БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЯК ПОЛІТИК І ЛЮДИНАВиконала учениця 4

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЯК ПОЛІТИК І ЛЮДИНАВиконала учениця 4 -М класу Сейрік Юлія

Богдан Михайлович Хмельницький народився 27 грудня 1595 в селі Суботів у родині сотника чигиринського полку Михайла Хмельницького.

ОСВІТА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Навчання Богдана Хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до Єзуїтський колегіум в Ярославлі. І надалі продовжує навчання у Львові.

Характерно, що опанувавши мистецтвом риторики і письма, а також досконало польською мовою та латиною, Хмельницький не перейшов в католицтво, і залишився вірним батьківській вірі (православ’ю).

У 1620 -1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону Хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво.

Потім в біографії Хмельницького починається низка походів із запорожцями на турецькі міста. Під час повстання козаків 1630 -1638 років ім’я Хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною.

1635 — за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля Владислава IV. У 1644 -1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків.

Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.

З 1648 років Хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольн у війну українського народу, очолену Б. Хмельницьким. Національно-визвольна війна

У битві біля Жовтих Вод і під Корсунем повсталі в союзі з татарами розбили польське військо, але не змогли повною мірою скористатися плодами перемоги. Хмельницький був проголошений гетьманом і урочисто вступив до Києва.

ЗБОРІВСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР Після відновлення військових дій українські війська під командуванням Хмельницького завдали полякам нищівної поразки, але через зраду кримського хана Хмельницький був змушений укласти невигідний і недовговічний Зборівський мирний договір, по суті тільки підтвердив колишні права малоросійського козацтва.

Війна тривала. На початку червня 1651 відбулася битва під Берестечком, що закінчилося поразкою козацького війська. Кримський хан кинувся навтіки, а коли Богдан намагався зупинити його, захопив гетьмана і близько місяця утримував в полоні.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР Восени був укладений Білоцерківський договір, який знищив майже всі завоювання українського народу. Але Хмельницький продовжував боротьбу і через рік вщент розгромив двадцятитисячне польське військо під Батогом.

Переконавшись, що Україні не обійтися власними силами, Богдан звернувся до Москви з пропозицією про возз’єднання України з Росією.

у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством, згідно з якою Україна увійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Речі Посполитої. .

Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету. Богдан Хмельницький перебував на чолі гетьманської управи до самої смерті.

27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим.

Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Кінець!