Дмитро Донський Великий князь Московський Народження і його

Дмитро Донський Великий князь Московський

Народження і його родина Народився 12 жовтня 1350 року у місті Москва. Дмитро — внук великого князя московського та влaдимирського Івана Даниловича Калити, син Івана Івановича Красного[1] та його другої дружини Олександри. Став правителем Великого князівства Московського в малолітньому віці (у 9 років): був посаджений на престол московськими боярами, які скористалися усобицями в Золотій Орді та напругою у відносинах між золотоординськими ханами та великими князями володимирськими, щоб утвердити великим князем московським саме Дмитра, який таким чином переміг своїх суперників у боротьбі за титул великого князя — суздальсько-нижньогородського, рязанського та тверського князів.

Заняття До повноліття Дмитра боярський уряд очолював митрополит Київський, Московський і всієї Русі Олексій. Цей уряд досить успішно вів боротьбу Великого князівства Московського за гегемонію серед інших російських князівств, зокрема добився в Золотій Орді ярлика для Дмитра на князювання великим князівством володимирським. Ця дипломатична перемога була закріплена шлюбом Дмитра з дочкою попереднього великого князя володимирськогоДмитрія Костянтиновича[2] — Євдокією (17 січня 1366). Водночас у самому Московському князівстві формувався удільний лад: 1364 року з благословення митрополита Олексія було укладено договір між князем Дмитром та його братом у перших Володимиром Андрійовичем Хоробрим (Донським [3]), який дістав м. Серпухов (тепер місто в Московській області, РФ), але визнавав себе васалом великого князя московського. За його правління у 1367 році був побудований перший кам’яний кремль[4] в Москві. З 18 років Дмитро став повноправним правителем, хоча й прислухався до порад митрополита та бояр. Головним суперником Москви в той час було Велике князівство Тверське, очолюване великим князем тверським Михаїлом Олександровичем. Із сестрою останнього Юліанною був одружений великий князь литовський Ольгерд, який підтримував Твер (зараз місто в РФ) у його протидії Москві. 1368 року Дмитрій зрадницьки захопив князя Михаїла, але під тиском уряду Золотої Орди змушений був його звільнити.