Біологічна роль головного комплексу гістосумісності MHC ( MHC

Біологічна роль головного комплексу гістосумісності MHC ( MHC — від англ. – major histocompatibility complex ).

В-кл. Дендритна клітина Тх2 Тх1 ЦТЛМФ 1. Вкажіть стрілочками активаційні зв’язки між клітинами ІС

Презентація антигенів http: //nobelprize. org/educational_games/medicine/immunity/immune-detail. html

Бару Бенецераф, Жан Доссе і Джордж Снелл Нобелівська премія ( 19 80 р) за відкриття головного комплексу гістосумісності 1920 р. н. 1916 р. н. 1903 —

Пітер Догерті і Рольф Цинкернагель Нобелівська премія ( 19 96 р) за відкриття МНС-рестрикції імунної відповіді

Схематична будова білків МНС І і МНС ІІ NH 3 + 1 3 2 2 m МНС І COO — МНС ІІNH 3 + 1 1 2 2 COO — NH 3 +Аг Аг

Трьохмірна будова білків МНС І і МНС ІІ

Будова “активних центрів” МНС І і МНС ІІ

Розміщення МНС І і МНС ІІ на мембрані клітин Антитіла до МНС І – мічені 15 нм. кол. золотом (маленькі кульки) Антитіла до МНС ІІ – мічені 30 нм. кол. золотом (великі кульки)

Біологічна роль антигенів МНС І

Будь-яка клітина організму може бути місцем перебування внутрішньоклітинних патогенів • Імунна система повинна мати доступ до інформації про те, що робиться в середині кожної клітини • Цю інформацію забезпечують антигени МНС І-го класу, які присутні майже на всіх клітинах організму

Вбивство уражених клітин Т-кілерами http: //nobelprize. org/educational_games/medicine/immunity/immune-detail. html

Структура протеосоми РА РА

Молекула ендогенного білка. Протеасома ТА П 2 -мікроглобулін Тапасін Калретикулін -ланцюг МНС + к алнексін. Пептиди Плазматична мембрана

Молекула ендогенного білка. Протеасома ТА П 2 -мікроглобулін Тапасін К алретикулін + МНС І -ланцюг МНС + к алнексін. Пептиди Плазматична мембрана

Деякі віруси виробили засоби впливу на систему МНС І

Схема інгібування активності природних кілерів Природний кілер Власна клітина KIR MHC I інгібування

low molecular weight protein LMP 2, LMP 7 multicatalytic endopeptidase complex-like 1 (MECL 1)

Біологічна роль антигенів МНС ІІ

МНС ІІ-го класу відповідають за комунікацію клітин імунної системи під час імунної відповіді • МНС ІІ-го класу необхідні для обміну інформацією про антиген між різними клітинами • Тому клітини, що експресують МНС ІІ-го класу, називають Антиген-Презентувальними Клітинами (АПК)

Презентація антигену – представлення антигену на поверхні клітин для розпізнавання іншими клітинами 1. В-клітини 2. макрофаги 3. Дендритні клітини здатні до поглинання і процесінгу (розрізання) антигену, а також до презентації його фрагментів в комплексі з антигенами гістосумісності ІІ класу (МНСІІ)

Поглинання антигенів 1. В-клітини ендоцитоз АГ 2. Макрофаги фагоцитоз 3. Дендритні клітини макропіноцитоз

Позаклітинний простір Ендосома Лізосома

Рецептори Екзогенний антиген Фагосома Лізосома з катепсинами Фаголізосома 2 1 1 2 калнексін i — ланцюгі-ланцюг + МНС ІІ Деградація і-ланцюга CLIP HLA-D M

Будова І-ланцюга

МІІС компартмент (за Lawrence J Stern, Ilaria Potolicchio and Laura Santambrogio ) MVB- мультивезикулярний, MLB -мультиламелярний

Рецептори Екзогенний антиген Фагосома Лізосома з катепсинами Фаголізосома 2 1 1 2 калнексін i — ланцюгі-ланцюг + МНС ІІ Деградація і-ланцюга CLIP HLA-D M

Перехресна презентація антигенів

Дендритні клітини також здатні презентувати поглинутий антиген з антигенами гістосумісності І-го класу і активувати Т-кілери • Всі інші клітини в організмі здатні презентувати внутрішньоклітинні білки разом з МНС І, але не здатні активувати Т-кілери (вони можуть лише знищуватись, у разі небезпеки, активованими Т-кілерами)

МНС ІІ

Розпізнавання антигену з МНС АГ ТКР

Порівня ння будов и активних центрів антитіла та ТКР. АТ ТКР CDR 2 CDR 1 CDR 3 V H V

Ag. Te A g. Te Te

Ag. Te A g. Te Te

антиген ДК Tx 2 антиген В-лімфоцит

Дендритн а клітина Тх1 Аг К ітина-мішень Аг. ЦТЛЗагальна схема імунної відповіді МФТх2 В

Дендритна клітина Аг К літина-мішень Аг. T- залежна імунна відповідь МФТх2 МНС типу ІІ МНС типу І TCR В — кл Аг Тх1 Аг ЦТЛ Аг Аг В CR

Генетика МНС

Гени HLA дуже поліморфні

Ще про біологічну роль МНС…

J Exp Med. 1976 Nov 2; 144(5): 1324 -35.