Скачать презентацию Дерево життя Прокопенко Ірини Дерево життя Скачать презентацию Дерево життя Прокопенко Ірини Дерево життя

Дерево життя.pptx

  • Количество слайдов: 9

Дерево життя Прокопенко Ірини Дерево життя Прокопенко Ірини

 Дерево життя – знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Дерево життя – знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Стовбур Дерева життя – земне існування людей у просторі з Сонцем. Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя. Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. В кроні Дерева життя живуть боги. Світове дерево уособлює єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце

 Світове дерево було втіленням Великої Богині, Матері Всесвіту, володарки неба і всієї природи. Світове дерево було втіленням Великої Богині, Матері Всесвіту, володарки неба і всієї природи. Найчастіше священними були дерева, у яких в плодах чи стовбурі знаходили молочний сік, що асоціювався з молоком Великої матері світу. Опредметненим виявом (атрибутом) світового дерева є віха – висока палиця з колесом на вершечку. Віха зустрічається в обрядах українців, а також весільне гільце, Марена з верби і т. п. Весільне гільце робили із сосни, прикрашали квітами, калиною, стрічками – воно символізувало наречену.

 Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в панахазяїна на його дворі. Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою» .

 У фольклорі світовим деревом українців, як правило, виступають верба, явір, дуб, вишня, яблуня, У фольклорі світовим деревом українців, як правило, виступають верба, явір, дуб, вишня, яблуня, липа. Як символ Матері Всесвіту, а точніше її тотемним деревом верба відігравала значну роль в обрядах і ритуалах релігійних і народних свят. І досі збереглись назви “вербний тиждень”, “вербна неділя”, “вербниця”, промовляння “не я б’ю, верба б’є”

Загадки Стоїть дерево, на дереві — квіти, під квітами — котел, над квітами — Загадки Стоїть дерево, на дереві — квіти, під квітами — котел, над квітами — орел, квіти зриває, в котел скидає, квітів не меншає, в котлі не більшає Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є

Щедрівка Першородний «явір зелений» : Як ще не було початку світа, То ще не Щедрівка Першородний «явір зелений» : Як ще не було початку світа, То ще не було неба, ні землі. А лишень було широке море, А на тім морі явір зелений, На тім яворі три голубочки, Три голубочки раду радили: “Як би ми, браття, світ поставили? Ой ходім, браття, аж на дно моря Та там добудем дрібного піску. Тот пісок дрібний посієм всюди, Та встане з него свята землиця, Та буде тамки золотий камінь, З того каменя та буде сонце, То буде сонце і місяць ясний, Рум’яна зоря і звізди прекрасні“

Казки У казках трапляється мотив «дерева до неба» , здершись на яке герой бачить Казки У казках трапляється мотив «дерева до неба» , здершись на яке герой бачить небесне божество й отримує чарівні подарунки. З образом древа-посередника між світами пов'язаний і звичай саджати дерева чи кущі на могилах. Важливість цього звичаю підкреслюється тим, що на них саджають рослини певних порід. В Україні це переважно калина. В українських легендах дівчата перетворюються на дерева з туги за коханими. У казці про чарівну сопілку з кісточок дівчини, підступно вбитої сестрами, виростає кущ калини. Зроблена з її гілочки сопілка промовляє людським голосом. Узагалі, в казковому епосі дерева тісно пов'язані з жінками й дівчатами.

Казки В одній з казок до царського двору внадилася жар-птиця — красти золоті яблука Казки В одній з казок до царського двору внадилася жар-птиця — красти золоті яблука чи груші з чарівного деревця. Царенко вирушає в похід, аби піймати злодійку, а повертається додому з нареченою. Цікавою з цього погляду є казка «Дідова й бабина дочка» , де на лісовому шляху дівчини-сироти стрічаються піч, криниця і яблуня (жіночі символи). У казці «Золотий черевичок» вмираюча мати залишила донечці дарунок-оберіг: зернятко, з якого виросла верба. Довго допомагало дерево, населене чарівними паннами, бідній сиротині. Стало у пригоді й тоді, як прийшов час шукати собі пари. А після весілля дівчини з князенком «верба з криничкою пішла в землю та й знов у князенковому саду вийшла» . У веснянках зустрічається мотив казкового дерева, яке парує закоханих: з нього з'являються три церковці і дзвіниця: у церковці — три свічечки ясних (скажімо, Марійка, Оксанка і Надійка), а в дзвіниці — три дзвоники гласних (Іванко, Петрусь і Василько). Далі Іванко промовляє: «Я Марійку люблю, я своїй Марійці черевички куплю» , і так про кожну пару.