» , 2003. —

Критика - З боку палестинського автора Е. Саїда у праці “Зіткнення невігластва”. Саїд – послідовник Фуко,Критика — З боку палестинського автора Е. Саїда у праці “Зіткнення невігластва”. Саїд – послідовник Фуко, постмодерніст. Гантінгтон – орієнталіст, продукує дискурс, покликаний утвердити домінування Заходу. — З боку П. Норріс та Р. Інглегарта у праці “Справжнє зіткнення цивілізацій”. Автори вказують на неполітичні чинники конфліктної напруги між Заходом та країнами Ісламської цивілізації (чинники, пов’язані із гендером, сексуальністю, толерантністю, плюралізмом)