Джон Джеймс Юз (1814— 1889)
n Джон Джеймс Юз, або Г'юз, (1814, Мертір. Тідвіл, Уельс, Ве лика Британія— 1889, Санкт. Петербург, Росій ська імперія) — британський гірничий інженер родом із Південного Уельсу.
n Він був сином інженера, що очолював один з металургійних заводів міста. Мертір-Тідвіла. У юнацькі роки працював у батька. У 28 років купив суднобудівну верф. У 36 років купив у місті Ньюпорт ливарний завод. В кінці 50 -х поступив інженером на Мілвольський залізопрокатний та суднобудівний завод у Великій Британії, а в 1860 році став його директором. У 1864 році сконструював лафет для важких гармат. Ця артилерійська установка поступила на озброєння ВМС низки європейських країн. Розробив рецептуру броні для обшивки суден та фортечних укріплень.
n Джон Юз був засновником металургійного заводу (1869), який належав російськоанглійському «Новоросійському (Металургійному) Товариству» кам'яновугільного, залізного й рейкового виробництва; при заводі виникло згодом місто Юзівка (тепер Донецьк).
У 1868 р. Мілволський завод отримав замовлення на броню для кронштадтській фортеці. Юз у віці 55 років поїхав до Російській Імперії для організації виробництва металу. Юз у 1869 купив землю у князя Віктора Кочубея в Катеринославській губернії на березі річки Кальміус і почав будівництво металургійного заводу з робочим селищем в районі села Олександрівка. Для розробки вугілля він засновує «Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництв» . Перший чавун почав виплавлятися у 1872 році. Завод працював за повним металургійним циклом, тут вперше в Російській Імперії було запущено 8 коксових печей, освоєне гаряче дуття. Заснований Юзом комбінат став одним з індустріальних центрів Російської Імперії, а потім і України. У 1913 році в Юзівці вироблялось 74% заліза Російської імперії
Домівка Юзів n n Першим будинком, де жив Юз, була мазана хата, крита соломою, у маєтку поміщиці Смолянинової. Будинок Юзів ( м. Донецьк, вул. Клінічна, 15) — це будинок, побудований в Юзівці для сім'ї Джона Юза, другий за рахунком в Юзівці.
n Спочатку Юз жив у будинку зі старшими синами, потім з Англії в Юзівку приїхали його дружина, дочка і молодший син. Дружині і дочці одноповерховий будинок не сподобався. Джон Юз став шукати архітектора, який би спроектував двоповерховий особняк. Проекти російських архітекторів Юза не влаштували і він найняв архітектора з Англії. Робота над проектом була перервана у 1880 році спочатку через смерть молодшого сина, а потім дружини Юза і була відновлена у 1883. Приїхавши у Юзівку, архітектор запропонував проект прибудови до фасаду одноповерхової будівлі, яка на той час вже була збудована, двоповерхового особняка з урахуванням збереження зелених насаджень садиби. До побудови прийнялися в 1887. Смерть Джона Юза в 1889 році перервала будівництво, але потім воно було продовжено старшими синами Юза. Одночасно з будівництвом велася реконструкція внутрішніх приміщень в одноповерховій споруді. Влітку 1891 всі роботи з будівництва будинку були завершені. Восени цього ж року брати Юзи починають жити в нових апартаментах разом зі своїми сім'ями.
n Його фундамент був закладений восени 1873 року. Влітку 1874 було побудовано одноповерховий будинок на 8 кімнат за 1, 5 км на північний захід від юзівського металургійного заводу. Фасад було виконано з червоної цегли. Дах бух вкритий залізом. За будинком знаходилися господарські будівлі: кухня, флігель для прислуги, льох, сарай для вугілля і дров, стайня, псарня. Також за будинком був закладений великий сад. Садиба Юзів була огороджена парканом з дикого пісковику. У паркані були дерев'яні ворота, які були обрамлені прямокутною аркою з цегли. Перед фасадом будинку були розбиті клумби з квітами і прокладені доріжки з каменю. Від металургійного заводу в будинок були проведені водопровід та електрика.
n Після війни в будинку розташовувалися пологовий будинок, артіль по виробництву безалкогольних напоїв, артіль товариства глухонімих. З кінця 1990 -х років будівлю було орендовано підприємством закритого типу. Нові власники побудували навколо будинку гаражі і обнесли парканом.
Пам'ятник у Донецьку
У 2001 році в Донецьку встановлений пам'ятник Джону Юзу. Пам'ятник розташований у Ворошиловському районі Донецька, на вулиці Артема, біля третього навчального корпусу Донецького національного технічного університету і бібліотеки, що символізує професію Джона Юза — інженера англійського заводу. Автор пам'ятника скульптор — Олександр Митрофанович Скорих. Пам'ятник відлитий у центральних ремонтно-механічних майстернях і встановлений 8 вересня 2001 року. Пам'ятник стоїть на низькому постаменті, фактично в людський зріст, що за задумом скульптора символізує людські якості цього діяча.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!