Скачать презентацию Альтернативні джерела енергії Вітряки Вважається що вітряки Скачать презентацию Альтернативні джерела енергії Вітряки Вважається що вітряки

97-2007.ppt

  • Количество слайдов: 6

Альтернативні джерела енергії Вітряки Альтернативні джерела енергії Вітряки

Вважається, що вітряки, або вітряні млини з'явились пізніше ніж водяні. Є відомості про вітряки Вважається, що вітряки, або вітряні млини з'явились пізніше ніж водяні. Є відомості про вітряки у стародавній Персії близько VII ст. до н. е. та в Китаї у ХІІІ столітті н. е. В Європі, вітряки згадуються з середніх віків. Найбільш ранні згадки датуються ХІІ століттям. Це були вітряні млини для зерна. Згодом вітряки почали використовуватись як лісопилки та молотарки. Доволі швидко вітряки стали переважати водяні млини у рівнинних регіонах, де нема великого перепаду висот для ефективної роботи водяного млина. Одними з найвідоміших у Європі вітряків є голландські. В Голландії вони використовувались для перепомпування води та осушування боліт. Для освоєння нових земель потрібен був постійний дренаж боліт. Оскільки один вітряк, відповідно до законів фізики, може помпувати воду тільки на певну висоту, то були побудовані серії вітряків, де кожен наступний випомпомповував воду в щоразу вищий резервуар. Найбільший комплекс з вітряків, що зберігся до нашого часу в Кіндердайку, отримав статус світової спадщини ЮНЕСКО. Не менш відомі вітряки XVII-XVIII ст. , зібрані у музеї просто неба у Зансе Сханс (Північна Голландія). Інший європейський регіон, відомий своїми вітряками, - Ла-Манча, Іспанія. Тутешні вітряки стали знаменитими завдяки Сервантесу, який зобразив сцену боротьби з вітряками у своєму романі «Дон Кіхот» .

Вітряки в Україні мають доволі тривалу історію. Є відомості, що водяні млини на території Вітряки в Україні мають доволі тривалу історію. Є відомості, що водяні млини на території України з'явилися 7 тисяч років тому, а вітряки — 4 тисячі років тому. Хоча поширеніша точка зору, що вони відомі з часів Київської Русі. Так само як і в Європі, на відміну від гірських місцевостей Карпат, у селах Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини та Півдня України вітряків було значно більше, ніж водяних млинів. Будували їх обабіч доріг, у полі, чи на пагорбах за селом, поодинці, або групами, інколи до кількох десятків разом. Вітряки відігравали важливу роль в забудові сільських поселень, визначали їхнє архітектурне обличчя, формували краєвид українського села. Будівництво вітряків, їх роботу оспівано в піснях, легендах, переказах. Вітряки часто зображували у своїх творах художники. Наприкінці XIX — поч. ХХ сторіччя в Україні існували два типи вітряків: стовпові, коли навколо стовпа, вкопаного в землю, на основі (стільці) обертався до вітру весь корпус вітряка за допомогою дишла (водила), і шатрові, коли повертався верх вітряка, а корпус був нерухомий. Вітряки мали чотири, шість або й вісім крил, які під дією вітру обертали вал. На валу закріплювалося велике дерев'яне палечне колесо-шестерня з передачею на баклушу— вертикальну шестерню, насаджену на веретено, яке закінчувалося роздвоєнням, що вставлялося в потилицю і обертало верхній камінь. Щілина між каменями, від якої залежала кондиція борошна, регулювалася важелем із гвинтом. Над жорнами встановлювали кіш, куди засипали зерно, під кошем — лоток з коником, який вібрував, ударяючись об грані веретена. З лотка зерно сипалося в отвір верхнього каменя. Піднімаючи за допомогою мотузки на блочку лоток вгору чи опускаючи вниз, регулювали кількість зерна, що сипалося в жорна. Для регулювання обертів крил використовували гальмо.

Вітряки 19 - 20 сторіччя в Україні Стовпові Шатрові Вітряки 19 - 20 сторіччя в Україні Стовпові Шатрові

Зараз, в Україні діють 7 вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених власними вітроагрегатами. За українською картою вітрів, Зараз, в Україні діють 7 вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених власними вітроагрегатами. За українською картою вітрів, лідерами вітроенергетики в Україні є приморські та волинські області. Найбільш привабливими містами для встановлення вітряків є Євпаторія, Луганськ, Полтава та Харків. Експерти стверджують, що вітряні електростанції будують у місцях із високою середньою швидкістю вітру – від 4, 5 м/с. Згідно з метеорологічними дослідженнями, в Україні зафіксовано, що вітер «ганяє» від 4, 5 до 5, 5 м/с. На всьому суходолі нашої країни вітряні станції будуть давати приблизно 50 -60% енергії (в залежності від регіону). На думку експертів, для нормальної роботи вітряної станції потрібен вітер 6 -10 м/с. За менших потоків повітря виробленої енергії буде менше, а то й зовсім не буде, за більших потоків (понад 13 м/с) вітрогенератор буде перевантажено. В областях, де середня річна швидкість вітру понад 5 м/с, можна використовувати прості вітряки з виробництвом енергії від 100 до 500 Вт. Цієї кількості електроенергії достатньо для підзарядження акумуляторів і забезпечення електроспоживання приватного будинку.

Група І-11 Бордун Максим Сугак Данило Група І-11 Бордун Максим Сугак Данило