ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО -ЕКОНОМІЧНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО -ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ КАФЕДРА ЕПІЗООТОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЯХ І ПІДПРИЄМСТВАХ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ. . ПІДГОТУВАВ: КАНДИДАТ ВЕТЕРИНАРНИХ НАУК, ДОЦЕНТ зажарський в. в.

ПЛАН 1. ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВЕТЕРИНАРНОЇ ПРАКТИКИ : — організаційні вимоги; — матеріально-технічна база. 2. ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВЕТ. ПРАКТИКИ.

1. ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВЕТЕРИНАРНОЇ ПРАКТИКИ Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з ветеринарної практики розроблені відповідно до Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Дія ліцензійних умов поширюється : ● на зареєстрованих у встановленому законодавством порядку юридичних осіб (незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які проводять господарську діяльність з ветеринарної практики); ● на фізичних осіб (сімейне підприємство, ФОП).

Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина /юридичної особи/ на конкретне майно (землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші і цінні папери, товари), яка полягає в тому, що ці об’єкти власності належать приватним особам, сім’ям, групі осіб.

ОСНОВНІ ФОРМИ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ►► індивідуально-трудова (власником виступає одна особа, або сім‘я); ►► партнерська (колективне володарювання здійснюється засновниками акціонерного товариства закритого типу); ►► корпоративна (колективне володіння здійснюється колективом людей, склад якого постійно змінюється — акціонерне товариство відкритого типу).

РІЗНОВИД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ — особиста власність: ● трудова приватна власність (власник працює одноосібно, наймана праця не застосовується); ● капіталістична приватна власність (заснована на системі найманої праці).

Індивідуально-трудова власність — фізична особа в підприємницькій діяльності використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу. Якщо в господарстві використовується праця членів сім’ї — сімейна трудова власність. Партнерська власність — об’єднання капітала або майна кількох фізичних або юридичних осіб з метою здійснення спільної підприємницької діяльності. Корпоративна (акціонерна ) власність — це капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій. Об’єктом власності акціонерного товариства є, крім капіталу, і інше майно, яке придбане в результаті господарської діяльності.

ВЕТЕРИНАРНА ПРАКТИКА ЯК ВИД ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛЯГАЄ ЛІЦЕНЗУВАННЮ!!! (ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”).

ЗОНА ОБСЛУГОВУВАННЯ. умовно визначена адміністративна територія (району, селища, міста) за місцем здійснення спеціалістами вет. медицини протиепізоотичних заходів, яка визначається начальником лікарні ветмедицини району (міста) і погоджується головним держ інспектором вет медицини району (міста).

ДКВМ делеговані повноваження щодо ліцензування господарської діяльності з ветеринарної практики ►► головним управлінням вет медицини в АР Крим; ►► головним управлінням ветмедицини в областях; ►► управлінням ветмедицини м. Києва та Севастополя.

Ліцензія — єдиний документ, який дає право ліцензіату на провадження господарської діяльності з ветпрактики протягом визначеного строку та за умови виконання ним Ліцензійних умов (3 -5 років).

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИМОГИ Суб’єкт господарювання, який має намір провадити господарську діяльність з ветпрактики, особисто або через уповноважену ним особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії. У разі необхідності переоформлення та отримання дубліката ліцензії підприємець подає до заяву у довільній формі із зазначенням підстав для переоформлення /видачі дубліката/ ліцензії.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИМОГИ У разі створення підприємцем відокремлених філій, які будуть працювати на підставі отриманої ліцензії, підприємець подає до органу ліцензування заяву про видачу копії ліцензії та оформлену відомість за формою затвердженою наказом ДКВМ від 25. 06. 08 № 121 „Про затвердження Форм відомостей суб’єкта господарювання щодо наявності матеріально-технічної бази та рівня освіти і кваліфікації”.

Копія ліцензії – документ, що підтверджує право підприємця на проведення певного виду господарської діяльності за місцем діяльності (ксерокопія ліцензії, на зворотній стороні якої зазначено дата її видачі та місцезнаходження філії, скріплена печаткою і підписом гол. держінспектора ветмедицини області або його заступника).

Ліцензіат не може передавати ліцензію (копію) іншій юридичній або фізичній особі для проведення господарської діяльності. У разі припинення здійснення господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією (закінчився термін дії, в разі ліквідації чи припинення дії філіалу), ліцензіат зобов’язаний протягом семи робочих днів з дати припинення своєї діяльності подати повідомлення в письмовій формі до органу ліцензування безпосередньо або направити його рекомендованим листом.

Невиконання суб’єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов для даного виду господарської діяльності є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА Діяльність з ветеринарної практики в приміщеннях, які за рівнем забезпечення поділяють на: ►► клініки ветеринарної медицини; ► ► амбулаторії ветеринарної медицини; ► ► пункти ветеринарної медицини.

КЛІНІКА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ – заклад для надання лікувально-профілактичної допомоги тваринам, проведення клінічних досліджень (лікування тварин здійснюється амбулаторно або стаціонарно). При клініках з метою розширеного проведення сервісного обслуговування можуть організовуватись готелі для тварин, косметичні салони та інший додатковий сервіс для тварин. У разі виникнення інфекційних захворювань в господарствах різної форми власності спеціалісти ветмедицини клініки можуть здійснювати в зоні обслуговування карантинні та ветеринарно-санітарні заходи.

Амбулаторія ветмедицини – заклад для надання лікувально-профілактичної допомоги тваринам, надання амбулаторного лікування тварин та здійснення профілактичних заходів (лікування тварин здійснюється амбулаторно або стаціонарно).

Пункт ветеринарної медицини – заклад, створений для надання послуг з лікувально-профілактичної допомоги тваринам в умовах господарств різної форми власності (лише з виїздом на місце).

ЗА НАЛЕЖНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ ПРИМІЩЕННЯ: ► ► адміністративна зона – приміщення де знаходяться службово-побутові кімнати; ► ► амбулаторна зона – розташована реєстратура, кімната спеціалістів (робочі кабінети), маніж, діагностичний кабінет, кімнати для зберігання медикаментів, біопрепаратів, медичних інструментів, стерилізаційна; ► ► зона стаціонарних приміщень – для утримання хворих тварин, інвентарна, для зберігання фуражу; ►► ізолятор — утримання та лікування інфекційно-хворих тварин; ►► допоміжна зона – приміщення для проведення лабораторно-діагностичних досліджень, косметичні салони для тварин, для обслуговування тварин, зберігання засобів догляду за тваринами.

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ►► Пункти ветмедицини повинні бути забезпечені: ◊ робочим кабінетом спеціаліста; ◊ кімнатою для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів; ◊ стерилізаційною для обробки спецодягу, інструментів і матеріалів; ◊ побутовою кімнатою.

►► Амбулаторії ветеринарної медицини забезпечені (див. пункт ветмедицини+): ◊ реєстратура; ◊ манеж; ◊ приміщення для проведення лікувальних процедур (операційна); ◊ робочий кабінет спеціаліста.

►► Клініка ветеринарної медицини (див. пункт+амбулаторія+): ◊ облаштовані приміщення для утримання хворих тварин; ◊ інвентарна кімната; ◊ ізолятор.

Мінімальний перелік обладнання та інструментів в лікувальних закладах : : ◊ стіл для огляду та проведення терапевтичних маніпуляцій; ◊ стерилізатор; ◊ стетофонендоскоп; ◊ шафа для зберігання ветпрепаратів; ◊ бактерицидна лампа; ◊ термометр; ◊ ваги для тварин; ◊ сухожарова шафа; ◊ сейф (металева шафа) для зберігання отруйних і сильнодіючих речовин.

Спеціалізовані кабінети (ренгенкабінет, кабінет ультразвукової діагностики) облаштовуються обладнанням у відповідності до технічних паспортів з використання даних приладів.

Приміщення, у яких перебувають тварини — ізольовані від інших зон, мають окремий вхід і обладнані системою вентиляції повітря та теплопостачанням. При вході облаштовують дезкилимок.

Карантинні приміщення, та приміщення де утримуються тварини хворі на інфекційні хвороби, повинні виключати можливість самостійного виходу ізольованої тварини.

Лікувальні заклади розміщують в спеціальних або пристосованих нежитлових приміщеннях, які повинні бути забезпечені електро-, водопостачанням та системою каналізації. Розміщення клініки та амбулаторії ветмедицини в житлових будинках допускається за умови експлуатації відповідної відокремленої будівлі не за призначенням.

Спеціалісти ветмедицини при здійсненні діяльності з ветпрактики у своїй роботі повинні: ►► забезпечувати виконання заходів щодо охорони території від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин; ►► проводити амбулаторне і стаціонарне лікування тварин з забезпеченням ефективного та безпечного застосування ветпрепаратів; ►► здійснювати заходи унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об’єкти; ►► вивчати епізоотичний і ветсанітарний стан, аналізувати причини захворювання, падежу та неплідності тварин, рекомендувати заходи щодо їх профілактики; ►► при підозрі на гостроінфекційні захворювання – приймати відповідні заходи і терміново повідомляти головного державного інспектора району (міста); ►► при встановленні випадків (підозрі) інфекц хвороб тварин давати вказівки власникам тварин (продукції) про тимчасові обмеження переміщення тварин, сировини, кормів, їх реалізацію, використання, переробку, що не відповідає ветсан вимогам;

►► неухильно дотримуватись виконання нормативних актів по боротьбі з хворобами тварин, зберіганню біопрепаратів і медикаментів; ►► здійснювати заходи, спрямовані на захист населення від зоонозів; ►► вести облік хвороб і загибелі тварин; ►► при проведенні лікувально-профілактичних та ветеринарно-санітарних заходів подавати звіти держслужбі ветмедицини; ►► здійснювати патолого-анатомічні розтини загиблих тварин, складати протоколи розтину та давати вказівки власникам щодо порядку захоронення або утилізації трупів; ►► організовувати доставку патматеріалу (відповідно до вимог безпеки) в лабораторію ветмедицини для проведення досліджень та оцінки якості кормів і води.

Для проведення лабораторних (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних та ін. ) досліджень, з метою діагностики хвороб тварин за власним вибором укладає угоду з однією з державних лабораторій ветмедицини (районною, міською, обласною, зональною, або ін. держакредитованою ).

ПІДПРИЄМЦІ МАЮТЬ ПРАВО: ◊ здійснювати профілактичні заходи, спрямовані на захист населення від зоонозів; ◊ приймати участь в епізоотичному розслідуванні кожного випадку появи в зоні обслуговування нових осередків інфекційних і паразитарних хвороб тварин; ◊ при виникненні інфекційних хвороб тварин разом із фахівцями держветеринарної медицини і місцевими органами самоврядування проводити карантинні та інші ветсанітарні заходи щодо ліквідації вогнища інфекції; ◊ складати акти про порушення власниками тварин або продукції тваринництва чинного законодавства та подавати їх головному державному інспектору ветеринарної медицини району (міста) для вжиття заходів реагування; ◊ надавати консультації власникам тварин в питаннях дотримання основних ветсанітарних правил та гігієнічних вимог щодо правил профілактики та виявлення ознак хвороб тварин.

УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ Виконання обов’язкових та необхідних протиепізоотичних заходів здійснюються держлікарнями ветмедицини, а також на договірних засадах підприємцями, які працюють за ліцензією на вет практику. Лікарі-підприємці визначаються головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) на конкурсних засадах.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ПІДПРИЄМЦІВ ►► Особи, які займаються ветпрактикою повинні мати спеціальну освіту за спеціальністю ветеринарна медицина (підтверджується дипломом держзразка, виданий ВНЗ І — IV рівня акредитації (згідно Закону України “Про освіту”). ►► Спеціалісти ветмедицини не рідше одного разу на п’ять років повинні проходити підвищення кваліфікації. Документом що підтверджує проходження курсів підвищення кваліфікації є свідоцтво проходження підвищення кваліфікації, виданий інститутом післядипломного навчання.

2. ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВЕТ. ПРАКТИКИ. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Мін АПУ 15. 12. 2003 N 133/445. Контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов з ветпрактики здійснюють ДКВМ, управління ветмедицини в АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Держ комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВІРОК ►► Планові перевірки проводяться один раз на рік, згідно з річним планом-графіком перевірок, який затверджується наказом органу ліцензування за погодженням з Держкомітетом.

►► Позапланові перевірки здійснюються на підставі надходження у письмовій формі заяви про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов. Про проведення позапланової перевірки підприємець заздалегідь не попереджується!!!

Для проведення перевірки голові комісії видається розпорядчий документ про створення комісії, призначення голови та членів комісії і посвідчення про право проведення перевірки за підписом керівника органу контролю (його заступника), яке засвідчується печаткою.

Посвідчення реєструються в журналі обліку з посиланням на розпорядчий документ. Сторінки журналу обліку повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Перевірки можуть проводитись із залученням фахівців місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, представників громадських організацій, науково-дослідних установ (за їх згодою).

Орган контролю не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку проведення перевірки повідомляє ліцензіата проведення планової перевірки в письмовій формі листом або телефонограмою. ( Термін проведення перевірки становить не більше 3 -х робочих днів, в разі необхідності, за рішенням керівника органу контролю може бути продовжено до 10 робочих днів ).

ПРАВА КОМІСІЇ ►► доступ на територію, у виробничі та ін. приміщення ліцензіатів для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою; ►► ознайомлюватись з необхідними для проведення перевірки документами; ►► отримувати копії необхідних документів; ►► одержувати від ліцензіатів письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

ОБОВ’ЯЗКИ КОМІСІЇ ◊ керуватись у своїй роботі нормами законодавства України; ◊ об’єктивно відображати стан справ щодо роботи ліцензіата; ◊ забезпечувати додержання таємниці.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ Голова комісії пред’являє ліцензіату посвідчення та документи, які засвідчують особи голови та членів комісії. Комісія зазначає у журналі відвідання ліцензіата (за наявності) строк та мету перевірки, посаду і прізвище голови комісії, що засвідчується підписом голови комісії.

КОМІСІЯ ПЕРЕВІРЯЄ: ►► відповідність кваліфікаційним вимогам, що засвідчується: ◊ дипломом державного зразка про ветеринарну освіту; ◊ свідоцтвом проходження підвищення кваліфікації ( не рідше одного разу на 5 років ); ►► наявність документів щодо відповідності стану матеріально-технічної бази (лікарні, амбулаторії, клініки, пункту швидкої допомоги ветмедицини): ◊ ветеринарно-санітарним вимогам; ◊ санітарно-гігієнічним нормам; ◊ пожежним нормам;

►► ветзвітність за формами (1 -Вет, 1 -А-Вет), ( затвердженими наказом Держкомітету статистики України від 27 жовтня 2000 року N 342); ►► журнали: ◊ обліку захворюваності і загибелі тварин (1 -вет); ◊ профілактичних протиепізоотичних заходів (2 -вет); ◊ дезінфекції, дезінсекції та дератизації (10 -вет); ◊ видачі довідки про тварин (тваринпродукцію) для реалізації, які перебувають у зоні обслуговування (33 -вет) – в межах району (міста).

►► наявність угоди з однією з держлабораторій ветмедицини; ►► наявність посадових інструкцій спеціалістів (юридична особа) або трудової угоди (для фізичної особи); ►► ліцензія, (копія ліцензії), що підтверджують право ліцензіата на проведення певного виду діяльності.

За результатами роботи комісії складається акт перевірки (у 2 -х примірниках). Усі примірники акта підписуються особами, які проводили перевірку. Факт ознайомлення з актом перевірки та отримання примірника засвідчують із зазначенням дати: ліцензіат або його уповноважений представник — особистим підписом та печаткою.

У разі відмови підприємця підписати акт перевірки голова комісії робить відповідний запис в акті про те, що ліцензіат з актом ознайомлений і від підпису відмовився. Підприємець має право дати пояснення, викласти зауваження щодо змісту акта та проведення перевірки. Порушення, викладені в акті, мають бути підтверджені посиланнями на конкретні пункти, розділи, статті нормативно-правових актів.

Забороняється вносити до акта перевірки відомості пропорушення, які не підтверджені документально. При виявленні порушень не пізніше 10 -ти робочих днів від дати складання акта перевірки порушень інспектор видає розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов або ліцензіар приймає рішення про анулювання ліцензії.

ПІДСТАВА ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ ◊ акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов; ◊ акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих підприємцем для одержання ліцензії; ◊ акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії ін. особі для проведення підприємницької діяльності;

◊ акт про невиконання розпорядження про усунення виявлених порушень; ◊ акт про неможливість забезпечення ліцензіатом виконання Ліцензійних умов з ветпрактики; ◊ акт про відмову ліцензіата в проведені перевірки; ◊ рішення про скасування державної реєстрації підприємця.

У разі створення перешкод з боку ліцензіата під час перевірки інспектор в акті перевірки зазначає ці факти, а до акта долучаються пояснення членів комісії. Рішення про анулювання ліцензії приймається ліцензіаром протягом 10 -ти робочих днів з дати встановлення підстав і вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням причини не пізніше 3 -х робочих днів з дати його прийняття.

Рішення про анулювання ліцензії реєструється у журналі обліку, а підстава, дата і номер цього рішення заносяться до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішення.

Розгляд питань про анулювання ліцензії здійснюється ліцензіаром з обов’язковим запрошенням ліцензіата або його представників. У разі неявки ліцензіата, який був попереджений про засідання ліцензійної комісії, питання про анулювання ліцензії розглядається без його участі.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 10 -ть днів з дня його прийняття. Підприємець може одержати нову ліцензію не раніше ніж через 1 рік з дати прийняття рішення ліцензіаром про анулювання попередньої ліцензії.

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ПРО АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ Якщо ліцензіат протягом 10 -ти днів з дня прийняття рішення подає скаргу до експертно-апеляційної ради при Держкомітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва, дія даного рішення зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально вповноваженого органу з питань ліцензування — підстава для видачі розпорядження про усунення порушень, допущених інспектором.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено і в судовому порядку.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!