1. Поняття, правове регулювання, завдання та принципи провадження

1. Поняття, правове регулювання, завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення. 2. Суб ’ єкти провадження в справах про адміністративні правопорушення. 3. Докази у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. 4. Стадії та етапи провадження в справах про адміністративні правопорушення. 5. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

є одним з видів юрисдикційних проваджень, тобто проваджень, які пов’язані із застосуванням до осіб передбачених адміністративним законодавством заходів примусу являє собою юрисдикційну діяльність компетентних органів, тобто діяльність, яка пов’язана з виявленням адміністративних проступків і притягненням винних до адміністративної відповідальності. складається з певних стадій, кожна з яких має поряд із загальними (характерними для всього провадження) свої власні завдання і цілі.

це один із видів адміністративних юрисдикційних проваджень, що являє собою низку послідовних дій уповноважених органів та осіб щодо виявлення адміністративних проступків і притягнення порушників до адміністративної відповідальності в ході адміністративного розслідування, розгляду та прийняття постанови (рішення) по справі, перегляду і виконання постанови (рішення) про накладення адміністративного стягнення

залежно від особливостей суб’єкта, який вправі виносити постанову (рішення) у справі провадження в колегіальних органах провадження в єдиноначальних органах

Залежно від обсягу і складності процесуальної діяльності можна виділити : звичайне провадження спрощене провадження особливе провадження

1. своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи; 2. вирішення її в точній відповідності із законом; 3. забезпечення виконання винесеної постанови; 4. виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; 5. попередження правопорушень; 6. виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

закріплені в законі основоположні ідеї, що покладені в основу організації і функціонування системи адміністративної юрисдикції і такі, що визначають спрямованість і структуру цього провадження в цілому, його форму та зміст.

принцип законності принцип рівності учасників провадження перед законом принцип змагальності принцип охорони інтересів держави та особи принцип встановлення об’єктивної істини у справі принцип самостійності та незалежності принцип гласності (відкритості) принцип оперативності принцип економічності принцип публічності принцип диспозитивності принцип усності провадження

1. Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи. До них належать суб ’ єкти, уповноважені складати протоколи про АП; розглядати справи про АП; суб ’ єкти, які впливають на рух в долю справи, але розглядати справи не уповноважені (прокурор); суб ’ єкти, які реалізують заходи забезпечення провадження в справах про АП.

2. Суб ’ єкти, що мають особистий або процесуальний інтерес у справі: а) особа, що притягаються до адміністративної відповідальності; б ) потерпілий; в ) законні представники та представники як особи, яка притягається до АВ, так і потерпілого. 3. Суб’єкти, що сприяють установленню об’єктивної істини у справі шляхом надання компетентним органам (посадовим особам) відомої їм інформації щодо обставин правопорушення – свідки.

4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що є у справі – експерти і перекладачі. 5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини – поняті. 6. Суб ’ єкти, що сприяють виконанню постанови по справі: громадські, трудові колективи, адміністрація за місцем роботи, навчання або проживання правопорушників.

доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного проступку, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

протокол про адміністративне правопорушення та інші протоколи, передбачені КУп. АП; пояснення особи, відносно якої ведеться провадження, потерпілого та свідків; висновки експертів показання спеціальних технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху речові докази безпосереднє спостереження особи, уповноваженої розслідувати адміністративні проступки

1. адміністративне розслідування; 2. розгляд справи і прийняття постанови (рішення) по справі; 3. перегляд постанови по справі; 4. виконання постанов

порушення провадження у справах про адміністративні правопорушення; встановлення фактичних обставин справи; порушення справи про адміністративне правопорушення; направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю.

підготовка справи до розгляду і слухання; аналіз зібраних матеріалів, обставин справи; прийняття постанови (рішення) по справі; доведення постанови до відома

оскарження постанови (рішення) по справі або внесення на неї подання прокурора; перевірка законності постанови (рішення); винесення рішення; реалізація рішення

звернення постанови (рішення) до виконання; фактичне (безпосереднє) виконання постанови (рішення) по справі

1. доставления порушника (ст. 259 КУп. АП); 2. адміністративне затримання (ст. 261 -263 КУп. АП); 3. особистий огляд та огляд речей (ст. 264 КУп. АП); 4. вилучення речей і документів (ст. 265 КУп. АП), 5. відсторонення від керування транспортним засобом, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 266 КУп. АП); 6. привід (ч. 2 ст. 268 КУп. АП).

адміністративно-процесуальне припинення формування доказової бази забезпечення виконання постанови по справі

припинення АП, коли вичерпано інші заходи впливу; встановлення особи порушника; складення протоколу про АП, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов ’ язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про АП

у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи прокуророві до суду.