Доба Юань 元朝 (1280-1368) Доба Юань 元朝 (1280-1368)

Доба Юань 元朝 (1280-1368) Доба Юань 元朝 (1280-1368)

Дина́стія Юа́нь заснована Хубілаем. Хубіла́й (忽必烈; Hūbìliè 1216 —1294) — Великий хан Монгольської імперії (1260—1294). Представник роду Чингізідів. Син хана Толуя. Онук Чингісхана (成吉思汗). У китайській історії Хубілай також відомий під ім'ям Ши-цзу (кит. 始祖, «Засновник династії»).

На початку 1270-х Хубілай почав масований наступ проти династії Сун в Південному Китаї. В 1279 році Юанська армія зламала останній опір в битві при Ямині, що знаменує собою закінчення Південної Сун. Династії Юань традиційно віддають належне за возз'єднання Китаю після кількох сотень років поділу, з часів пізньої династії Тан.

Хубілай зміцнив свою владу шляхом централізації Китаю. Він розділив свою імперію на 12 «провінцій». Він прагнув керувати Китаєм через традиційні інститути. Ханьці піддавалися дискримінації. Суспільство було поділене на чотири класи: монголи, сему («різні», наприклад, мусульмани з Середньої Азії і Персії), північні китайці (ханьжень), південні китайці (наньжень).

Хубілай поліпшив сільське господарство Китаю, розширив Великий канал, побудував дороги та громадські комори. Марко Поло доброзичливо описує його правління: звільнення населення від податків у важкі часи, будівництво лікарень і дитячих будинків, розподіл продовольства серед бідних.

Він заохочував науку і релігію, підтримував торгівлю по Шовковому шляху, роблячи можливими контакти між китайськими технологіями і західними. Ще до зустрічі з Марко Поло Хубілай-хан зустрів Нікколо і Маффео Поло, батька і дядька Марко. Після бесіди з ними Хубілай виявив великий інтерес до латинського світу, особливо до християнства.

Хубілай не забував свого монгольського походження, ввів монгольську мову в діловодство Китаю, доручив буддійському вченому Пагба-ламі винайти особливий алфавіт, який одержав назву, за формою букв, квадратного письма. Був державним письмом для мов імперії, в першу чергу для монгольської, під час царювання в Китаї династії Юань.

Марко Поло (1254— 1324) — венеційський купець і мандрівник, автор «Книги про різноманітність світу», в якій він записав свої спостереження під час подорожі до Азії і, зокрема, до Китаю.

У 1273 Хубілай ввів в обіг банкноти, відомі як чао (钞). Паперові гроші випускалися і використовувалися в Китаї і до Юань. Однак у часи Сун паперові гроші використовували поряд з монетами. Юань була першою династією, яка використала паперові гроші в якості переважаючого засобу обігу.

Спроби вторгнення монголів до Японії були зроблені двічі: в 1274 і 1281 роках. Обидва рази в короткі терміни створювалися потужні флоти вторгнення, другий з яких був найбільшим в історії людства до Другої світової війни. Однак, не мали ніякого досвіду в навігації і морських боях, а також недостатньо знали технологію суднобудівництва. Армади континентальної імперії обидва рази були знищені.

Монгольські вторгнення до В'єтнаму - три військові операції, в ході яких Монгольська імперія, що завоювала до того часу Китай, вторгалася на територію держав Дайв'єт і Чампа, розташованих на території сучасного В'єтнаму. Ці вторгнення відбувалися в 1257-1288 роках. Монголи зазнали поразки від держави Дайв'єт і змушені були вивести свої війська з Дайв'єта і Чампи. Як частина угоди, обидві держави погодилися визнати себе підлеглими Монгольської Імперії і платити їй данину.

Хубілаю успадкував його онук Темур. Темур продовжив економічні перетворення, розпочаті Хубілаем, Адміністрація Темура сприяла конфуціанству, і незабаром після вступу на трон Темура видав указ, яким зобов'язав почитати Конфуція. Темур також відмовився від політики переслідування даосів, проведеної Хубілаем, а в 1294 році заборонив виробництво і продаж спиртних напоїв. Під час його правління вся імперія Юань кілька разів звільнялася від сплати податків. У 1302 році були введені ставки податку, і збір податків вище встановлених норм був заборонений. При цьому фінансова ситуація держави погіршилася за час правління Темура, грошові резерви зменшилися, що підірвало довіру до паперової валюті.

З часом спадкоємці хана Хубілая втратили весь свій вплив на інші землі колишньої Монгольської імперії, а монголи за межами Піднебесної бачили в них китайців. У 1332 році 13-річний Тогон-Темур, останній з дев'яти спадкоємців Хубілая, вступив на престол. Під час правління Тогон-Темура країна перенесла низку повеней, масовий голод, епідемії, в області державної політики невдоволення інфляцією і примусовими роботами, яке вилилося у 1351 році у т. з. Повстання червоних пов'язок.

Народний протест знаходив ідеологічне підґрунтя у світобаченні різних сект: Секта «Білого лотоса» - квітки на священному озері у благословенній «чистій землі». Передрікали пришестя на землю Майтрейї (Будди майбутнього) і Князя світла (Мін-вана). У травні 1351 року очільник секти Хань Шаньтун, керівник Білого Лотоса, якого проголосили нащадком сунского імператора Хуейцзуна і втіленням Будди Майтреї був проголошений Князем світла і потомком китайської династії Сун. Він очолив повстання т.з. «червоного війська», яке швидко розповсюдилося в центральних районах імперії.