ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ це її територіальна організація, яка характеризується певною формою конституційно правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами. це система відносини, що виникають на основі норм, закріплених у конституції і конституційних законах і діяльності органів, що складаються в процесі формування і, держави, регіонального і місцевого самоврядування. Організація державного устрою заснована на принципах поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, розмежування компетенції між центральною владою, місцевими радами й ін. органами самоврядування на основі верховенства Конституції і законів України.

ДЕРЖАВНО ПРАВОВІ ОЗНАКИ УКРАЇНИ Первинним актом утвердження державної влади є закон, а єдиним джерелом утвердження державної влади – народ. Форма правового акта затвердження волі народу Конституція України. Держава не визнає у своїй країні ніякої влади над собою, окрім влади свого народу, служить народу і вважає утвердження й забезпечення прав і свобод людини своїм основним обов’язком, визнає право на існування різних політичних партій, форм власності, в тому числі приватної власності, різноманітних ідеологій, вчень, теорій, сприяє підприємництву і розвитку ринкових відносин. Держава утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських держав та держав світу. Україна виступає як важливий міжнародний фактор, який впливає на інші держави і міжнародні організації і зазнає відповідно вплив з їх боку.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ показує: • з яких частин (адміністративно територіальні одиниці, автономії чи суверенні держави) складається внутрішня структура держави; • який правовий статус цих складових частин і характер їх спів відношення; • як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами; • в якій формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території країни.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ За формою державного устрою, поділяються на прості (унітарні) та складні (федеративні). Україна унітарна держава (ст. 2 Конституції України). Унітарна держава — це форма державного устрою, за якої адміністративно територіальні одиниці не мають ознак суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин.

УНІТАРНА ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ наявність єдиної конституції, дія якої поширюється на всю територію країни; відсутність відокремлених політико територіальних утворень, які мають ознаки держави; наявність єдиної системи державних органів, які поширюють свої повноваження на територію всієї країни, на всіх громадян; наявність єдиної системи права і системи законодавства; наявність єдиного громадянства та єдиної державної символіки; наявність єдиної фінансово грошової та податкової систем; у міжнародних відносинах держава виступає як єдиний представник.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них. вказує на те, як організована верховна влада в державі, в який спосіб формуються її центральні органи та яким чином вони підпорядковуються один одному (як будуються стосунки "парламент — уряд", "парламент — глава держави" і т. д. ).

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ Конституція України Стаття 5. Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ Республіка (від лат. respublica — суспільна справа) — це форма правління, що характеризується виборністю глави держави, іменованого, як правило, президентом, поряд з яким функції державного управління виконують й інші органи влади. Їй притаманні такі ознаки, як колегіальність, розподіл державно владних повноважень, виборність, відповідальність, відносна короткостроковість виконання повноважень.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ. РЕСПУБЛІКА Колективне правління. Усі вищі представницькі органи державної влади мають складну структуру, наділяються чітко визначеними, тільки їм властивими повноваженнями у сфері законотворчості. Рішення, прийняті вищими представницькими органами законодавчої влади, приймаються відповідно до встановленої законом процедури, шляхом голосування і вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала кваліфікована чи проста більшість. Республіканське правління засноване на принципі поділу єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу і судову.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Ст. 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Правова держава — це організація політичної влади, діяльність якої заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини, верховенстві права і взаємній відпо відальності особистості і держави.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Ст. 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава 1. Пріоритет, верховенство права та його повнота. 2. Наявність суспільного договору між владою та суспільством. (Конституція). Взаємна відповідальність держави і її громадян. 3. Визнання суверенітету народу, що передає його частину державі. 4. Здійснення державної влади відповідно до принципу її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. 5. Реальність закріплених у законодавстві основних прав людини, прав і свобод особи. 6. Дієвість контролю й нагляду за здійсненням законів, інших нормативно правових актів. 7. Правова культура громадян

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА (ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Україна – унітарна держава. ст. 2 (територія), ст. 3 ч. 3 (кордони), ст. 8 (система законодавства), ст. 6 (власні законодавчі, виконавчі та судові органи), ст. 4 (громадянство), ст. 7 (місцеве само врядування), ст. 10 (державна мова) , ст. 20 (державні символи).

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Права, свободи та обов’язки людини і громадянина (ст. 21 -68) право на вільний розвиток особистості. (Стаття 23 Конституції України); право на життя. (Стаття 27 Конституції України); право на повагу людської гідності. (Стаття 28 Конституції України) ; право на свободу і особисту недоторканність. ( Стаття 29 Конституції України. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом…)

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Права, свободи та обов’язки людини і громадянина (ст. 21 -68) таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції. (Стаття 31 Конституції України). невтручання в особисте і сімейне життя. ( Стаття 32 Конституції України . Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди…) свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на вільний в’їзд в Україну і виїзд з України. (Стаття 33 Конституції України. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом…)

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Права, свободи та обов’язки людини і громадянина (ст. 21 -68) право на свободу думки і слова, на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань. (Стаття 34 Конституції України. …Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір…) свобода світогляду і віросповідання. (Стаття 35 Конституції України. . Це право включає свободу сповідувати будь яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність…)