1 Тема 16. Рота в обороні Заняття 2

1 Тема 16. Рота в обороні Заняття 2 Механізована рота в обороні. Семінар

Мета заняття: Поглибити та закріпити знання, які ви отримали в ході лекції та самостійної підготовки. Дати практику вам в наданні доповідей, виступів по питанням семінару. Перевірити ваші знання з питань сьогоднішнього заняття. А

План семінару

Порядок оцінки Порядок проведення семінару Оцінка виставляється за усну відповідь біля дошки, за доповнення з місця в ході семінару. Та за письмове опитування. Питання заняття розглянемо по підпитаннях та на при кінці заняття проведемо письмове опитування. А

5 Література 1. БССВ ч.ІІ батальйон, рота. – Київ: Вид. “Варта”, 1998р. 2. “Загальна тактика”. Частина ІІ. Навчальний посібник. - Хмельницький. Видавництво НАПВУ, 2002 року. 3. “Загальна тактика”. Курс лекцій – Вид. НАДПСУ, 2007. 4. “Альбом схем із загальної тактики”. Додаток до навчального посібника “Загальна тактика” - Видавництво НАДПСУ, 2003. 5. Навчальні посібники: “Мотострелковая (танковая) рота в бою”. – Москва: Військове видавництво, 1988р.; 6. “Логічні таблиці роботи командира механізованої роти з організації бою”. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 1999р. 7. Плани семінарів і тактичні завдання до групових занять із загальної тактики. Методичні матеріали. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2004.

6 Заняття 2. Механізована рота в обороні.

7 Перше навчальне питання Основи оборони механізованої роти. мета оборони, види оборони, умови переходу до оборони; місце роти в обороні; побудова оборони роти (БП, система вогню, система опорних пунктів і ВП, система інженерних загороджень).

8 Мета оборони, види оборони, умови переходу до оборони Види оборони Позиційна Маневрена Основний вид оборони. Ведеться шляхом завдання максимальних втрат у ході наполегливого утримання підготовлених районів місцевості. Застосовується з метою завдання втрат противнику, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних боїв в обороні на завчасно намічених і ешелонованих у глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Умови переходу військ до оборони В умовах відсутності зіткнення з противником - у загрозливий період для прикриття державного кордону; - на напрямку, де наступ наших військ не передбача еться, але можливий наступ противника; - на морському узбережжі і островах в умовах загрози висадку десанту противника; - при діях у другому ешелоні (резерві); - на тих напрямках, де необхідно забезпечити висування розгортання, і перехід у наступ головних сил. В умовах безпосереднього зіткнення з противником - у ході наступу при відбитті контратак противника; - для утримання і закріплення на захоплених рубе- жах; - для прикриття флангів наступаючих військ на загрозливому напрямку; - у результаті невдалого зустрічного бою з переважа- ючими силами противника; - у ході наступу, коли наші війська зазнали значних втрат.

9 На передовій позиції В смузі забезпечення 4-6 км Місце механізованої роти в обороні

10 мб В першому або другому ешелоні батальйону На передовій позиції БнГ б-ну Загальновійськовий резерв В смузі забезпечення мр ПДРез Протидесантний резерв Підрозділ прикриття 4-6 км Бойові завдання роти в обороні Виділяє засоби

11 Побудова оборони роти Бойовий порядок роти Система опорних пунктів і вогневих позицій Система вогню Система інженерних загороджень

12 Бойовий порядок механізованої роти Бойовий порядок - шикування підрозділів для ведення бою. Бойовий порядок в обороні включає: підрозділи першого ешелону, підрозділи другого ешелону, вогневі засоби і підрозділи посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира роти. птв

13 Засоби посилення: (як правило) Танковий взвод; Артилерійська батарея; Протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний, вогнеметний підрозділи. Вони можуть займати вогневі позиції у взводних опорних пунктах, в проміжках між ними або на їх флангах. Приданний механізованій роті танковий взвод займає вогневі позиції, як правило, на напрямку зосередження основних зусиль.

14 опорні пункти взводів, об'єднані в ротний опорний пункт; вогневі позиції танків, БМП(БТР), протитанкових керованих ра-кетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів; траншеї та хода сполучення. Система опорних пунктів і вогневих позицій птв Опорний пункт роти - це район місцевості, підготовлений до оборони та зайнятий ротою для відбиття атак противника. 1-1,5 км до 1000 м до 400 м до 300 м до 800 м до 200 м

15 мб до 1000 м 300-600 м

16 Під системою вогню прийнято розуміти вміле розташування і застосування, відповідно із задумом бою, вогневих засобів роти для ураження противника при підході його до переднього краю оборони, розгортанні та переході в атаку, відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм оборони, на флангах і при вклиненні в опорний пункт. Система вогню Основною системою вогню є вогонь танків, БМП(БТР). Система вогню – це спланований за єдиним планом загальновійськового командира вогонь усіх видів зброї.

17 птв Система вогню роти в обороні включає: ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони; зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню усіх видів зброї перед переднім краєм; у проміжках між ротними опорними пунктами, на флангах і в глибині оборони для знищення, в першу чергу, танків та інших броньованих машин противника; підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткий термін на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці. “Акація” Ц 303 Ц 403 Ц 404 “Липа” Ц 302 Ц 202 Ц 304 “Барс” ЗВ-1 1мр 1 2 ЗВ-2 1мр 2 3 “Сосна”

18 Система інженерних загороджень включає мінні поля, групи мін, вузли загороджень, завали, інші протитанкові протипіхотні перешкоди і підготовлені до зруйнування (замінування) об'єкти створенні перед переднім краєм, у проміжках і на флангах роти на всю глибину ротного опорного пункту згідно задуму бою в поєднані з системою вогню, природними перешкодами і з урахуванням маневру своїх підрозділів і сусідів.

19 Друге навчальне питання Робота командира роти щодо організації оборони в умовах відсутності зіткнення з противником. порядок роботи командира роти щодо організації бою з одержанням бойового наказу або бойового розпорядження; бойовий наказ командира роти на оборону, його зміст (розкрити бойові завдання підрозділам).

20 Робота командира роти в умовах відсутності зіткнення з противником З'ясовує завдання Визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання одержаного завдання Проводить розрахунок часу і віддає вказівки командирам підлеглих і підтримуючих підрозділів щодо підготовки до виконання бойового завдання, та про час і порядок роботи на місцевості Оцінює обстановку Приймає рішення Доповідає рішення старшому командиру та доводить його до своїх заступників та командирів підрозділів Проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює рішення Віддає бойовий наказ Організовує взаємодію і систему вогню Віддає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою, виховної роботи та управління Виводить роту у вказаний опорний пункт і організовує його інженерне обладнання Здійснює контроль за підготовкою підрозділів до оборони У встановлений час доповідає командиру батальйону про готовність до виконання завдання

21 Особливості роботи командира роти при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником Одержавши завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир роти організовує захоплення і закріплення вказаного (вигідного) рубежу. В ході закріплення він: - приймає рішення; - ставить завдання підрозділам; - організує взаємодію і систему вогню, управління, захист від зброї масового знищення і високоточної зброї противника; - дає вказівки з основних питань щодо всебічного забезпечення бою; - організує інженерне обладнання опорного пункту. В подальшому він: - проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює задачі підрозділам, порядок взаємодії, а якщо необхідно, то й інші питання.

22 Підготовка оборони Починається з одержанням бойового завдання від старшого командира і включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань підрозділам, рекогносцировку, організацію взаємодії і системи вогню, всебічного забезпечення бою і управління, розробку схеми опорного пункту роти); підготовку роти до виконання бойового завдання; зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню; інженерне обладнання опорного пункту; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира роти, його заступників в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

23 Організація бою Прийняття рішення Постановка бойових завдань підрозділам Рекогносцировка Організація взаємодії і системи вогню Організація всебічного забезпечення бою і управління Розробка схеми опорного пункту

24 задум бою; На основі з'ясування завдання та висновків з оцінки обстановки командир роти приймає рішення, у якому визначає: організацію управління. основні питання взаємодії; бойові завдання підрозділам; Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

25 способи відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження і заходи щодо його обману); В задумі бою командир роти визначає: бойовий порядок і систему опорних пунктів і вогневих позицій. напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

26 Під час проведення рекогносцировки командир роти вивчає місцевість, призначає (вказує) орієнтири і уточнює: положення, можливі шляхи висування (вихідні райони) і рубежі розгортання противника, імовірні танконебезпечні напрямки; зображення переднього краю, опорний пункт, розмежувальні лінії і завдання роти; напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; зображення траншей і ходів сполучення, взводні опорні пункти, позицію бойової охорони, місця влаштування вогневих засад і район розташування бронегрупи, якщо вона створюється; позиції приданого танкового (мех-го) підрозділу та інших засобів посилення; смуги вогню взводів і ділянки зосередженого вогню; основні і запасні (тимчасові) позиції приданої артилерії; вогневі позиції та смуги вогню (сектори обстрілу), ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих засобів), призначених для забезпечення флангів і стиків з сусідами і проміжків між взводами; основні, запасні (тимчасові) стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу і шляхи його маневру; напрямки і рубежі розгортання для контратак; вогневі рубежі для бронегрупи;

27 черговість і терміни інженерного обладнання, місця влаштування мінно-вибухових та інших загороджень і проходи, які залишаються в них, місця фальшивих опорних пунктів, позицій і траншей; заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, забезпечення стиків і флангів, знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних та аеромобільних груп, дій підрозділів вночі та в інших умовах обмеженої видимості; місця командно-спостережного пункту і розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, а також автомобілів механізованих підрозділів.

28 У бойовому наказі командир роти вказує: 7. Місце командно-спостережного пункту та заступників. 1. Короткі висновки із оцінки противника. 3. Бойове завдання роти та задум бою. 2. Об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів. 5. Витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання. 6. Час готовності до виконання завдання. 4. Після слова “НАКАЗУЮ” - бойові завдання підрозділам. 8. Об'єкти, позначенні знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

29 НАКАЗУЮ: взводам першого ешелону - засоби посилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу та знищення противника, який вклинився в оборону; кількість траншей та їх зображення; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них; хто підтримує; взводу другого ешелону - теж саме, що і взводам першого ешелону, і для роти додатково напрямки та рубежі розгортання для контратак; резерву - район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим; бронегрупі - склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання, до виконання яких бути готовою; вогневій засаді - склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання; приданим підрозділам артилерії і мінометній (артилерійській) батареї - порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону і підтримки контратаки другого ешелону; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції;

30 НАКАЗУЮ: гранатометному підрозділу - завдання щодо підтримки першого ешелону і відбиття атаки піхоти противника; основні і запасні позиції; смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню; протитанковому підрозділу - місце в бойовому порядку і напрямок можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього заняття і завдання, до виконання яких бути готовим; сигнали відкриття і припинення вогню; порядок дій після виконання завдання; підрозділу, призначеному в бойову охорону, позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їхнього вогню і порядок відходу.

31 Командир роти зобов'язаний скласти схему опорного пункту, яка подається командиру батальйону. На схемі, як правило, вказуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; смуга вогню роти та додаткові сектори обстрілу; ВОП, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводів; ділянки зосередженого вогню роти та місця в них кожного взводу; рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира батальйону розташованих в опорному пункті роти і на його флангах, та їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах роти; місця командно-спостережних пунктів взводів і роти.

32 Третє навчальне питання Ведення оборони

33 СХЕМА ОПОРНОГО ПУНКТУ

34 Завдання на самостійну роботу: Вивчити: БССВ ч.ІІ батальон, рота. – Київ: Видавництво “Варта”, 1998р.ст. 41-83 Прочитати: Підручник “Тактика”, батальон, рота.- Москва: Військове видавництво, 1986.с. 220-259 Навчальні посібники: “Мотострелковая (танковая) рота в бою”. – Москва: Військове видавництво, 1988р.; с.138-175, 175-199 “Логічні таблиці роботи командира механізованої роти з організації бою”. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 1999р.с.3-43